Богородиця на Скелі
| Богородиця на Скелі | |
 | |
| Країна |
 Чорногорія |
|---|---|
| Адміністративна одиниця | Котор |
| Розташовується на водоймі | Которська затока |
| У межах природно-географічного об'єкта | Адріатичне море |
| Довжина або відстань | 120 м |
| Ширина | 40 м |
| Площа | 0,38 га |
 | |
 Богородиця на Скелі у Вікісховищі | |
Координати: 42°29′12″ пн. ш. 18°41′20″ сх. д. / 42.48666666669477365° пн. ш. 18.688888888916779° сх. д.
Богородиця на Скелі (серб. Госпа од Шкрпјела) - один із островів в Которській затоці, розташований навпроти міста Пераст (Чорногорія), єдиний рукотворний острів на Адріатиці. Назва острова «Госпа-од-Шкрпьєла» означає «Мадонна на рифі» або «Божа Матір на Скелі» (від латинського «scropulus» - «риф»). Являє собою штучно створений острів, створений шляхом затоплення кораблів, що вийшли із ладу. Для того, щоби ці кораблі щільно сідали на дно, в них попередньо завантажували каміння[1].
Острів має форму невеликого витягнутого плато площею в 3030 кв. метрів, на якому розмістився архітектурний ансамбль з декількох будівель - однойменний храм, музей, сувенірна крамниця і маяк.
Храм на острові побудовано в честь Божої Матері (серб. Црква Госпа од Шкрпјела; хорв. Crkva Gospa od Škrpjela; італ. Chiesa della Madonna dello Scarpello).
Історія[ред. | ред. код]
22 липня 1452 року моряки з Пераста, брати-Мортешичі на рифі в 100 метрах від острова Святого Георгія знайшли ікону Пресвятої Богородиці. Існує припущення, що ікона опинилася на цьому рифі після корабельної аварії. Після знахідки один з братів отримав зцілення від важкої хвороби, яка приносила сильні страждання йому протягом багатьох років. Після того, як про це дізналися місцеві жителі, то стали дуже поважати, шанувати і молитися до ікони[2].
Відразу на рифі було споруджено щось на зразок невеликої православної каплиці. Протягом двох століть день за днем моряки своїми руками будували поверх рифу острів. Вони затоплювали навколо нього піратські і власні кораблі, які вийшли з ладу, а для того, щоб вони щільно сідали на дно, в них попередньо вантажили каміння. За негласним законом, всі судна, які проходили повз риф, повинні були кидати в воду біля підняжжя камені, щоб створити площу, достатню для побудови храму. Ця традиція збереглася до наших днів. Кожен рік 22 липня жителі Пераста прикрашають свої човни і відправляються на них до острова, щоб кинути до його основи кілька каменів. Яскрава хода отримала статус одного з важливих міських свят і красиву назву - Фашинада. Ця проста і вже ритуальна дія зміцнює острів, захищаючи його від розмивання[3].
Церква Богородиці була остаточно зведена в 1630 році. Вважається, що церква допомагає морякам в небезпечних плаваннях. На жаль, після сильного землетрусу в 1667 році церкву довелося реконструювати, і, в 1722 році вона з'явилася в остаточному вигляді в візантійському стилі. В роботах по її оформленню брав участь Тріпо Коколя - живописець, один з найталановитіших майстрів стилю «бароко» Східного Середземномор'я XVII століття. Його найвідоміша робота - фреска в 10 метрів під назвою "Смерть Богородиці"[4].
Одна з головних прикрас храму з'явилася тут в 1796 році. Скульптор із Генуї Антоніо Капелано виготовив вівтар з 4-х порід мармуру. На нього встановили ікону Богоматері, яка була написана художником Ловро Добришевичем в середині XV століття[5].
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ Montenegro, Discover (14 жовтня 2016). Gospa od Skrpjela. Discover Montenegro (брит.). Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 19 травня 2020.
- ↑ Montenegro Travel | The official website for Montenegro tourism. www.montenegro.travel. Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 19 травня 2020.
- ↑ Fašinada - Primorje - Crna Gora. www.montenegro.com. Архів оригіналу за 25 листопада 2018. Процитовано 19 травня 2020.
- ↑ Остров Госпа од Шкрпела (Богородица на Рифе). Туристический сайт о Черногории. Отдых и проживание в Черногории. Аренда автомобилей, прокат мопедов и велосипедов в Черногории. (ru-RU) . Архів оригіналу за 4 грудня 2020. Процитовано 19 травня 2020.
- ↑ М.В. Кожемякин,, Е.Ю. Раскина (2015). Черногория. Горы в зеркале Адриатики (Російською) . Издательство Вече. ISBN 5444477505.