Бакулін Іван Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Іванович Бакулін
Народився 16 (29) липня 1900(1900-07-29)
Російська імперія хут. Хотунок, Область Війська Донського, Російська імперія
Помер 25 вересня 1942(1942-09-25) (42 роки)
СРСР м. Харків, УРСР
Громадянство СРСР СРСР
Діяльність математик, підпільник
Знання мов російська
Учасник німецько-радянська війна
Посада секретар Харківського підпільного обласного комітету КП(б)У
Термін 24 жовтня 1941 — 25 вересня 1942
Партія КП(б)У
У шлюбі з Клавдія
Нагороди Герой Радянського Союзу Орден Леніна

Баку́лін Іва́н Іва́нович (підпільний псевдонім «Буркун») (16 (29) липня 1900(19000729), хут. Хотунок, Область Війська Донського — 25 вересня 1942, м. Харків) — один з організаторів радянської підпільної боротьби в Україні, секретар Харківської підпільного обкому КП(б)У.

Біографія[ред. | ред. код]

Іван Бакулін народився 29 липня (16 липня за старим стилем) 1900 року на хуторі Хотунок (нині в межах міста Новочеркаська, Ростовської області) в селянській родині.

Бакулін закінчив двокласну народну школу і Михайлівське вище початкове училище, після закінчення якого 1913 року він продовжив навчання в Новочеркаському учительському інституті, але через відсутність коштів покинув навчання. 1918 року він екстерном здав іспити на звання вчителя, і після цього вчителював у Грабовській школі, а з 1922 по 1934 рр. — був завідувачем профшколою в Дебальцевому і селі Червоному Артемівського району. У 1924 р. цю школу об'єднали з Будинком безпритульних робітників і призначили Івана Івановича директором. У 1931 р. він успішно здав екстерном екзамени з курсу фізико-математичного факультету Харківського інституту соціального виховання. В 1933 р. у Науково-дослідному інституті соціалістичного сільського господарства його було затверджено в ученому званні доцента і у 1934 р. призначено викладачем математики Харківського сільськогосподарського інституту. В 1935/36 навчальному році Іван Іванович завідував кафедрою математики, був завідувачем навчальної частини заочного факультету. Після цього Іван Бакулін був директором Рокитнянського садово-городнього технікуму в Харківській області.[1]

Політична кар'єра та участь у Харківському підпіллі в окупованому місті[ред. | ред. код]

Іван Бакулін був членом КП(б)У з 1928 року.

Був головою місцевкому, тричі був обирався секретарем партбюро ХСГІ. Був депутатом Харківської міскради.

Після початку німецько-радянської війни, І. Бакуліна спочатку планувалося призначити секретарем Нагірного підпільного райкому партії, але у жовтні 1941 р. він був призначений секретарем Харківського підпільного обкому партії. Для роботи у підпіллі мав псевдонім Буркун.

Під його керівництвом було проведено ряд диверсій у місті, поширювались листівки.

Бакулін та підпілля в цілому були залишені без засобів до існування та ведення підпільної боротьби, оскільки навіть знайомство з деякими керівниками підпільних райкомів були випадковими[2].

У червні 1942 року Іван Бакулін був заарештований гестапо. Арештованих били та катували. Він помер 25 вересня 1942 року у тюремній лікарні, куди був поміщений у важкому стані.

Пам'ять[ред. | ред. код]

До квітня 2024 року у Харкові була іменна вулиця.

Нагороди[ред. | ред. код]

Івану Бакуліну було присвоєне звання Героя Радянського Союзу посмертно Указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 травня 1965 року «за видатні заслуги, мужність і героїзм, проявлені в боротьбі проти німецько-фашистських загарбників у період Великої Вітчизняної війни».

Нагороджений Орденом Леніна (1965 р., посмертно)

Сім'я[ред. | ред. код]

Іван Бакулін був одружений (дружина — Клавдія, з 1923 р.).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кузьмич, Пузік Володимир; Іванович, Кравцов Анатолій; Михайлівна, Голікова Олена (2016). ДОКУЧАЄВЦІ (other) . Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва.
  2. Скоробогатов А. В. Харків у часи німецької окупації (1941—1943). — Харків, 2004. — С. 231.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Скоробогатов А. В. Харків у часи німецької окупації (1941—1943). — Харків, 2004. — С. 225—232, 237—239, 256—259.