Вид (біологія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Співвідношення основних таксономічних рангів

Вид (англ. species) — одна з головних одиниць біологічної класифікації, таксономічна категорія. Зазвичай вид є якісно відокремленою формою живих істот, основною одиницею еволюційного процесу. У випадку організмів, що розмножуються статевим шляхом, вид зазвичай визначається як група організмів, що здатні до продукування життєздатного і плодючого потомства при схрещуванні. У організмів з безстатевим розмноженням ситуація з визначенням цього поняття ускладнюється, і вид визначають на підставі схожості фенотипових ознак та гомології геномів.

Концепції виду[ред.ред. код]

Докладніше у статті Концепції виду

Фактично всі головні концепції виду розроблені для організмів зі статевим розмноженням (насамперед, хребетні тварини і квіткові рослини), і поза цими групами концепції виду є надзвичайно хиткими і вимагають окремих групоспецифічних тлумачень (а таких груп — до 90% наявного різноманіття живих організмів). Проте, у кожному разі видове різноманіття є основим рівнем диференціації живого.

У зв'язку з різноманіттям форм диференціації живого та різноманіттям підходів до аналізу цього різноманіття розрізняють низку різних концепцій виду, серед яких можна назвати морфологічну, біологічну, філогенетичну, ампліфікаційну, розпізнавальну, генетичну та інші. Найпопулярнішою, хоча й найбільш суперечливою, є біологічна концепція, яку ще називають репродуктивною (формування генетично диференційованих і репродуктивно ізольованих популяцій, що здатні до симпатрії і вільно схрещуються тільки всередині себе).

Становлення терміна[ред.ред. код]

Карл Лінней у 18 столітті ввів поняття біологічного виду

До кінця 17 століття відбулося накопичення відомостей про різноманіття форм тварин і рослин. Це призвело до уявлення про вид як про цілком реальну групу особин, схожих одна на одну приблизно так само, як походять один на одного члени однієї сім'ї, і відмітних від інших таких самих груп особин. Видом вважалися, наприклад, вовк, лисиця, ворона, галка, дуб, береза, пшениця, овес тощо.

Зростання числа описуваних видів вимагало стандартизації їх назв і побудови ієрархічної системи і більш великих систематичних одиниць. Основна робота в цьому напрямку — «Система природи» (1735) шведського натураліста Карла Ліннея, в цій праці закладені основи сучасної систематики тварин і рослин. Лінней об'єднав близькі види в роди, а подібні роди — в ряди і класи, запровадив для позначення виду подвійну латинську номенклатуру (так звану, бінарну номенклатуру), в якій кожен вид позначається назвою роду і наступною за нею видовою назвою. Наприкінці 18 століття систему Ліннея прийняли більшість біологів у світі.

У першій половині 19 століття французький науковець Жорж Леопольд Кюв'є розробив поняття типів будови, після чого тип як вищий таксон, тобто вища систематична категорія, був введений в «ліннеївську» систему. У цей самий час почали складатися уявлення про зміну виду в процесі розвитку живої природи. У результаті з'явилася еволюційна теорія Чарлза Дарвіна, викладена у його роботі «Походження видів шляхом природного добору» (див. також дарвінізм), яка показала необхідність при побудови природної філогенетичної системи, необхідність виходити зі спадкоємності генетичного зв'язку між формами живих організмів.

До кінця 19 століття накопичено великий матеріал із внутрішньовидової географічної мінливості і введено поняття підвидів. Накопичення числа описаних видів і підвидів тварин, рослин і мікроорганізмів (до середини 20 століття воно перевищило два мільйони) призвело, з одного боку, до «дроблення» виду і опису будь-яких локальних форм як виду, з іншого боку, — почали «укрупнювати» вид, описуючи як вид групи або ряди географічних рас (підвидів), що утворюють сукупність явно родинних і зазвичай пов'язаних один з одним переходами форм. У результаті в систематиці з'явилися поняття «дрібних» видів — жорданонів (за ім'ям французького ботаніка Алексіса Жордана), «великих» видів — ліннеонів (за ім'ям Карла Ліннея). Серед останніх почали розрізняти монотипний і політипний види (останні складаються з ряду підвидів).

Властивості[ред.ред. код]

Традиційне визначення виду: вид — сукупність особин з такими властивостями:

Критерії виду[ред.ред. код]

  • морфологія — сукупність подібностей особин виду за будовою. До нього відносять усі матеріальні структури: від хромосом до особливостей будови органів та їхніх систем.
  • фізіологія — подібність або відмінність у процесах життєдіяльності особин одного чи різних видів.
  • біохімія — особливості хімічного складу та перебігу певних біохімічних реакцій, характерні для особин певного виду.
  • географія — полягає в тому, що популяції кожного виду заселяють певну частину біосфери (ареал), яка відрізняється від ареалів близьких видів, і площа та контури ареалів є видовою ознакою.
  • екологія — охоплює всі критерії, оскільки популяції кожного виду мають свою екологічну нішу в біогеоценозі.
  • генетика — Полягає у схожості ДНК окремих представників або груп особин.
  • Історичні

Види, які не розрізняються за загальноприйнятими в діагностиці певної систематичної групи макроморфологічними критеріями, проте відрізняються за всіма іншими критеріями, відносяться до видів-двійників.

Характеристика[ред.ред. код]

Біологічний вид, що задовольняє наведеним критеріям, при цьому є:

Основні таксономічні ранги (категорії) обов'язково присутні в класифікації будь-якого організму, і є такими:

Підвидові структури[ред.ред. код]

В межах виду розрізняють підвиди, раси, екотипи, популяції та мікропопуляції.

Паравидові та інші суміжні поняття[ред.ред. код]

  • клепто́н (не плутати з Еріком Кле́птоном) - вид, репродукція якого підтримується за рахунок суміжних видів; фактично гібридогенний комплекс, який може існувати за умови наявності одного з батьківських видів.
  • сингамеон
  • сувиддя
  • гібрид
  • барамін

див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Кистяковский А. Б. Половой отбор и видовые опознавательные признаки у птиц. — Киев: Изд-во Киев. гос. ун-та, 1958. — 200 с.
  • Клоков М. В. Биологическая дифференциация в таксономическом и фитоэйдологическом аспектах // Новости систематики высших и низших растений 1977. — Киев: Наукова думка, 1978. — С. 50-73.
  • Парамонов С. Я. Проблема видоутворення і ареал // Збірник праць Зоол. музею. — 1935. — № 15. — С. 5-26.
  • Писанец Е. М. Таксономические взаимоотношения серых жаб (Bufo bufo complex) и некоторые теоретические и практические проблемы систематики. Сообщение 1 // Вестн. зоологии. — 2001. — Том 35, № 5. — С. 37-44.

Посилання[ред.ред. код]


Метелик Це незавершена стаття з біології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.