Баклійська сотня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Баклійська сотня — військовий підрозділ та адміністративно-територіальна одиниця у складі Чигиринського полку Гетьманщини.

Історія[ред. | ред. код]

Виникла весною 1648 року з початком національно-визвольної війни. Юридично оформлена Зборівським реєстром. 16 жовтня 1649 року. Тоді сотня мала 80 козаків на чолі із сотником Захарком. Згдомо згадується у присяжних списках 1654 року.

Ліквідована, ймовірно, після Андрусівської угоди 1667 року Московщини та Польщі про поділ України по Дніпру навпіл.

Населені пункти[ред. | ред. код]

Сотенне містечко Баклій, нині — село Балаклія Смілянського району Черкаської області.

Література[ред. | ред. код]

  • Заруба В. М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648–1782 pp. — Дніпропетровськ: ПП «Ліра ЛТД», 2007