Акварель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Акваре́ль — тип фарб, розчинних у воді, а також техніка живопису такими фарбами.

Спосіб малювання акварельними фарбамим виник у Китаї близько 3 століття. У Англії спосіб став використовуватися з 18 століття Полем Сендбі, розвивався у в роботах Томаса Гіртіна і Дж. Тернера. Аквареллю писали Рауль Дафі, Поль Сезан, Джон Марен. Техніка акварельного живопису вимагає великої майстерності, оскільки прозорість фарб не дозволяє переписування зображення.

[ред.] Врубель і акварель

Особливу сторінку займають акварелі Врубеля Михайла Олександровича (1856-1910). Аквареллю він почав займатися ще в роки навчання в Академії мистецтв в Петербурзі. Робив спроби змішування врізних технік (малюнок плюс акварель,"портрет Олександри Станкевич",1906 ). Серед його акварелей є справжні витвори мистецтва ("Автопортрет",1882, "Гамлет і Офелія", 1883, "Квіти в синій вазі" 1887 ). Больш того, Врубель зробив ескіз театральної завіси "Ніч у Італії" саме в техніці акварелі (1891р.) та замальовку "Венеція, місток Зітхать", що біля палацу дожів .

[ред.] Література

• Громова В. В. Акварель // Українська літературна енциклопедія. — Т. 1. — К., 1988. — С. 33.
• Афанасьєв В. А. Акварель // Енциклопедія сучасної України. — Т. 1. — К., 2001. — С. 294—295.