Рада Європи
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Рада Європи — міжнародна організація 47 держав-членів в європейському просторі.
Членство відкрите для всіх європейських держав, які визнають принцип верховенства закону і гарантують основні права людини і свободи для своїх громадян.
Один з найбільших успіхів Ради це Європейська Конвенція Прав Людини 1950 року, яка слугує основою для Європейського суду з прав людини.
Штаб-квартира Ради Європи знаходиться у Страсбурзі на французько-німецькому кордоні. Спочатку засідання Ради відбувалися в Університетському Палаці Страсбургу, сьогодні Рада Європи засідає в Палаці Європи на околицях міського центру.
Раду Європи не слід плутати іх Радою Європейської Спільноти чи Європейською Радою, оскільки це — окрема організація і не є частиною Євросоюзу.
Зміст |
[ред.] Заснування
Рада Європи була заснована, після промови Вінстона Черчілля в Університеті Цюріху 19 вересня 1946 року незабаром по завершенні Другої Світової Війни, в котрій він закликав до створення «Сполучених Штатів Європи» на зразок Сполучених Штатів Америки. Рада була офіційно заснована 5 травня 1949 року Лондонською Угодою, підписаною десятьма країнами-засновниками. Цей договір зараз відомий як Статут Ради Європи.
| Країни—засновники Ради Європи | |||||
|---|---|---|---|---|---|
.svg){kind=small} Бельгія |
 Ірландія |
 Нідерланди |
|||
 Данія |
 Італія |
 Норвегія |
|||
 Франція |
 Люксембург |
 Швеція |
|||
 Велика Британія |
|||||
| Інші члени Ради Європи (вказаний рік вступу) |
|||||
| 1949 |  Туреччина |
1990 |  Угорщина |
1995 |  Молдова |
 Греція¹ |
1991 |  Польща |
 Україна |
||
| 1950 |  Ісландія |
1992 |  Болгарія |
1996 |  Хорватія |
| 1951 |  Німеччина |
1993 |  Естонія |
 Росія |
|
| 1956 |  Австрія |
 Литва |
1999 |  Грузія |
|
| 1961 |  Кіпр |
 Румунія |
2001 |  Вірменія |
|
| 1963 |  Швейцарія |
 Словаччина |
 Азербайджан |
||
| 1965 |  Мальта |
.svg){kind=small} Словенія |
2002 |  Боснія і Герцеговина |
|
| 1976 |  Португалія |
 Чехія |
|||
| 1977 |  Іспанія |
1994 |  Андорра |
2003 |  Сербія² |
| 1978 |  Ліхтенштейн |
1995 |  Албанія |
2004 |  Монако |
| 1988 |  Сан-Марино |
 Латвія |
2007 |  Чорногорія |
|
| 1989 |  Фінляндія |
 Македонія |
|||
| ¹ виключена у період 1967-74; ² як правонаступниця Сербії і Чорногорії | |||||
 |
|||||
| Кандидати до вступу | Статус парламентського спостерігача | Статус спостерігача міністерського комітету | |||
 Білорусь (1993) |
 Ізраїль (1957) |
 Ватикан (1970) |
|||
 Канада (1997) |
 Японія (1996) |
||||
 Мексика (1999) |
Канада (1996) |
||||
 США (1996) |
|||||
| Мексика (1999) |
|||||
[ред.] Цілі
Пункт 1(a) Статуту твердить:
- Мета Ради Європи — досягти більшої єдності між її членами для захисту та впровадження ідеалів і принципів які є їх спільною спадщиною і сприяння їх економічному та соціальному прогресові.
Рада зосереджується на наступних областях:
- Захист демократії і верховенства закону
- Захист прав людини, зокрема:
- Соціальні права
- Лінгвістичні права меншин
- Поширення ідей європейської культурної ідентичності і різноманітності;
- Вирішення проблем, що з ними стикається європейське суспільство, включаючи дискримінацію, ксенофобію, екологічні загрози, СНІД, наркотики та організовану злочинність
- Заохочення стабільності демократії шляхом реформ.
[ред.] Зовнішні посилання
[ред.] Джерела
- Використано матеріали зі статті в німецькій Вікіпедії
[ред.] Література
 |
Це незавершена стаття з політики. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
