Бірман Серафима Германівна

Бірман Серафима Германівна
Народилася	29 липня (10 серпня) 1890 Кишинів, Бессарабська губернія, Російська імперія
Померла	11 травня 1976(1976-05-11) (85 років) Москва, СРСР
Поховання	Новодівичий цвинтар
Громадянство	Російська імперія  СРСР
Діяльність	акторка, театральна режисерка, кінорежисерка
Відомі учні	Гранатов Юрій Миколайович
Заклад	Ленком, Московський художній театр, Moscow Art Theatre 2ndd, Q4127958?, Театр імені Моссовєта і Театр імені Моссовєта
У шлюбі з	A. Talanovd
IMDb	nm0083643
Нагороди та премії
Бірман Серафима Германівна у Вікісховищі

Серафима Германівна Бірман (10 серпня 1890, Кишинів, Російська Імперія — 11 травня 1976, Ленінград, СРСР) — російська та радянська актриса театру та кіно, театральний режисер, педагог, мемуарист, теоретик. Лауреат Сталінської премії І ступеня (1946). Народна артистка РРФСР (1946).

Життєпис

Серафима Бірман народилася 29 липня (10 серпня) 1890 року в православній родині штабскапітана 51-го резервного піхотного батальйону, Германа Михайловича Бірмана та його жінки, Олени Іванівни.

Мати Серафими була молдованкою та майже не розмовляла російською мовою. Батько походив з різночинців та рано став сиротою, а за службу в армії був удостоєний особистого дворянства.

Після закінчення гімназії (була нагороджена золотою медаллю), вона прожила рік в селі Чернолеука, де її сестра працювала лікарем. Вона, побувавши на виставі «Лікар Стокманн» Костянтина Станіславського, порадила Серафимі вступити до МХТу.

Казимір Костянтин Федорович, який володів маєтком в селі Чернолеука, погодився оплатити перший рік навчання в театральній школі. В липні 1908 року Серафима переїхала до Москви, де одночасно навчалась на історико-філологічному факультеті Московських вищих жіночих курсах та в Драматичній школі Олександра Адашева. Вчилася разом з Євгеном Вахтанговим.

В 1911 році завершила навчання в театральній школі та була прийнята в трупу МХТ. В 1913 році перейшла в 1-у студію МХТ. З 1924 по 1936 рік Серафима є актрисою МХАТу.

В 1936—1938 рр. вона працювала в театрі імені Моссовєта, де поставила виставу «Васса Желєзнова», в якій виконала головну роль. Після арешту Всеволода Меєргольда Серафима продовжила роботу над його постановкою опери «Семен Котко» Прокоф'єва, прем'єра якої відбулася 1940 року в театрі імені Станіславського. В 1938 році вона стає одною із засновників театру «Ленком», де працювала до 1958 року.

З 1958 року знову працює в театрі імені Моссовєта.

Серафима Бірман почала зніматися в кіно з 1918 року, граючи епізодичні ролі в роботах Олександра Волкова. Після цього вона знову почала з'являтися на екранах в середині 1920-их, граючи в популярних комедійних фільмах «Закрійник із Торжка» та «Дівчина з коробкою».

В 1944 році Бірман зіграла одну із головних ролей у фільмі Ейзенштейна «Іван Грозний», за що була удостоєна Сталінської премії І ступеня та звання народної артистки РРФСР.

Після смерті свого чоловіка, Олександра Таланова, у Серафими почалися проблеми з психічним здоров'ям. Згодом, вона покинула театр, а після смерті покоївки залишилась одна. Зрештою, небога відвезла Серафиму Бірман до Ленінграду та відправила її у божевільню.

Серафима Германівна померла 11 травня 1976 року. Похована разом з чоловіком на Новодівичому цвинтарі.

Нагороди

• Сталінська премія І ступеня (1946)
• Заслужена артистка Узбецької РСР (1943)
• Народна артистка РРФСР (1946)
• Орден Трудового Червоного Прапора (1947, 1948)
• Орден Братерства і єдності (1946)
• Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1946)
• Медаль «У пам'ять 800-річчя Москви» (1947)
• Медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» (1970)