Браїлів (фрегат, 1835)
 Фрегат «Браїлів», літографія В. О. Прохорова
| |
| Історія | |
|---|---|
 Російська імперія
| |
| Назва: | рос. «Браилов» |
| Власник: | Чорноморський флот Російської імперії |
| Будівник: | Лазарєвське адміралтейство |
| Закладений: | 14 лютого 1835 |
| Спуск на воду: | 6 жовтня 1836 |
| Списаний: | 1851 |
| Доля: | Розібраний у 1851 році |
| Основні характеристики | |
| Тип: | фрегат |
| Довжина: | 48,8 м |
| Ширина: | 13,8 м |
| Осадка: | 5,7 м |
| Екіпаж: | 360 осіб |
| Озброєння: | 44—46 гармат |
«Браїлів» (рос. Браилов) — вітрильний 44-гарматний фрегат Чорноморського флоту Російської імперії. Названий на згадку про захоплення російськими військами 7 червня 1828 року турецької фортеці Бреїла (заст. Браїлів)[1].
Історія[ред. | ред. код]
Закладений у Севастополі 14 лютого 1835 року поручиком С. І. Чернявським, який за будівництво фрегата був нагороджений орденом Святого Станіслава III ступеня. Повністю завершити будівництво корабля особисто Чернявському не вдалося, оскільки рішенням командування флоту був направлений до Миколаївського адміралтейства[2]. Після спуску на воду 6 жовтня 1836 року фрегат увійшов до складу Чорноморського флоту Російської імперії.
Незважаючи на те, що це було порушенням статуту, 14 лютого 1837 року на фрегаті було дано траурний залп з усіх гармат з нагоди загибелі поета О. С. Пушкіна, який був другом тодішнього капітана фрегата Ф. Ф. Матюшкіна[3].
У складі ескадр віце-адмірала М. П. Лазарєва і контр-адмірала С. П. Хрущова брав участь у створенні Кавказької укріпленої берегової лінії, висаджуючи десанти, що влаштували укріплення в гирлах річок Туапсе[4], Шапсухо, Субаші[5], Псезуапе і в Цемеській затоці. 10 травня 1840 року у складі ескадри віце-адмірала М. П. Лазарєва під час Кавказької війни висадив десант для захоплення Вельямінівського форту, що перебував під контролем кавказців[1].
У складі ескадр перебував у практичних плаваннях у Чорному морі в 1840, 1841, 1843—1846, 1848—1850 роках.
У 1851 році був списаний і розібраний[1][6].
Командири[ред. | ред. код]
- Ф. Ф. Матюшкін (1836—1838);
- М. Ф. Метлін (1839—1840);
- А. П. Скрягін (1841—1845);
- Л. Ф. Хомутов (1846);
- І. І. Вердеман (1848);
- К. Є. Шпіцберг (1850).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Фрегат «Браилов» Черноморского флота (рос.). Черноморский флот. Архів оригіналу за 30 серпня 2011. Процитовано 6 березня 2024.
- ↑ Веселаго, Ф. Ф. (1900). Общий морской список (рос.). Т. XII. Санкт-Петербург. с. 258—261. Архів оригіналу за 8 січня 2023.
- ↑ Матюшкин Фёдор Фёдорович (1799—1872) (рос.). Санкт-Петербургские захоронения. Архів оригіналу за 10 червня 2013. Процитовано 9 червня 2013.
- ↑ Соковкин Николай Михайлович (рос.). РетропланЪ. Архів оригіналу за 10 червня 2013. Процитовано 9 червня 2013.
- ↑ Захаров, Максим. История Сочи (рос.). Интернет Сочи. Архів оригіналу за 10 червня 2013. Процитовано 9 червня 2013.
- ↑ Машкин Родион Васильевич, воспитанник Черноморской штурманской роты (рос.). Военно-морской флот России. 13 липня 2010. Процитовано 6 березня 2024.
Література[ред. | ред. код]
- Веселаго Ф. Ф. Список русских военных судов с 1668 по 1860 год. — СПб.: Типография морского министерства, 1872. — 798 с.
- Чернышёв А. А. Российский парусный флот. Справочник. — М.: Воениздат, 1997. — Т. 1. — 312 с. — (Корабли и суда Российского флота). — 10 000 экз. — ISBN 5-203-01788-3.
- Широкорад А. Б. 200 лет парусного флота России / Под ред. А. Б. Васильева. — 2-е изд. — М.: «Вече», 2007. — 448 с. — ISBN 978-5-9533-1517-3.