Кишинів
| Кишинеу Chișinău |
|||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
 |
|||||
 |
|||||
| Основні дані | |||||
| Країна | Республіка Молдова | ||||
| Регіон | Муніципій Кишинів | ||||
| Засноване | 1436 | ||||
| Населення | 717 000 (2006) | ||||
| Поштові індекси | MD-20xx | ||||
| Телефонний код | 373 22 | ||||
| Географічні координати | |||||
| Міста-побратими | Бухарест (Румунія), Гренобль (Франція), Мангейм (Німеччина), Київ (Україна), Одеса (Україна), Реджо-Емілія (Італія), Сакраменто (США) | ||||
| Міська влада | |||||
| Веб-сторінка | www.chisinau.md | ||||
| Мер міста | Дорін Кіртоаке | ||||
.png)
Кишине́у (рум.: Chișinău, молд. Chișinău: Кишинеу — /кішінӧў/) — столиця Республіки Молдова. Найбільше місто Молдови, її економічний і культурний центр, розташований в центрі країни на річці Бик. Кишинів володіє особливим статусом в адміністративному розподілі Молдавії — він є муніципієм. До складу муніципія Кишинів входять: власне муніципій Кишинів, 6 міст (Синжера, Дурлешти, Ватра, Кодру, Вадул-луй-Воде, Кріково) і 25 населених пунктів, об'єднаних в 13 комун (сіл).
Кишинів вперше згадується в грамоті 1436 року. Статус міста отримав в 1818 році незабаром після входження до складу Російської імперії. Населення міста з передмістями на 2008, складає близько 800 тис. мешканців[1].
Зміст |
[ред.] Назва
Найпоширеніша версія, зазначена понад 125 років тому в Новоросійському календарі, відносить назву міста до давньорумунського терміну Chișla Noua [кішла ноуе] — новий хутір. Саме слово chișla є запозичення турецького слова kışla зі значенням «барак». В Бессарабії це слово означає «невелике селище, хутір». Через будову утворення назви (одна частина тюркська, інша — румунська) сучасні дослідники сумніваються в справедливості цієї точки зору[2].
Спочатку топоніми з елементом Кишенев зустрічаються в документах з терен населених тюрками в XV ст. і потім протягом декількох століть залишалися місцем кочівлі намадів, тому деякі дослідники припускають, що назва міста має не романське, а тюркське походження. Вони вважають, що слово походить від половецького слова Кишеня («kesene»), означає «місце поховання, мавзолей». У багатьох місцях, у назві яких є складова частина кишенев, наприклад, Кишенькі, колись мали давні поховання — мавзолеї, кургани. Такі поховання могли належати печенігам і половцям, що мешкали в Причорномор'ї на початку II тисячоліття від Р. Х. або ж татаро-монголами, що зайняли цей край в XIII столітті. Про існування в районі сучасного Кишинева печенізьких поховань, свідчать археологічні розкопки[3]. [3]
Інші версії назви пов'язують з угорським Kisjenő — «маленький Йено» (Йено — одне з угорських племен, які прийшли в Європу в 896). У західній Румунії на кордоні з Угорщиною є місто Kisjenő, або Chişineu, але доказів, що підтверджують зв'язок в походженні назв цих міст, не знайдено.
Але, зважаючи на те, що значну частину населення Молдавського князівства складали русини і староукраїнська мова була мовою діловодства[4], найправомірніше виводити назву Кишинів від українського "кишені".
[ред.] Географія
Кишинів розташований в центральному районі Молдови на висоті 85 м над рівнем морями на Східно-Європейській рівнині. Місто стоїть на семи пагорбах і витягнуте вздовж річки Бик — правої притоки Дністра. Частина Кишинева по правому березі Бика займає надзаплавні тераси, розділені долиною струмка Дурлешті, і декількома балками (Мала Малина, Велика Малина та розгалужена Мунчештська балка). Лівобережний схил долини Бика складається з двох терас, перша з яких полого опускається до річки, а друга розташована на висоті 60-90 м.
Площа міста — близько 120 км ², а всього муніціпія — 635 км ².
Місто розташоване на піднесеній лісистій місцевості Кодр. У грунті переважає чорнозем, який ідеально підходить для розвитку сільського господарства. З корисних копалини поширений вапняк, багатий добре збереженими скам'янілостями. Глибше залягають крейдяні піски і мергелі.
У межах Кишинева знаходиться Гідігіцьке водосховище і 23 озера.
Центральний проспект Кишинева названо на честь національного героя Штефана чел Маре.
[ред.] Клімат
| Показник | Січень | Лютий | Березень | Квітень | Травень | Червень | Липень | Серпень | Вересень | Жовтень | Листопад | Грудень | Рік |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Абсолютний максимум °С | 15.5 | 20.7 | 25.1 | 31.6 | 35.9 | 37.1 | 39.4 | 39.2 | 37.3 | 32.6 | 23.6 | 18.3 | 39.4 |
| Середній максимум °С | 1 | 2.4 | 7.3 | 15.9 | 21.8 | 24.9 | 26.6 | 26.9 | 22.2 | 15.5 | 7.7 | 2.9 | 14.6 |
| Середня температура °С | -2.5 | -1.7 | 3 | 10 | 16 | 19.3 | 20.8 | 20.7 | 16 | 10 | 4 | 0 | 9.6 |
| Середній мінімум °С | -5.4 | -4.5 | -0.5 | 5.2 | 10.5 | 13.9 | 15.3 | 15.1 | 10.9 | 5.7 | 1 | -2.6 | 5.4 |
| Абсолютний мінімум | -28.4 | -28.9 | -21.1 | -6.6 | -1.1 | 3.6 | 7.8 | 5.5 | -2.4 | -10.8 | -21.6 | -22.4 | -28.9 |
| Норма опадів | 30 | 32 | 34 | 42 | 56 | 74 | 74 | 47 | 47 | 30 | 39 | 34 | 539 |
[ред.] Фотографії
-
Centrul orașului
-
Sala cu orgă
-
Залізничний вокзал
-
Зима в Кишиневі
-
Centrul orașului (листопад 2005)
-
Пам'ятник Штефанові Великому (Ștefan cel Mare)
-
"Porțile orașului", Chișinău, Moldova
[ред.] Персоналії
- Колпаків Юрій Миколайович — підполковник Армії УНР. [5]
- Нечуй-Левицький Іван Семенович — український письменник, вчителював у гімназії з 1873 р.
[ред.] Примітки
|
|||||||||||
|
||||||||||||||||
|
|||||||
|
|||||||||||
