Блатов Анатолій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Блатов (Іванов) Анатолій Іванович
рос. Анатолий Иванович Блатов
Народився 28 червня (11 липня) 1914
Москва, Російська імперія
Помер 1 жовтня 1988(1988-10-01) (74 роки)
Поховання Кунцевський цвинтар
Громадянство СРСР СРСР
Національність росіянин
Діяльність дипломат, політик
Alma mater Дніпровський національний університет залізничного транспорту і Вища партійна школа при ЦК КПРС[d]
Заклад Московський державний інститут міжнародних відносин
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора
Державна премія СРСР

Анатолій Іванович Блатов (Іванов) (нар. 11 липня 1914(19140711), місто Москва, тепер Російська Федерація — 1 жовтня 1988, місто Москва) — радянський державний діяч, дипломат, помічник Генерального секретаря ЦК КПРС Леоніда Брежнєва, надзвичайний і повноважний посол СРСР в Нідерландах. Член Центральної Ревізійної комісії КПРС у 1976—1981 роках. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1981—1986 роках. Депутат Верховної Ради РРФСР. Депутат Верховної Ради СРСР 10-го скликання.

Життєпис[ред. | ред. код]

З 1932 року — технік, майстер Запорізького паровозобудівного заводу.

У 1940 році закінчив Дніпропетровський інститут інженерів залізничного транспорту.

Член ВКП(б) з 1940 року.

З 1940 року — начальник електросилового господарства першого відділення Приморської залізниці; контролер Народного комісаріату державного контролю СРСР по Приморському краю.

У 1945 році закінчив Вищу партійну школу при ЦК ВКП(б).

У 1945—1947 роках — аташе III-го Європейського відділу народного комісаріату (міністерства) закордонних справ СРСР.

У 1947—1948 роках — старший викладач Московського державного інституту міжнародних відносин МЗС СРСР.

У 1948—1949 роках — редактор Радінформбюро при Раді міністрів СРСР.

У 1949—1953 роках — співробітник апарату політичного радника Радянської контрольної комісії в Німеччині. У 1953—1954 роках — співробітник апарату Верховного комісара СРСР у Німеччині.

У 1954 році — радник посольства СРСР в Німецькій Демократичній Республіці (НДР). У 1954—1955 роках — в.о. заступника завідувача відділу з політичних питань посольства СРСР в НДР і апарату Верховного комісара СРСР у Німеччині.

У 1955—1966 роках — радник, заступник завідувача III-го Європейського відділу МЗС СРСР.

У 1966—1968 роках — завідувач III-го Європейського відділу МЗС СРСР, член Колегії МЗС СРСР, начальник Управління зовнішньополітичної інформації МЗС СРСР.

У 1968—1972 роках — заступник завідувача відділу ЦК КПРС.

У квітні 1972 — листопаді 1982 року — помічник Генерального секретаря ЦК КПРС Леоніда Брежнєва з міжнародних питань.

У 1982—1985 роках — співробітник апарату ЦК КПРС.

26 лютого 1985 — 1 жовтня 1988 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР в Нідерландах.

Помер 1 жовтня 1988 року. Похований в Москві на Кунцевському цвинтарі.

Нагороди і звання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]