Молдавська Радянська Соціалістична Республіка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Молдовська Радянська
Соціалістична Республіка
Република Советикэ
Сочиалистэ Молдовеняскэ
Молдовская Советская
Социалистическая Республика
МРСР
Flag of Moldavian SSR.svg Emblem of the Moldavian SSR.svg
Прапор Герб
Moldavian SSR map.svg
Столиця Кишинів
Офіційна мова молдовська, російська
Дата створення
В СРСР:
 — з
 — по
2 серпня 1940

2 серпня 1940
27 серпня 1991
Площа
 — загальна
 — води (%)
33,7 тис. км²
14-а в СРСР
{{{води}}}
Населення 4 337 тис. осіб
9-а в СРСР
Валюта карбованець
Гімн «Молдова Советикэ»
Нагороди
Орден Леніна Орден Жовтневої Революції Орден Дружби народів

Молдовська Радя́нська Соціалісти́чна Респу́бліка (молд. Република Советикэ Сочиалистэ Молдовеняскэ; рос. Молдовская Сове́тская Социалисти́ческая Респу́блика) — державне утворення, що існувало в 19401991 роках, одна з республік СРСР. Столицею республіки було місто Кишинів.

Станом на 1987 рік Республіка поділялась на 40 адміністративних районів, 21 місто і 48 смт.

23 червня 1990 Молдовська РСР проголосила свій суверенітет, а 27 серпня 1991 — державну незалежність.

Історія утворення[ред.ред. код]

23 серпня 1939 підписаний Пакт Молотова — Ріббентропа — договір про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом. У секретному додатковому протоколі до цього договору розмежовувалися сфери впливу у Східній Європі і, зокрема, підкреслювався інтерес СРСР до Бессарабії.

26 і 27 червня 1940 року уряд СРСР направив уряду Румунії дві ноти, в яких пропонувалося повернути Бессарабію Радянському Союзу. Коронна рада Румунії була вимушена згодитися з радянськими вимогами. У ноті від 28 червня 1940 року уряд Румунії згодився з пропозицією про передачу Бессарабії, а також з порядком і термінами виведення своїх військ і адміністрації. Цього ж дня, 28 червня, в Бессарабію були введені частини Червоної Армії.

2 серпня 1940 року на VII сесії Верховної Ради СРСР був прийнятий Закон про утворення союзної Молдовської Радянської Соціалістичної Республіки.

До складу Молдовської РСР були включені: місто Кишинів, 6 з 9 повітів Бессарабії (Бєльцький, Бендерський, Кагульський, Кишинівський, Оргєєвський, Сорокський), а також місто Тирасполь і 6 з 14 районів колишньої Молдовской АРСР (Григоріопольський, Дубоссарський, Каменський, Рибницький, Слободзейський, Тираспольський). Решта районів МАРСР, а також Акерманський, Ізмаїльський і Хотинський повіти Бессарабії відійшли до Української РСР.

Пізніше, в листопаді 1940 року, межа між МРСР і УРСР була змінена. До Української РСР відійшов 61 населений пункт з 55 тис. населенням (46 населених пунктів Бендерського повіту, 1 населений пункт Кагульського повіту, 14 населених пунктів колишніх районів МАРСР). До Молдовської РСР відішли 96 населених пунктів з 203 тис. населенням (76 населених пунктів Хотинського повіту, 6 — Ізмаїльського і 14 Акерманського повітів). Ці зміни мотивувалися тим, що в населених пунктах, переданих Молдовській РСР, переважало молдовське населення, а в переданих Українській РСР — українське, болгарське і російське населення.

В результаті територія МРСР склала 33,7 тис. км, населення — 2,7 млн чоловік, з яких 70% складали молдовани.

Дивись також: Молдова під час Німецько-радянської війни

Економіка[ред.ред. код]

Промисловість[ред.ред. код]

За роки радянської влади великий розвиток в економіці республіки отримали електроенергетика, машинобудування, легка промисловість, виробництво будівельних матеріалів. Основа електроенергетики — теплові електростанції: Молдовська ГРЕС, Кишинівська ТЕЦ і Бєльцька ТЕЦ і інші, Дубоссарська ГЕС (на річці Дністер).

Провідна галузь промисловості — харчосмакова (виноробна, плодоовочеконсервна, цукрова, борошномельно-круп'яна, олійницька, у тому числі виробництво рожевої, шавлієвої, м'ятної, лавандової олії для парфумерної та кондитерської промисловості, тютюнова та інші).

Великі центри: Кишинів, Тирасполь, Бєльці, Бендери. Переробна чорна металургія (Рибниця). З галузей машинобудування були найрозвиненіші електротехнічна (у тому числі трансформатори, електродвигуни, побутові холодильники та пральні машини), приладобудівна промисловість (виробництво лічильних машин та іншого), сільськогосподарське машинобудування (у тому числі садово-городні машини), тракторобудування — головним чином в Кишиневі, Тирасполі, Бельцях, Бендерах. Легка промисловість (килими та килимові вироби, шкіряне взуття, трикотажні, швейні вироби, натуральний шовк та інше).

Розвивалися хімічна (виробництво лаків, фарб, штучних шкір і гумотехнічних виробів), мікробіологічна промисловість. Виробництво будматеріалів, скляна промисловість, деревообробка.

Сільське господарство[ред.ред. код]

У 1987 році в республіці налічувалося 489 радгоспів і 372 колгоспа. Сільськогосподарські угіддя становили 2,6 мільйонів га, з них рілля — 1,8 мільйона га. Площа виноградних насаджень 205 тисяч га, плодово-ягідних 208 тисяч га. Посівні площі зернових культур (пшениця, кукурудза, ячмінь) 707 тисяч га (1986 рік), валовий збір зерна 2044 тисяч тонн.

Найважливіші галузі сільського господарства — виноградарство і плодівництво. Валовий збір винограду — 1222 тисяч тонн в 1986 році, плодів і ягід — 1202 тисяч тонн.

Вирощували технічні (соняшник, цукрові буряки, тютюн, ефірно-олійні) культури. Овочівництво.

Тваринництво, головним чином молочно-м'ясного напряму. Поголів'я (на 1987 рік, в млн голів): велика рогата худоба — 1,2 (у тому числі корів — 0,4), свиней — 1,9, овець і кіз — 1,2.

Транспорт[ред.ред. код]

Основні види транспорту — залізничний і автомобільний. Експлуатаційна довжина (на 1986 рік):

Судноплавство по Дністру і Пруту.

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]