Баткунський монастир (Болгарія)
| Баткунський монастир | |
|---|---|
 | |
| На честь | Церква Петра і Павла |
| 42°07′45″ пн. ш. 24°10′54″ сх. д. / 42.12927777780577543° пн. ш. 24.18186111113877956° сх. д.Координати: 42°07′45″ пн. ш. 24°10′54″ сх. д. / 42.12927777780577543° пн. ш. 24.18186111113877956° сх. д. | |
| Країна |
 Болгарія |
| Розташування | Pazardzhik Municipalityd |
  Баткунський монастир Баткунський монастир (Болгарія)  | |
 Баткунський монастир у Вікісховищі | |
Баткунський монастир — активний монастир Православної церкви Болгарії.
Розташування[ред. | ред. код]
Монастир розташований на території Пазарджицького духовного регіону, на північних схилах хребта Кркарія з Баташкинської частини Родопів, приблизно за 1,5 км від колишнього села Баткун, (сьогодні — село Паталениця) і за 12 км на південний захід від Пазарджика, поблизу останків стародавнього міста Баткуніон.
Історія[ред. | ред. код]
Точної дати заснування монастиря немає, але вважається, що він заснований в XII-XIV ст. Інформація про монастир з'являється в історичному документі XVII століття, що розповідає про насильницьку ісламізацію родопського населення в цей період. В документі також зазначається, що в той час монастир був зруйнований і спалений.[1] Він був відновлений в 1692, але в 1774 руйнується до основи деребеями.[2] До кінця XIX ст. святу обитель було відновлено. Потім була побудована нова монастирська церква, яка збереглася до наших днів. Це однонефна, одноапсидна будівля без купола.[1] До її західного фасаду прикріплена дзвіниця.
Важливе місце в монастирі займає кімната, прикрашена фресками, в якій в 1867 р. жив відомий болгарський художник-відроджувач Станіслав Доспевський. Під час свого перебування в цій кімнаті художник намалював чотири ікони: "Богородиця", "Христос", "Уброс", "Козьми та Даміан", а також два портрети: Ієромонаха та його сестри. Ці цінні портрети епохи Відродження тепер зберігаються в Пловдивській метрополії.[3] У 1872 монастир відвідав Василь Левський.
Нині монастир Баткун постійно діє, в ньому служать ченці. Монастир перебував без ігумена та ченців майже 30 років. Лише наприкінці 2007 року, після того, як митрополит Пловдивський Ніколай прийняв чернецтво, отець Яків був рукоположений і визначений ігуменом монастиря.[4]
- Монастир був оголошений пам'яткою культури.
- У монастирському дворі росте один з найстаріших виноградників Болгарії.
- З монастиря йде літопис Баттунана, що свідчить про насильну ісламізацію у Родопах.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Старий виноград у дворі монастиря -
Ікони, зображені на винограді над іконостасом -
Нові будівлі монастиря до останнього часу функціонували як легенева лікарня
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ а б Монастирі. Архів оригіналу за 19 квітня 2008. Процитовано 27 квітня 2019.
- ↑ Туристична інформація про монастир Баткун. Архів оригіналу за 26 вересня 2007. Процитовано 27 квітня 2019.
- ↑ Знову там. Архів оригіналу за 19 квітня 2008. Процитовано 27 квітня 2019.
- ↑ Монастир Баткун (відвідав 23 травня 2009 року). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 квітня 2019.
Посилання[ред. | ред. код]
- Баткунський монастир - bulgariamonasteries.com [Архівовано 25 серпня 2014 у Wayback Machine.]
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |