Гравюра
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гравю́ра (фр. gravure від graver — вирізати, створювати рельєф) — вид графічного мистецтва, створення тиражованих зображень шляхом контрастного друку з рельєфних поверхонь або через трафарет. Кожен відтиск з друкарської форми вважається авторським твором.
Зміст |
[ред.] Класифікація
В залежності від використаного матеріалу для друку графіку поділяють на декілька різновидів — гравюра на металі, ліногравюра, ксилографія, літографія, гравюра на картоні, воску тощо В залежності від способу обробки (гравірування) форми гравюра на металі також підрозділяється на види: гравюра різцем на міді, офорт, меццотінто, акватинта, суха голка та ін. Для створення рельєфу в даних випадках використовується або механічний спосіб (різьблення за допомогою голки, резця тощо), або хімічний (за допомогою кислоти).
[ред.] Виникнення гравюри
Гравюра як різновид мистецтва виникла досить пізно в порівнянні з іншими різновидами мистецтв.Для друку спочатку використовували різні матеріали-тканину,дерево,шкіру,картон.Але всі вони обмежували наклад.З кінця 14 ст. в країнах Зах.Європі поширилося використання паперових млинів.Гравюра одразу отримала дешевий та простий матеріал,надзвичайно легкий для друку та розповсюдження.Папір став класичним матеріалом майже всіх різновидів гравюри.З'явилися художники суто гравери та колекціонери гравюр. Завдяки їм для людства збережені роботи граверів 14-15 ст.,найдавніші серед гравюр Європи.Надзвичайно повною є збірка гравюр країн Європи в музеї Альбертіна у Відні(понад 1 000 000 аркушів та 65 000 малюнків).Особисті збірки гравюр мають музеї Лувр,Метрополітен,Ермітаж,музей Варвари та Богдана Ханенків у Києві та інші.
Гравюра швидко відгукувалася на значущі події в світі. Розпочалася доба Великих географічних відкриттів. Морські держави суперничали в знарядді для мореплавців,якім були потрібні книги, мапи, інструкції. Поширювалася письменність. До книгодрукування залучали все більше граверів.Деякі актуальні книжки виконували роль газет до їх виникнення. Бажаючі могли побачити зображення героїв доби в книжкових світлинах(Хриатофора Колумба, Амеріго Веспучі та ін.)Несхожість з реальною людиною не хвилювала.
[ред.] Гравюра і книга
Гравюра і книга довго йшли поруч. Текст без світлин погано сприймається.Це знали ще майстри рукописної книги. Аби оздобити рукописну книгу «картинкою», для неї залишали місце на початку рядку.Картинку малював автор рукопису. Ця практика швидко змінилася на появу майстрів, що спеціалізувалися лише на створенні світлин. Тепер «картинка»-мініатюра могла займати навіть окремий аркуш.
Практику оздоблення друкованої книги світлинами друкарі запозичили з рукописів. А розвиток гравюри як різновиду мистецтва добре допоміг друкарям. Гравюру використали для створення титульної сторінки та світлин на початку розділів книги і кінцівок.
До створення титульних листів зверталися видатні гравери і навіть майстри художники. Багато титульних листів створив, наприклад, Пітер Пауль Рубенс.
Картини давно прикрашали садиби і палаци можновладців. Оздобою інтер'єрів поступово стали і мапи, що теж робили в техніці гравюри та розфарбовували пізніше .Багато мап було в домівках голландців 17 століття. Про це свідчать картини голландських майстрів ( Ян Вермеєр з Дельфту та ін.)
До процесу оздоблення долучилася і гравюра,що відокремилася від книги і стала самостійним елементом інтер'єру.
[ред.] Ксилографія (дереворити)
Дереворити належать до найдавніщих різновидив гравюри .Китайські джерела стверджують про виникнення дереворитів у шостому столітті н.е.Найдавніша з гравюр Китаю на дереві належить до 9 століття.
З дерев'яних дошок-матриць друкували не тільки зображення ,а й тексти .В кореї мають текст ,що надрукували з дерев'яної дошки у 8 столітті .
В Європі теж дереворити давня гравюрна техніка .Вона схожа з технікою набоїв малюнків і орнаментів на тканину .Матрицю робили на дошках як вздовж волокна деревини ,так і на торцях. Поверхню дошки шліфують і ріжуть малюнок. Він не такий гнучкий, як на гравюрі різцем, але по своєму привабливий.
Відбитки були переважно чорного кольору. А різні фарби наносили пензлями.
Робив спроби різати дошки як негатив(біле по чорному) відомий гравер з Швейцарії Урс Граф. Та це швидше виключення з правил. Хоча було дуже цікаво спостерігати на відбитках білі очі і вії, біле волосся, білі губи тощо. Принцип здивувати підхоплять майстри маньеризму та ранішнього бароко.
Біблійні сюжети в дереворитах відтворив майстер з України Ілія в 17 столітті.
Нові техніки гравюр витіснили ксилографію з шляху мистецтва .І дереворити забули .Призабуту техніку відродили у 20 столітті .
Серед майстрів дереворитів 20 століття почесне місце належить Мауріцу Ешеру(1898-1972).
Надовго запам'ятаються і ксилографії Стасіса Красаускаса (1929-1977)з Литви .
[ред.] Нові матеріали для матриць
Для створення матриць почали використовувати і інші матеріали .
- Картон.
Найпростіший з них - це поширений картон .Його лекко різать .Але картон швидко псується іне дає великих накадів.Але для малотиражних речей цілком принадний.
- Ліноліум .
- Органічне скло .
- Пластмаси .
- Металеві дошки .
[ред.] Джерела
- Очерки по истории и технике гравюры, Москва, "Изобразительное искусство" 1987, тираж 20 000(рос).
- Флекель М.И. От Маркантонио Раймонди до Остроумовой-Лебедевой. Очерки по истории и технике репродукцтонной равюры 16-20 вв.М, Искусство, 1987(рос).
- Эрмитаж за 200 лет.История и состав коллекций,Л."Сов.художник",1966,,тираж 20 500,с.54-60(рос).
- популярная художественная энциклопедия. Архитектура. Живопись. Скульптура. графика. Декоративное искусство. т 2-М. «Сов.энциклопедия», 1986(рос).
[ред.] Див. також
 |
Цю статтю необхідно відформатувати, використовуючи мову розмітки Вікі.
Ви можете допомогти проекту, зробивши це!
|
