Байройтський канон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Байройтський канон складається з опер німецького композитора Ріхарда Вагнера, які виконуються на Байройтському фестивалі[1][2].

Опери Байройтського канону — це останні десять із тринадцяти опер, які завершив Вагнер. Половину з яких вибрав сам композитор, а іншу половину додала його вдова, Козіма Вагнер. Він відкинув перших три — «Феї», «Заборона кохання» і «Рієнці» — як роботи початківця.

Складові[ред. | ред. код]

«Золото Рейну», «Валькірія», «Зигфрід», «Загибель богів»

Це чотири частини «Персня Нібелунга». Фестиваль Байройта був створений і для першої повної постановки «Персня» у 1876 році.[3] Далі «Перстень» було поставлено в Байройті в 1896 році, єдиний сезон, коли цикл був виконаний без супроводу інших опер. З тих пір він з'являється протягом більшості сезонів.[4]

«Парсіфаль»

Ця робота була вперше виконана на другому Байройтському фестивалі у 1882 році.[5] Ступінь асоціації «Парсіфаля» з єдиним місцем проведення фестивалю у театрі Байройту робить його унікальним серед основних театральних творів.[6] Вагнер назвав оперу Bühnenweihfestspiel, яку оперний режисер Майк Ешман перекладає як «фестивальну роботу для освячення сцени». Ашман пояснює це тим, що вона мала на меті забезпечити фінансове майбутнє Байройтського театру і дозволити спадкоємцям композитора продовжувати прибутково вести фестиваль.[7] «Парсіфаль» до 1903 року ніде більше не ставився, доки Метрополітен-опера у Нью-Йорку не порушила заборону. [8]

«Парсіфаль» значно перевершує інші твори канону за кількістю виступів, які він мав у Байройті. Це єдина робота, яка мала три фестивальні сезони (1882, 1883 та 1884), присвячені виключно її постановці [4], і виконувалася щосезону з 1882 року до початку Другої світової війни, за винятком 1896 року, коли увесь сезон був присвячений «Персню».[9]

«Летючий Голландець», «Тангойзер», «Лоенгрін», «Трістан та Ізольда», «Нюрнберзькі мейстерзінгери»

Козіма представила ці п'ять робіт після 1886 року, після того, як вона почала постійно вести фестиваль[10][11]. Представляючи їх, вона виконала побажання померлого чоловіка[12]. «Мейстерзінгери» — це єдиний твір у каноні, крім «Парсифаля» та циклу «Персня», що мав цілі фестивальні сезони, 1943 та 1944 рр., присвячені лише йому.[13]

Виступи у Байройті[ред. | ред. код]

Key
Колір Значення
опери Персня
опери обрані Вагнером
опери обрані Козімою
Опера Завершено Прем'єра Прем'єра на Байройті
Золото Рейну
1854[14]
22 Вересень 1869[15]
13 Серпень 1876[16]
Валькірія
1856[14]
26 Червень 1870[17]
14 Серпень 1876‡[13][16]
Зигфрід
1869[14]
 16 Серпень 1876[18] 16 Серпень 1876[18]
Загибель богів
1874[14]
 17 Серпень 1876[19] 17 Серпень 1876[19]
Парсіфаль
1882[20]
 26 Липень 1882[21] 26 Липень 1882[21]
Трістан та ізольда
1859[22]
10 Червень 1865[23]
25 Липень 1886[13][24]
Нюрнберзькі мейстерзінгери
1867[25]
21 Червень 1868[26]
23 Липень 1888[13][27]
Тангойзер
1845[28][29]
19 Жовтень 1845[30]
22 Серпень 1891[13][31]
Лоенгрін
1848[32]
28 Серпень 1850[33]
20 Липень 1894[13][34]
Летючий голандець
1841[35][36]
2 Січень 1843[37]
22 Липень 1901[13][38]

Примітки та посилання[ред. | ред. код]

  1. ↑ Carnegy, Patrick. Wagner and the Art of the Theatre. — New Haven : Yale University Press, 2006. — P. 143. — ISBN 0-300-10695-5.
  2. ↑ Best, Wallace Denino. Passionately Human, No Less Divine:Religion and Culture in Black Chicago 1915–1952. — Princeton University Press, 2005. — P. 102. — ISBN 0-691-11578-8.
  3. ↑ name=Sabor166
  4. ↑ а б name=BayreuthStats
  5. ↑ name=Gurewitsch
  6. ↑ Beckett (1981) p. 87.
  7. ↑ Ashman (1986) p. 7.
  8. ↑ Beckett (1981) pp. 92–94.
  9. ↑ Beckett (1981) p. 93.
  10. ↑ Carnegy (2006) pp. 139, 143.
  11. ↑ Griffiths (2004).
  12. ↑ Skelton (2002).
  13. ↑ а б в г д е ж Bayreuther Festspiele (2012).
  14. ↑ а б в г Cooke (1979) p. 132.
  15. ↑ John (1985) p. 43.
  16. ↑ а б Wagner 1978 p. 918.
  17. ↑ John (1983b) p. 53.
  18. ↑ а б John (1984) p. 63.
  19. ↑ а б John (1983c) p. 63.
  20. ↑ Headington et al. p. 188.
  21. ↑ а б John (1986) p. 83.
  22. ↑ Newman (1949, 1991) p. 205.
  23. ↑ John (1981) p. 45.
  24. ↑ Flyer for 1886 Bayreuth Festival, reproduced in Mack (1976) Plate 80.
  25. ↑ Headington et al. (1991) p. 184.
  26. ↑ John (1983) p. 41.
  27. ↑ Flyer for 1888 Bayreuth Festival, reproduced in Mack (1976) Plate 88.
  28. ↑ Newman (1949, 1991) p. 66.
  29. ↑ Wagner repeatedly revised Tannhäuser during the time between its first performance in Dresden in 1845 and its staging in Vienna in 1875 (Ashman, 1988 pp. 7–8), but remained dissatisfied with its state even then, telling his wife "I still owe the world Tannhäuser" shortly before his death (Sutcliffe, 1992).
  30. ↑ John (1988) p. 57.
  31. ↑ Flyer for 1891 Bayreuth Festival, reproduced in Mack (1976) Plate 94.
  32. ↑ Newman (1949, 1991) p. 155.
  33. ↑ John (1993d) unnumbered title page.
  34. ↑ Flyer for 1894 Bayreuth Festival, reproduced in Mack (1976) Plate 109.
  35. ↑ Watson (1981) p. 69.
  36. ↑ Wagner revised Der fliegende Holländer on several occasions, moving the setting from Scotland to Denmark before the opera was even staged and creating both three-act and one-act versions. He talked about making further changes as late as 1880 (Deathridge, 1982, pp. 13, 25).
  37. ↑ John (1988) p. 49.
  38. ↑ Flyer for 1901 Bayreuth Festival, reproduced in Mack (1976) Plate 164.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Байройтський_канон&oldid=39762892