Будинок-музей «Александру Донічі»
Будинок-музей «Александру Донічі»  | |
|---|---|
 | |
| 47°17′21″ пн. ш. 28°40′16″ сх. д. / 47.28929653188951221° пн. ш. 28.67123287895916306° сх. д.Координати: 47°17′21″ пн. ш. 28°40′16″ сх. д. / 47.28929653188951221° пн. ш. 28.67123287895916306° сх. д. | |
| Тип |
музей будівля і будинок-музейd |
| Статус спадщини | пам'ятка історії Республіки Молдоваd[1] |
| Країна |
 Молдова |
| Директор | Sergiu Guzun |
  Будинок-музей «Александру Донічі» (Молдова) | |
 | |
 Будинок-музей «Александру Донічі» у Вікісховищі | |
Будинок-музей «Александру (Алеку) Донічі» є музеєм de rang național[джерело?] із села Доніч (перейменовано на честь байкаря; у минулому — Безін). У цьому будинку народився бессарабський поет-байкар Алеку Донич. У 1977 році його оголошено музеєм. До заснування (у радянський період) будинок родини Доничі використовувався як школа.
Будинок стоїть посеред невеликого парку, а неподалік є невелика церква Доничів, збудована батьком поета, родинні могили, а також джерело «Станча», влаштоване родиною Димитрія та Олени Донічі.
Будинок-музей складається з 4 кімнат. Два з них, великий будинок і кабінет байкаря, обставлені характерними предметами XIX століття, молдовськими килимами, а також меблями в єгипетському стилі (тоді модними), підлогу викладено паркетом. Дві інші — виставкові зали, що представляють життя і творчість байкаря. У музеї також є колекція предметів побуту, серед яких лише один особистий предмет поета, що зберігся дотепер, — це зброя першої половини ХІХ ст. Зібрано колекцію видань тих часів, а також документів і зображень, які так чи інакше пов'язані з життям байкаря.