Арутюнян Гагік Гарушевич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гагік Арутюнян
вірм. Գագիկ Հարությունյան
Прапор
1-й Прем'єр-міністр Вірменії
22 листопада 1991 — 30 липня 1992 року
Попередник: Посаду започатковано
Наступник: Хосров Арутюнян
 
Партія: КПРС
Освіта: Єреванський державний університет
Національність: Вірменин
Народження: 23 березня 1948(1948-03-23) (66 років)
с. Гехашен, Котайкська область, Вірменська РСР

Га́гік Гару́шевич Арутюня́н (вірм. Գագիկ Հարությունյան, нар. 23 березня 1948) — державний і політичний діяч Вірменії, перший прем'єр-міністр країни, голова Конституційного суду Вірменії.

Біографія[ред.ред. код]

  • 19651970 — економічний факультет Єреванського державного університету.
  • 19701973 — навчався в аспірантурі.
  • 19731982 — викладав в альма-матер, потім був старшим викладачем, доцентом в Єреванському інституті народного господарства.
  • 19771978 — проходив наукове стажування у Белградському університеті.
  • 19821987 — економіст-лектор у ЦК компартії Вірменської РСР.
  • 19871990 — завідувач соціально-економічним відділом ЦК КП Вірменії.
  • 1990 — обраний депутатом Верховної ради Вірменської РСР, а потім заступником голови Верховної ради.
  • 1991 — віце-президент Вірменії, одночасно з листопада 1991 до липня 1992 — прем'єр-міністр країни.
  • З лютого 1996 — голова Конституційного суду, голова Ради центру конституційного права Вірменії.
  • З жовтня 1997 — координатор постійно чинної конференції органів конституційного контролю країн молодої демократії та голова редакційної ради міжнародного журналу «Конституційне правосуддя».
  • З грудня 1997 — чинний член Міжнародної академії інформатизації.
  • З 1997 — член Європейської комісії «За демократію через право» Ради Європи.
  • 23 квітня 1998 указом президента Вірменії присвоєно вищий кваліфікаційний клас судді.
  • З листопада 1998 — член Міжнародної асоціації конституційного права.
  • Березень 1999 — захистив докторську дисертацію на тему «Конституційний суд в системі державної влади (порівняльний аналіз)». Доктор юридичних наук, професор. Автор понад 120 наукових праць, присвячених проблемам регіонального розвитку, державного управління, демократизації суспільства, конституційного права та конституційного правосуддя.
  • Лютий 2009 — лауреат вищої юридичної премії «Феміда» за 2008 рік у номінації «Співдружність незалежних держав».

Посилання[ред.ред. код]