Темпера

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Темпера на дерев'яній основі. Ікона Спас із Звенигородського чину. Андрій Рубльов. XIV — XV ст.

Темпера (італ. tempera, від temperare- змішувати фарби) — фарби, що готуються на основі сухих порошкових мінеральних пігментів і (або) їх синтетичних аналогів. Сполучною речовиною темперних фарб слугують емульсії — натуральні (розведений водою жовток цільного курячого яйця, сік і рослин тощо) або штучні (полімери тощо).


Темперні фарби — одні із найдавніших. До винайдення та поширення олійних фарб темперні фарби були основним матеріалом станкового живопису. Історія використання темперних фарб налічує більше 3 тисяч років. Так, знамениті розписи саркофагів давньоєгипетських фараонів виконані темперними фарбами. Темперні фарби були основними у станковому живописі візантійських майстрів. У Росії техніка темперного живопису була переважаючою в мистецтві аж до кінця XVII століття.

Зараз промисловим способом виготовляються два види темпери: казеїн-масляна і полівінілацетатна (ПВА). Темпера на основі ПВА простіша у використанні, але її істотний недолік полягає в тому, що з часом вона має тенденцію до розтріскування. У зв'язку з цим довговічність реставраційних робіт, виконаних темперою ПВА, завжди викликає великі сумніви. Також у торгівлі широкий асортимент сухих пігментів для самостійного приготування з них темперних фарб; темпера, приготована самим художником по нескладних технологіях безпосередньо перед використанням її в роботі, є найбільш якісним і довговічним матеріалом, що підтверджено багатовіковою практикою.

Темпера по левкасу у на дерев'яній основі з використанням натуральних пігментів — традиційна техніка іконопису, де фарба приготована на жовтку або суміші жовтку з вареним маслом або масляним лаком. По вологій штукатурці (вапну) темперою з найдавніших часів пишеться фреска.