Блок-схема
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Блок-схема (рос. блок-схема, англ. block scheme, flow chart, block diagram, flow diagram; нім. Block-schema) —
1. Фізичне представлення задачі для її аналізу або розв`язування за допомогою спеціальних символів (геометричних образів), які позначають такі елементи, як операції, потік, дані тощо.
Блок вхідних та вихідних даних прийнято позначати паралелограмом, блок обчислень (обробки) даних — прямокутником, блок прийняття рішень — ромбом, еліпсом - початок та кінець алгоритму.
2. Схема машини, приладу, апарата, пристрою, в якій основні вузли (блоки), що утворюють її, зображено прямокутниками та іншими фігурами, а зв'язок між ними показано лініями зі стрілками.
Функціональна схема, або блок-схема, складається з функціональних блоків, які являють собою конструктивно відособлені частини (елементи або пристрої) автоматичних систем, які виконують певні функції. Функціональні блоки на схемі позначають прямокутниками, всередині яких надписують їх найменування відповідно до функцій, що виконуються. Зв’язки між функціональними блоками (внутрішні впливи) позначаються лініями зі стрілками, які вказують напрям впливів.
Функціональні схеми можуть виконуватися в укрупненому і розгорненому вигляді. У першому випадку на схемі зображають найбільш важливі блоки системи і зв’язки між ними.
У другому варіанті схема зображаються більш детально, що полегшує її читання та ілюструє принцип роботи.
[ред.] Дивіться також
[ред.] Джерела інформації
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. ISBN 966-7804-14-3
 |
Це незавершена стаття про комп'ютери. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
