Антуан-Луї Барі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук


Антуан-Луї Барі
Antoine-Louis Barye
Bonnat08.jpg
Худ. Леон Бонна, «Скульптор Антуан Барі»
Ім'я при народженні Antoine-Louis Barye
Дата народження 24 вересня 1795(1795-09-24)
Місце народження Париж
Дата смерті 27 червня 1875(1875-06-27) (79 років)
Місце смерті Париж
Національність француз
Жанр побутовий жанр, анімалістичний жанр
Навчання Школа красних мистецтв в Парижі
Напрямок реалізм, салонне мистецтво, кабінетна бронза
Працював у містах Париж
Основні роботи кабінетна бронза, анімалістичний жанр


Антуа́н-Луї́ Барі́ (фр. Antoine-Louis Barye; 24 вересня 1796 — †25 червня 1875) — французький скульптор-анімаліст.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився в Парижі. З чотирнадцяти років почав навчатися в майстерні гравера, планував стати учнем ювеліра. Але в долю підлітка втрутились військові авантюри наполеона Бонапарта і юнак був мобілізований у військовий Інженерний департамент, де був зобов'язаний виготовляти кресленики фортець та їх моделі. Лише 1814 року, після усунення від європейської політики Наполеона Бонапарта, був демобілізований і повернувся до цивільного життя. Два роки потому влаштувався в майстерню скульптора Франсуа Бозіо, де вивчав техніку скульптурного моделювання в Школі красних мистецтв. 1817 року з рекомендації Франсуа Бозіо перейшов у майстерню художника Жана-Антуана Гро. Серед перших творів молодого митця - рельєф на античну тему «Смерть Катона Утичного від лева».

Участь в вистаавках в Школі красних мистецтв та в Паризькому Салоні не принесла митцю ні помітного визнання, ні замов. Відтоді ображений Барі відмовився брати участь у цих виставках надалі. Він почав працювати в ювелірній майстерні Жака Анрі Фоконьє, але працював досить самостійно. У вільні часи він відвідував паризький Ботанічний сад, де наполегливо малював тварин у звіринці. Визнання отримав його твір 1831 року «Лев загризє крокодила », навіяний картинами полювання роботи Ежена Делакруа. Він почав працювати як майстер кабінетної бронзи по замовам забезпечених клієнтів по обидва боки Атлантичного океану.

Його художня манера сформувалась на спостереженнях за дійсністю, мала суто реалістичне спрямування, що поривало зв'язок із пануючим тоді академізмом. Серед покровителів і клієнтів скульптора - принц Фердинанд-Філіп Орлеанський. Наближеність до старовинних монархічних родин Франції обумовила отримання скульптором замов на кінний монумент Наполеону Бонапарту (збережена модель в Музеї д'Орсе), кінну скульптуру Наполеона ІІІ для воріт Лувра, замову на чотири алегоричні скульптури ( «Мир», «Війна», «Сила», «Порядок») для декору нового палацу Лувр.

Хворобливого скульптора нарешті визають і в художньому середовищі. 1868 року його оберуть членом Інституту Франції. Скульптор помер в Парижі 1875 року від хвороби серця. Був похований на цвинтарі Пер Лашез.

Вибрані твори[ред.ред. код]

Став відомим з часу створення бронзової групи «Тигр, що розриває крокодила» (1831, Лувр, Париж). Скульптури Барі відзначаються яскравим і гострим відображенням натури, енергійним, виразним рухом, цілісністю пластичних форм, позбавлених дріб'язкової деталізації («Лев, що відпочиває», 1847, та ін.).

Галерея[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]


Див. також[ред.ред. код]