Балюк Вадим Володимирович
| Вадим Балюк Вадим Володимирович Балюк | ||||
|---|---|---|---|---|
 Майор | ||||
| Загальна інформація | ||||
| Народження |
1991 Новоселиця, Чернівецька область, Україна | |||
| Громадянство |
 Україна | |||
| Національність | українець | |||
| Alma Mater | Національний університет «Львівська політехніка» | |||
| Псевдо | «Балу»[1] | |||
| Військова служба | ||||
| Приналежність |
Україна | |||
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |||
| Нагороди та відзнаки | ||||
| ||||
Вадим Володимирович Балюк (позивний «Балу»[1]; нар. 1991, м. Новоселиця[2], Чернівецька область[1]) — український військовослужбовець, майор Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Лицар ордена Богдана Хмельницького II (2023) та III (2018) ступенів, кавалер ордена «Народний Герой України» (2017)[1].
Життєпис[ред. | ред. код]
Вадим Балюк народився народився 1991 року на Чернівеччині.
Закінчив Новоселицьку гімназію, Чернівецький промислово-економічний коледж, заочне відділення Національного університету «Львівська політехніка»[1].
Після пів року строкової служби уклав контракт. До початку російського вторгнення в Україну 2014 року служив у військовій частині фельд'єгерсько-поштового зв'язку в Криму. Вийшов з анексованого півострова з одним речмішком[1].
За розподілом прибув до однієї з частин Повітряних сил в Івано-Франківську. Після місяця служби — переведений до батальйону ТрО, який формувався в Чернівцях[1].
Учасник АТО. У 2015 році був санітаром медроти 34-го батальйону. Рятував людей під Зайцевим та Горлівкою. Потім став командира взводу[1].
У лютому 2018 року старшого лейтенанта Вадима Балюка призначено командиром мотопіхотної роти[1].
Станом на лютий 2020 року старший лейтенант Вадим Балюк вже втретє з ротою перебував на оборонних рубежах біля селища Піски[1].
Нагороди[ред. | ред. код]
- орден Богдана Хмельницького II ступеня (27 грудня 2023) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку[3];
- орден Богдана Хмельницького III ступеня (23 серпня 2018) — за особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність і самовідданість, виявлені під час бойових дій, високий професіоналізм та зразкове виконання службових обов’язків[4];
- орден «Народний Герой України» (2017)[1].
Військові звання[ред. | ред. код]
- майор (станом на 2023)[3].
- старший лейтенант (2018).
- лейтенант (на 23.8.2018).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж и к л м О. Тригуб. «Балу» — Народний Герой України // АрміяInform. — 2020. — 26 березня.
- ↑ Вадим Балюк // Народний Герой України.
- ↑ а б Указ Президента України від 27 грудня 2023 року № 856/2023 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 23 серпня 2018 року № 238/2018 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України»
Джерела[ред. | ред. код]
- Вадим Балюк // Народний Герой України.
- В. Кіркота. Народний Герой України Вадим Балюк: «Будь-яка моя заслуга — це заслуга моїх людей. Я і під Горлівкою витягав людей завдяки своєму екіпажу» // Цензор.НЕТ. — 2017. — 10 вересня.
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |