Архітектурний рисунок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Архітекту́рний прое́кт — це мистецтво і дійство, здатне дозволити матеріальними засобами конфлікт людини і навколишнього середовища.

Проект — це різноманітний і складний процес, де глибоко усередині наявної средовой ситуації лежить органічне і природне рішення.

Архітектурний рисунок (техніка)[ред.ред. код]

Рисунок від руки в процесі і з метою розроблення будь-якого архітектурно-проектного завдання (начерки, ескізи, кроки тощо) необхідно відрізняти від «рисунка архітектора» у будь-якій графіці, де архітектура може бути предметом зображення. В обох випадках архітектурній графіці притаманний високий ступінь стилізації. Під стилізацією розуміють узагальнення, деяке спрощення зображень предметів, позбавлення їх другорядних, неістотних деталей з одночасним пошуком і виділенням графічними засобами головних ознак, суті, глибинних зв'язків, характеру зображуваного. У графічній стилізації відбувається пошук єдиного естетичного ключа, спільного знаменника. Стилізація полегшує і водночас підсилює сприйняття образу предметів.

Лінійний рисунок[ред.ред. код]

Використання лінії як основного засобу зображення вже вносить в графічну мову певну умовність, тому що лінії в природі практично не існує, а в графічному зображенні позначає злам форми, границю світла і тіні, контур предметів тощо. Лінійний рисунок дрібного рельєфу, фактури чи текстури поверхонь — за рахунок ритміки повторень — мимоволі надає зображенню характер, близький до візерунка. Цим пояснюється естетичний потенціал такого графічного матеріалу: орнамент не байдужий сучасникам, як і далеким пращурам. Він є яскравим прикладом стилізації. Проявом її вищого ступеня є звертання до абстрагованих, віддалених від прототипу геометризованих форм.

Архітектурні начерки[ред.ред. код]

Виконубться в олівцевій графіці, вугіллям, фломастером, сепією чи сангіною, тушшю і пером, рапідографом, лайнером тощо. Дуже зручно в процесі пошуку архітектурної ідеї використовувати олівцеву кальку. Накладання кальки на кальку дає можливість, використовуючи попередній ескіз, розвинути його краще сторони, а також повернутися до будь-якого етапу проектування для пошуку в новому напрямку.

Демонстраційні креслення[ред.ред. код]

Виконуються переважнов туші з подальшим тонуванням аквареллю чи тушшю, олівцями, а також в лінійно-штриховій техніці (використання криючих фарб — гуаші, темпери, акрилових і т. ін. — трудомістке і потребує великої майстерності). Тонування виконується різними прийомами: традиційною відмивкою, аерографом, розтушовкою олівця, сангіни тощо. Лінійно-штриховою технікою (перо, туш, рапідограф) можна надавати об'ємно-просторову характеристику архітектурних форм, фактуру за допомогою штрихів різної форми і довжини, крапок іт. ін. Рівномірний штрих надає зображенню площинного характеру, нерівномірний — просторового (за рахунок оптичних ефектів).

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Проектна графіка: Навч. посібник/Т. М. Клименюк, Н. А. Консулова, М. В. Бевз, Х. І. Ковальчук; За ред. Т. М. Клименюк. — Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2009.-220 с. ISBN 978-966-553-764-9