Чехов Антон Павлович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Чехов Антон Павлович* | |
| Чехов Антон Павлович | |
Портрет Антона Чехова виконаний Осипом Бразом у 1898 році |
|
| Ім'я при народженні: | Чехов Антон Павлович |
|---|---|
| Псевдоніми, Криптоніми: | Чехонте |
| Дата народження: | 17 січня 1860 |
| Місце народження: | Таганрог, Росія |
| Дата смерті: | 15 липня 1904 (44 роки) |
| Місце смерті: | Баденвейлер, Німеччина |
| Громадянство: | Російська Імперія |
| Рід діяльності: | літературний профіль: прозаїк, поет, драматург, есеїст* |
| Напрямок: | реалізм |
| Жанр: | романи, оповідання, драматургія |
| Magnum opus: | «Вишневий сад» |
| chehov.niv.ru | |
Анто́н Па́влович Че́хов (рос. Анто́н Па́влович Че́хов; *17 січня 1860, Таганрог — †15 липня 1904, Баденвейлер, Німеччина) — відомий російський письменник, драматург, прозаїк.
Зміст |
[ред.] Походження
Батько письменника (1823—1898 рр.) — Павло Ігорович Чехов — народився в селі Вільховітка. Він був кріпаком, в дитинстві вчився в сільській школі, добре співав. 1840 року вивчав цукроваріння на місцевому цукровому заводі. 1841 року його було викуплено з неволі батьком. Згодом він став купцем і торговцем. Мати письменника — Євгенія Яківна Морозова — (1835—1919 рр.). Грамоті вона навчалася вдома і недовго, в 12 років втратила батька.
[ред.] Дитинство і юність
В сім'ї Чехових було семеро дітей. Серед них Антон був третім. У 8 років, після 2 років навчання в грецькій школі він поступив у Таганрозьку чоловічу класичну гімназію, одну з найстаріших на тих теренах. Під час навчання у нього сформувалася любов до знань. У гімназії він почав писати свої перші твори. Першу драму «Безотцовщина» Антон Чехов написав у віці 18 років. Особливу роль у формуванні творчості Чехова зіграв таганрозький театр, заснований у 1827 році. Чехов побував у ньому вперше у 13 років, коли побачив п'єсу Жака Оффенбаха «Прекрасна Єлена». У 1876 році сім'я Чехових переїхала в Москву. Проте Чехов залишився до закінчення навчання в Таганрозі, заробляючи собі на життя репетиторством.
[ред.] Дорослі роки життя
У 1879 році переїхав до Москви, щоб потім вступити до університету на медичний факультет. У 1880 році у 10 номері журналу «Стрекоза» з'являється його перший друкований твір. У 1886 році Чехов їде в Петербург, де йому А. С. Суворін пропонує стати редактором газети «Новое времья». З весни 1885 року сім'я Чехових переїжджає до помістя Бабкіно неподалік Воскресенська. В цей час пише збірки творів «Пестрые рассказы» (1886), «Невинные речи» (1887). З часу співпраці з редакцією газети Чехов відмовляється від свого псевдоніму і підписується повним іменем. В 1887 році ставиться перша п'єса Чехова «Иванов». В 1888 році сім'я Чехова переселяється в маєток Лука, біля Сум, Харківської губернії, на дачі поміщиків Лінтвар'євих, щоби провести там весну і літо. В Москві Чехови не зразу вибрали місце проживання, поки нарешті не вибрали остаточний варіант: будинок на Садово-Кудринській. де жили у 1886—1890. Тут Чехов написав більше ста повістей. У 1890 році Чехов вирушає в Сибір, щоб потім відвідати Сахалін — місце заслання каторжників. У 1892 році Чехов купує помістя в Мелохово. Тут він не тільки особливо багато пише у період розквіту його творчості, але й отримує значну медицинську практику. У 1897 році в Чехова різко загострився туберкульозний процес. Від цього його здоров'я наскільки слабне, що лікарі прописують йому відправитись на південь. Тому Чехов купляє собі невеличку ділянку землі в Ялті і починає там будувати будинок. У травні Чехов одружується з О. Л. Кніпер — відомою російською актрисою Московського Художнього театру. У 1904 році ставиться його п'єса «Вишневий Сад» — останній твір Чехова. Незабаром Чехов покидає Ялту і разом з дружиною їде в Баденвейлер, що у Німеччині, де і помирає 15 липня 1904 року.
[ред.] Чехов і Україна
«Україна дорога і близька моєму серцю. Я люблю її літературу, музику і прекрасну пісню, сповнену чарівної мелодії. Я люблю український народ, який дав світові такого титана, як Тарас Шевченко», — писав А.Чехов Агатангелу Кримському.
Батько письменника — Павло Чех жив у селі Вовча Балка на Харківщині. Його матір’ю була Єфросинія Шемко. Бабуся письменника, в якої він часто гостював, розмовляла українською мовою. Звідси у творах А.Чехова так багато українізмів. Україна постала в оповіданнях письменника «Степ», «Щастя», «Печеніг», «У рідному кутку», «На шляху». Знаменита п'єса «Чайка» була задумана А.Чеховим у період його знайомства з актрисою Марією Заньковецькою, яка й стала прототипом головного образу твору Ніни Зарєчної.
«Що за місця! Я просто зачарований! Крім природи, ніщо так не вражає в Україні, як народне здоров'я, високий ступінь розвитку селянина, котрий і розумний, і музикальний, і тверезий, і моральний, і завжди веселий», — записав А.Чехов після подорожі по гоголівських місцях Полтавщини.
В планах письменника було поселитися в Україні.
Антон Чехов: «У моїх жилах тече українська кров».
В анкеті перепису 1890-го року Антон Чехов написав: «національність — малоросіянин».[1]
[ред.] Творчість
Всю творчість Чехова прийнято ділити на два основні періоди: Чехово-Чехонтський і зрілий.
[ред.] Перший період творчості
[ред.] Другий період творчості
[ред.] Кінематограф
Його доробок постійно привертав увагу вітчизняних кінематографістів і за кордоном (фільми: «Шведський сірник», «Дядя Ваня», «Три сестри», «Дама з собачкою», «Очі чорні» та ін.).
В Україні за творами А. Чехова знято фільми:
- «Шведський сірник» (1922),
- «Дім з мезоніном» (1960),
- «Володя великий і Володя маленький»,
- «Тепер ось прослався сине людський» (1990) та ін.
[ред.] Пам'ять
Йому відкрито меморіальні будинки-музеї у Сумах і Ялті, встановлено пам'ятник в Ялті (1953, скульптор Г. Мотовилов).
[ред.] Література і посилання
- Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
- Литературный Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.736;
- Мистетцво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С.632—633;
- Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.850;
- УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999. — С.1492;
- Иллюстрированный Энциклопедический словарь. М., 2000. — С. 1356—1357;
- Театр: Знциклопедия. М., 2002. — С.291—293.
[ред.] Примітки
- ↑ Інтерв’ю з мистецтвознавцем Дмитром Горбачовим, «Український тиждень», 2-8 липня 2009 року, с. 58-61. http://ut.net.ua/art/169/0/2744/
| Вікіцитати містять висловлювання, автором яких є: Чехов Антон Павлович |