Безвідходна технологія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Безвідходна технологія (рос. безотходная технология, англ. wastless technology, non-refuse technology; нім. abproduktfreie Technologie) — напрямок комплексного використання сировини (в першу чергу корисних копалин, інших природних ресурсів) та захисту довкілля від забруднень. При цьому забезпечується максимальне вилучення (добування) з сировини всіх цінних компонентів при мінімальному виділенні чи повній відсутності відходів у твердому, рідкому чи газоподібному стані. При впровадженні безвідходної технології на основі міжгалузевої кооперації із видобутої руди або вугілля, крім отримання основного компонента, супутніх кольорових і чорних металів, можливе виробництво будівельних матеріалів, матеріалу для дорожніх покриттів, хімічних продуктів, добрив, а також використання порід відвалів для закладення виробленого простору шахт тощо.

Приклади[ред. | ред. код]

Безвідходна технологія збагачення корисних копалин (рос. безотходная технология обогащения, англ. wastless technology of mineral preparation; нім. unabfällische (abproduktfreie) Vorbereitungstechnologie) — технологія збагачення корисних копалин, за якою кожен з отримуваних продуктів направляється на подальше використання. Наприклад, при збагаченні вугілля відходи породи можуть бути використані у будівельній промисловості, при виготовленні цегли тощо.

Безвідходна технологія переробки корисних копалин передбачає такі аспекти цієї проблеми:

  • – комплексне використання корисних копалин;
  • – переведення збагачувальних фабрик на безстічну технологію;
  • утилізація відходів збагачення.

Література[ред. | ред. код]