Аргіродерма

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Аргіродерма
Argyroderma MS 9467.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Ряд: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Аізоонові (Aizoaceae)
Рід: Аргіродерма (Argyroderma)
N.E.Br. (1922)
Види
Argyroderma congregatum
Argyroderma crateriforme
Argyroderma delaetii
Argyroderma fissum
Argyroderma framesii
Argyroderma octophyllum
Argyroderma patens
Argyroderma pearsonii
Argyroderma ringens
Argyroderma subalbum
Argyroderma testiculare
Argyroderma theartii
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Argyroderma
EOL: 5167101
IPNI: 16106-1
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Argyroderma

Аргіродерма (Argyroderma N.E.Br.) — рід багаторічних високосукулентних рослин з родини Аізоонових.

Етимлогія[ред.ред. код]

Ця назва походить від двох грецьких слів: argyros — «срібний» і derma — «шкіра», що натякає на сріблястий відтінок листя цієї рослини.

Рід був описаний ботаніком Ніколасом Брауном в 1922 році.

Морфологічні ознаки[ред.ред. код]

Одиночні або утворюючі дернини рослини. На одному пагоні хрестоподібно розташовані по 2 — 4 листки. Листкові пластинки короткі, товсті, часто яйцеподібні, 2 — 3 см в діаметрі. Верхня сторона листка — плоска або трохи опукла, нижня — сильно опукла, біля основи листки часто до половини зростаються. Листя — вапняно-зелені, або сіро-зелені. Квітки — одиночні, сидячі або на коротких квітконіжках, жовті, рожеві, інколи білі. Цвітуть у листопаді. Після цвітіння старі листя поступово відмирають, і починає утворюватися нова пара листя. Молоді рослини зацвітають на 3 — 4-1 рік.

В природі зазвичай ростуть невеликими групами, що містять 8-12 рослин.

Догляд та утримання[ред.ред. код]

Аргіродермам необхідний дуже пухкий субстрат з мінімальним вмістом органіки. Оптимальна суміш листової, дернової землі, грубозернистого піску в співвідношенні 1:0,5:1. Повинен бути організований хороший дренаж, тому що при застої води рослини легко втрачають коріння. Цим рослинам потрібно надати максимум світла з великою кількістю сонячних променів. Поливати їх слід акуратно. При перезволоженні швидко загнивають. Взимку утримують без поливу при температурі 12-15 °С.

Розмножують переважно насінням.

В кімнатній культурі найчастіше зустрічається Аргіродерма рожева (Argyroderma roseum — синонім Argyroderma delaetii).

Поширення[ред.ред. код]

Відомий 61 вид цих рослин, які поширені у Капській провінції (Малий Намакваленд), де вони ростуть на кам'янистих і піщаних ґрунтах серед уламків кварца. Своєрідний камуфляж дозволяє аргіродермам залишатися непомітними в таких місцях.

Джерела[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]