Буква

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Буква, також іноді літера (від лат. litera) — графічний знак, який сам, або в поєднанні з іншими знаками використовується для позначення на письмі звуків, фонем, їхніх основних варіантів та їхніх типових послідовностей. Кількість букв в алфавіті зазвичай не перевищує 50.

Найчастіше буква відповідає звуку в усній мові, але це необов'язково. У букви може існувати декілька рівнозначних варіантів написання, що не міняють її вимови і смислу.

З букв складають склади, з складів складають слова.

Етимологія [ред.]

Слово буква є одним з перших зафіксованих на письмі слов'янських слів. Слов'янська азбука починається Азъ боукы вѣди — тобто я букви відаю. Саме слово очевидно походить від давнього бука — комаха, адже написані букви дещо нагадують комах чи жуків.

Дивись також [ред.]