Булкіна Інна Семенівна
| Інна Семенівна Булкіна | |
|---|---|
 | |
| Народилася |
12 листопада 1963 Київ |
| Померла |
20 січня 2021 (57 років) Київ |
| Країна |
 СРСР→ Україна |
| Діяльність | журналістка, редакторка, літературний критик |
| Alma mater | Тартуський університет |
| Галузь | літературознавство |
| Науковий ступінь | доктор наук |
| Науковий керівник | Юрій Лотман, Любов Кисельова |
Інна Семенівна Булкіна (12 листопада 1963 — 20 січня 2021) — українська літературознавиця, літературний критик, редактор.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народилася 12 листопада 1963 р. у м. Києві.
1985 — Закінчила Тартуський університет (Естонія), отримала диплом за спеціальністю "філолог-славіст".
1993 — МА Тартуського університету (магістерська дисертація «Авторские сборники Е.А.Баратынского на фоне традиции русского поэтического сборника первой половины XIX в.)
1990 – 2001 – працювала у Київському музеї О.С.Пушкіна, провідний наук. співробітник, зам. директора, з наукової роботи.
2002 – 2015 – Інститут культурної політики Українського Центру культурних досліджень, ст. наук. співробітник
З 2010 - старший науковий співробітник Інституту проблем сучасного мистецтва НАМУ.
2010 року захистила докторську дисертацію в Тартуському університеті «Київ в російській літературі першої третини XIX століття: простір історичний та літературний»[1] (науковий керівник — Л. М. Кисельова). PhD Тартуського університету (2010), канд. ф.н. Монографія: Киев в русской литературе первой трети XIX в. Тарту, 2010. [1] [Архівовано 4 листопада 2019 у Wayback Machine.]
Коло інтересів Інни Булкіної — дослідження сучасної літературної теорії, постколоніальна критика, постмодернізм, місце Києва у російській культурі, взаємодія української й російської культури й водночас засудження війни між країнами.
Її колега літературознавиця Тамара Гундорова, зазначає, що вона чимало публікувалася за кордоном в «Новом литературном обозрении», «Новом мире», «Независимой газете» та в Україні, найчастіше на сторінках часопису «Критика» ( на сайті «Критики» виступала 136 разів). [2]
Журналістська та видавнича діяльність[ред. | ред. код]
1993-1996 — Видавництво AirLand (Київ), головний редактор
1997-1998 — Літературно-критичний журнал «Зоїл» (Київ), головний редактор
1999-2002 — оглядач українських медіа на www.smi.ru
1999-2006 — «Русский журнал» (Москва) – оглядач Журнального залу
2003-2005 — журнал «Профиль» (Київ), книжковий
2007-2015 — Український оглядач мережевого видання «Ежедневный Журнал» (ЁЖ, Москва)
2008-2010 — Зав. відділу культури журналу ТОП-10 (Київ)
2011-2014 — Рецензент відділу культуры газети «КоммерсантЪ» (Київ)
3 2011-го — Оглядач мережевого видання «Гефтер» (Москва)
З 2016-го — Головний редактор мережевого журналу міської культури «In Kyiv»
Нагороди[ред. | ред. код]
- 2005 Спеціальна номінація «Станційний доглядач» (Премія Івана Петровича Бєлкіна)
- 2009 Стипендія імені Лотмана
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Doktoritöö Tartu Ülikooli raamatukogu repositooriumis
- ↑ Євген Мінко, Тамара Гундорова. Зустрічі на перехрестях. «Критика», №1–2, 2021 (c. 36–37)
Посилання[ред. | ред. код]
- Публікації та CV на сайті Естонської наукової інфосистеми
- Список публікацій в «Журнальному залі» [Архівовано 7 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Некролог на політ. Ру [Архівовано 2 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- Некролог на Радіо Свобода [Архівовано 30 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Інна Булкіна. In Memoriam - сайт «Критика»
Джерела[ред. | ред. код]
- Інна Булкіна - сторінка на сайті академічного інституту [Архівовано 26 травня 2022 у Wayback Machine.]