Літографія
Літографія (від грец. λίθος — камінь та грец. γράφω — писати) — техніка гравюри, коли фарба під тиском переноситься з плоскої друкарської форми на папір. При застосуванні літографії на кам'яній або металевій пластині створюється малюнок літографським олівцем або літографською тушшю. Жирні місця ( малюнок на камені )не змочується фарбою і стає білим тлом.
Зміст |
Винахідник літографії [ред.]
Літографію винайшов у 1796 році баварець Алоїс Зенефельдер. Він же відкрив першу літографську майстерню у Мюнхені. Більш дешева техніка літографії ( у порівнянні з офортом ) давала також перевагу в створенні більшого накладу. Це сприяло її широкому застосуванню в друкарнях. Зенефельдер також видав перший підручник для літографів.
Літографія використовується для друку текстів або зображень на папері або іншому матеріалі. В наш час здебільшого використовується офсетна літографія.
Необхідні прилади і матеріали [ред.]
- Літографський верстат
- Літографський камінь ( зазвичай вапняк, зараз переважно використовують металеві платівки )
- Літографський олівець або літографська туш
Літографія на службі у мистецтва [ред.]
Класичну техніку літографії використовувало багато митців 19-20 ст.:
- Франсіско Гойя
- Ежен Делакруа,
- Теодор Жеріко,
- Адольф фон Менцель,
- Оноре Дом'є,
- Едуар Мане,
- Тулуз-Лотрек,
- П'єр-Огюст Ренуар
- Стейнлен,
- Альбер Марке,
- Анрі Матісс
- Рєпін Ілля Юхимович
- Сєров Валентин Олександрович
- Сальвадор Далі
- Верейський Георгій Семенович
Належне віддав літографській техніці й Моріц Корнеліус Ешер (або Есхер), знакова фігура для мистецтва гравюри 20 століття. В Україні літографію успішно практикували Микола Мурашко, Василь Касіян, Михайло Жук. Серед сучасних митців слід відмітити Надію Лопухову, Володимира Чаришнікова, Адама Крвавича.
Інше значення [ред.]
Термін літографія використовується також для позначення процесу фотолітографії - методу виробництва інтегральних мікросхем та іншої мікроелектроніки, хоча цей процес більше схожий на травлення, ніж на літографію. л. рентгенівська (рос. литография рентгеновская; англ. X-ray lithography ) – метод мікроелектронної технології,який полягає у формуванні з субмікронним розділенням захисної маски заданого профілю на поверхні підкладини; здійснюється за допомогою рентгенівського випромінювання з довжиною хвилі 0,4 – 5 нм; один із методів мікролітографії.
Галерея [ред.]
-
Вид міста Кременець, літографія 2-ї половини XIX ст.
-
Вхід Гарібальді в Мессіну, літографія 1861 р.
-
Леон Бакст , театральні костюми до балету, літографія 1911 р.
-
П'єр-Огюст Ренуар, літографія 1898 р.
-
Бродський Савва Григорович, «Прощання Спартака», 1967 р.
Джерела [ред.]
- Erich Mönch: Werkstattbuch der Lithographie für Künstlerlithographen und Studierende. Bearbeitet und erweitert von Walter Schautz, Argenbühl-Ratzenried 1978
- Hiller/Füssel: Wörterbuch des Buches. Frankfurt a. M.: Vittorio Klostermann 2002, ISBN 3-465-03220-9
- Mario Derra: Der Solnhofener Naturstein und die Erfindung des Flachdruckes durch Alois Senefelder. Ein Lithographieführer, Solnhofen: Bürgermeister-Müller-Museum 2002, ISBN 3-00-009414-8
- Aleš Krejča: Die Techniken der graphischen Kunst. Handbuch der Arbeitsvorgänge und der Geschichte der Original-Druckgraphik, Hanau a. M.: Verlag Werner Dausien, ISBN 3-7684-1071-4
- Alois Senefelder: Vollstaendiges Lehrbuch der Steindruckerey, 1818, [1]
- Суворов П. И. Искусство литографии. — М.: Искусство, 1952.
- Генри Дж. Родс. Литографское искусство. — Л.: Техника и производство, 1928.
- Коростин А. Ф. Русская литография XIX века. — Л.: Искусство, 1953.
- Русский биографический словарь|Половцев А. А. Русский биографический словарь. [2]
Дивіться також [ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Літографія |
- Плоский друк
- Фотолітографія
- Хромолітографія
- Літографії Наполеона Орди
- Ауер Кароль
- Літографський олівець
- Олеографія
