Ботюк Христина Олександрівна
 | ||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Христина Олександрівна Ботюк | |||||||||||||||||||||||||
| Народження | 8 листопада 1979 (44 роки) | |||||||||||||||||||||||||
| Івано-Франківськ, УРСР | ||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 157 см | |||||||||||||||||||||||||
| Вага | 46 кг | |||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Україна
| |||||||||||||||||||||||||
| Позиція | нападниця | |||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби (футзал) | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||
Христи́на Олекса́ндрівна Ботю́к (8 листопада 1979, Івано-Франківськ, УРСР) — українська футболістка, футзалістка та хокеїстка на траві. Нападниця жіночого футбольного клубу «Станіславчанка-ДЮСШ №3». Найбільше відома завдяки виступам у складі калуського «Нафтохіміка». Найкраща бомбардирка чемпіонату України з футболу (2006). Майстер спорту України з хокею на траві і футболу. Кандидат у майстри спорту з футзалу, має перший розряд у плаванні[2].
Життєпис[ред. | ред. код]
Освіта[ред. | ред. код]
Випускниця Івано-Франківського коледжу фізичного виховання[2].
Спортивна кар'єра[ред. | ред. код]
Христина Ботюк народилася в Івано-Франківську. Займалась спортивною гімнастикою, плаванням. Грала за баскетбольний клуб «Бескид»[2].
Хрещеним батьком дівчини був відомий місцевий тренер Річард Гуцуляк, тож Христина змалечку цікавилася різними видами спорту: волейболом, гандболом, баскетболом.
Після створення в місті команди з хокею на траві «Роксолана», Ботюк приєдналася до її складу та розпочала свій шлях до професійного спорту. Протягом двох років вона разом з партнерками здобувала «бронзу» національного чемпіонату, а 1996 року дебютувала на європейській арені в поєдинку Кубку чемпіонок з хокею на траві[3], де прикарпатські гравчині виступали замість дискваліфікованого бориспільського «Колоса». За час виступів у «Роксолані» Христині Ботюк було присвоєно почесне звання «Майстер спорту України з хокею на траві».
2004 року брала участь у змаганнях першої ліги чемпіонату України з футзалу[4], ставши чемпіонкою та найкращою бомбардиркою змагань. Окрім того, Ботюк вирішила спробувати себе у великому футболі і не помилилася. Протягом декількох наступних сезонів калуський «Нафтохімік», за який грала Христина, неодмінно здобував медалі різного ґатунку, а їй самій у 2006 році вдалося стати найвлучнішою гравчинею змагань. Впевнена гра Ботюк справляла враження не лише на тренерський штаб, а й на партнерок, які довірили їй капітанську пов'язку.
2007 року калуський клуб достроково здобув «золото» чемпіонату, після чого доволі успішно виступив у Кубку УЄФА 2008—2009. Втім, фінансова криза завдала по власниках клубу досить потужного удару, тож вони вирішили тимчасово призупинити участь «Нафтохіміка» в змаганнях.
Впродовж 2009—2010 років Христина Ботюк брала участь у чемпіонаті області з футзалу серед чоловіків, захищаючи кольори «Енергозбуту». За словами футболістки, пропозицій від українських та зарубіжних клубів було вдосталь, однак їй хотілося бути вірною своєму клубу, тож вона чекала на його відродження.
2011 року Ботюк у складі «Нафтохіміка» здобула «бронзу» національного чемпіонату, а наступного року — «срібло» та Кубок України. Паралельно брала участь у змаганнях з футзалу, дійшовши до фіналу Кубка України[5]. Втім, чемпіонат 2013 року «Нафтохімік» так і не дограв[6], тож Христина Ботюк, отримавши статус вільного агента, вирішила зробити невелику паузу у виступах та приділити увагу сім'ї.
2014 року футболістка приєдналася до новоствореного івано-франківського клубу «Освіта-ДЮСШ № 3», разом з яким здобула срібні та бронзові нагороди чемпіонату першої ліги.
Досягнення[ред. | ред. код]
- У складі «Нафтохіміка» (футбол)
Чемпіонка України (1): 2007
Срібна призерка чемпіонату України (1): 2012
Бронзова призерка чемпіонату України (4): 2005, 2006, 2008, 2011- Володарка Кубка України (1): 2012
- У складі «Станіславчанки-ДЮСШ № 3» (футбол)
- Срібна призерка першої ліги чемпіонату України (1): 2015
- Бронзова призерка першої ліги чемпіонату України (1): 2014
- У складі «Спартака» / «Нафтохіміка» (футзал)
- Переможниця першої ліги чемпіонату України (1): 2004/05
- Фіналістка Кубка України (1): 2011
- У складі «Роксолани» (хокей на траві)
- Бронзова призерка чемпіонату України (2): 1994, 1995
- Особисті досягнення
- Найкраща бомбардирка чемпіонату України з футболу (1): 2006
- Найкраща бомбардирка першої ліги чемпіонату України з футзалу (1): 2004/05
- Майстер спорту України з футболу
- Майстер спорту України з хокею на траві
- Кандидат в майстри спорту України з футзалу
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Soccerdonna — 2010.
- ↑ а б в Христина БОТЮК (№ 13), капітан команди. Архів оригіналу за 17 листопада 2020. Процитовано 31 березня 2019.
- ↑ Христина БОТЮК. Архів оригіналу за 6 квітня 2019. Процитовано 6 квітня 2019.
- ↑ Жіночий "Спартак"утримує лідерство. «Вікна». Процитовано 1 лютого 2019.
- ↑ Финал. «Беличанка-НПУ»: кубок нашо! (рос.) . Офіційний сайт ЖФК «Біличанка». Архів оригіналу за 2 лютого 2019. Процитовано 1 лютого 2019.
- ↑ «Нафтохімік» припинив існування. «Sport.if.ua». Архів оригіналу за 2 лютого 2019. Процитовано 1 лютого 2019.
Посилання[ред. | ред. код]
- Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
- Профіль футболістки (рос.) . «Женский футбол Украины». Архів оригіналу за 1 лютого 2019. Процитовано 1 лютого 2019.
- Інтерв'ю
- Ярослав Рачківський (28 липня 2017). Христина Ботюк: «Ми перемагали і з травмами, і без замін…». «Женский футбол Украины». Архів оригіналу за 1 лютого 2019. Процитовано 1 лютого 2019.
- Христина Ботюк: «Швидше за все ДЮСШ № 3 продовжить свої виступи у Першій лізі». «Фіртка.ua». 9 лютого 2016. Архів оригіналу за 1 лютого 2019. Процитовано 1 лютого 2019.
- Андрій Менів (20 червня 2012). Христина Ботюк: «Наша збірна повинна, як мінімум, виходити з групи». «Галицький кореспондент». Архів оригіналу за 1 лютого 2019. Процитовано 1 лютого 2019.
| |||||