Без заголовка (оповідання)
| Без заголовка (оповідання) | ||||
|---|---|---|---|---|
| Без заглавия | ||||
| Жанр | оповідання | |||
| Форма | оповідання | |||
| Автор | Антон Павлович Чехов | |||
| Мова | російська | |||
| Написано | 1888 | |||
| Опубліковано | 1888 | |||
| Країна |
 Російська імперія | |||
|
| ||||
«Без заголовка» (рос. Без заглавия) — оповідання А. П. Чехова, вперше опубліковане в 1888 році.
Сюжет[ред. | ред. код]
Дія оповідання розгортається в V столітті в одному монастирі. Монахи, які живуть тут, ніколи не виходили за межі монастиря, поруч з яким ніхто ніколи не проходив. Їх старець грав на органі, складав латинські вірші та писав ноти. Кілька десятків років у монастирі нічого не відбувалося, і ось, одного разу в двері монастиря постукав один п'яниця і попросив нагодувати його. Помолитися або приєднатися до монахів він відмовився, і присоромив їх за те, що вони не рятують грішних городян, які топлять себе в розпусті і пороці.
Старець погодився з цим і вирішив піти в місто. Ченці чекали його три місяці. Коли він повернувся, то в розпачі розповів ченцям, що в місті панує розпуста, люди цілий день сидять в публічних будинках, п'ють вино і розважаються. Знесилений чернець лягає спати, а вранці виявляє, що в монастирі не залишилося ні одного ченця — всі бігли в місто.
Історія публікації[ред. | ред. код]
У 1888 році сім'я Чехова оселилася на Луці, біля міста Сум Харківської губернії[1], в цей період і з'явився оповідання «Без заголовка». Оповідання вперше було надруковане 1 січня в газеті «Новое время», 1888, № 4253, під заголовком «Казка». Згодом, з численними стилістичними доповненнями та зміною заголовка, оповідання увійшло у збірку «Допомога постраждалим від неврожаю» (видання газети «Курьер», 1899), а 1900 року передруковане для другого видання збірки[2]. Сам Чехов включив оповідання у IV том зібрання творів.
У 1905 році Вчений комітет Міністерства народної освіти заборонив четвертий том зібрання творів Чехова в народних бібліотеках і читальнях через оповідання «Без заголовка», «Парі» і «Злодії».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Чехов А. П. Биография Чехова. Архів оригіналу за 12 липня 2012. Процитовано 2011-128.
- ↑ А. П. Чехов. Собрание сочинений. — М. : Гос. издательство художественной литературы, 1955. — Т. 6. — С. 481.
Джерела[ред. | ред. код]
- Чехов А. П. Без заглавия// Чехов А. П. Полное собрание сочинений и писем: В 30 т. Сочинения: В 18 т. / АН СССР. Ин-т мировой лит. им. А. М. Горького. — М.: Наука, 1974—1982.
Посилання[ред. | ред. код]
- Без заголовка [Архівовано 12 травня 2017 у Wayback Machine.]. Антон Чехов. Оповідання. Повісті. Гуморески..
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |
