Англійська абетка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Абетка англійської мови заснована на латинській абетці та складається з 26 букв.

6 букв позначають голосні звуки (монофтонги та дифтонги, самостійно або в складі диграфів) : A, E, I, O, U, Y.
20 букв позначають приголосні звуки: B, C, D, F, G, H, J, K, L, M, N, P, Q, R, S, T, V, W, X, Z
Буква Y позначає як приголосний, так і голосні звуки.[1]
Буква W самостійно означає приголосний звук, але використовується і в складі диграфів, що позначають голосні звуки. У британській вимові (Received Pronunciation) теж ж вірно і для літери R

Частота букв[ред.ред. код]

Найуживаніша буква в англійській мові E, найменш уживана — Z. Нижче наведений список частот використання букв в англійській мові.

Буква Частота
A 8.17%
B 1.49%
C 2.78%
D 4.25%
E 12.70%
F 2.23%
G 2.02%
H 6.09%
I 6.97%
J 0.15%
K 0.77%
L 4.03%
M 2.41%
N 6.75%
O 7.51%
P 1.93%
Q 0.10%
R 5.99%
S 6.33%
T 9.06%
U 2.76%
V 0.98%
W 2.36%
X 0.15%
Y 1.97%
Z 0.07%

Примітки[ред.ред. код]