Білий Петро Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Білий Петро Михайлович
Особисті дані
Народження 12 липня 1939(1939-07-12)
  Київ, Українська РСР, СРСР
Смерть 12 січня 2020(2020-01-12) (80 років)
  Житомир, Україна
Зріст 180
Вага 77
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1962—1964 СРСР Темп 13 (?)
1965—1967 СРСР Прометей 67 (?)
1967—1973 СРСР Автомобіліст 190 (2)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1977 СРСР Авангард старший тренер
Звання, нагороди
Нагороди
Майстер спорту СРСР
Майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Петро Михайлович Білий (12 липня 1939, Київ, УРСР — 12 січня 2020, Житомир, Україна[1]) — радянський футболіст, захисник. Майстер спорту СРСР, тренер вищої категорії. Володар Кубка УРСР 1972.[2] Виступав за команди другого і третього ешелонів радянського футболу.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у Києві. Змалку захопився грати у футбол. Ходив до дитячо-юнацької футбольної школи № 1 при Київському міському відділі освіти. Його першим учителем став заслужений тренер СРСР Михайло Корсунський.[3]

До 1961 року Петра Білого взяли у київський «Арсенал», який згодом змінює назву на «Темп» Київ. Гравцем «Темпу» він був у 1962—1964 роках. За його власними словами амплуа він визначив для себе сам:

Найбільше мені сподобалася гра в захисті. Важко назвати успішною в плані виступів мою першу команду «Аресенал», проте я там провів три роки.[3]

Згодом грав за «Прометей» Дніпродзержинськ (1965—1967) і у 1967 році перейшов до «Автомобілісту» Житомир, де й грав під № 3 до закінчення своєї кар'єри у 1973 році. Граючи в захисті, ніколи не виключав можливості переходити в напад. За «Автомобіліст» Петро Михайлович забив два м'ячі. Через травму у кінці 1973 року був змушений завершити кар'єру.[3]

У 1976 тренер, а в 1977 (по липень) — старший тренер рівненського «Авангарду». У 1978 (по травень) — начальник команди «Локомотив» Вінниця.

Був членом виконкому Житомирської обласної федерації футболу.[4] Засновник футзального руху на Житомирщині, ексголова Федерації міні-футболу та ексголова Асоціації футзалу в Житомирській області та в місті Житомир.[2]

З 1978 працював в Житомирській спеціалізованій дитячо-юнацькій школі олімпійского резерву «Полісся», тренуючи молодих футболістів.

Помер 12 січня 2020 року.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Пішов із життя Петро Білий (укр.). Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 19 квітня 2020.
  2. а б Пішов з життя засновник футзального руху на Житомирщиині. futsal.zt.ua (ru-RU) . Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 19 квітня 2020.
  3. а б в Житомира, Журнал. Ушёл из жизни легенда житомирского футбола - Петр Белый. zhzh.info. Архів оригіналу за 29 січня 2020. Процитовано 20 квітня 2020.
  4. Житомирский футбол в опасности / Новости Житомира / Спорт. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 19 квітня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]