Вальтер Елер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вальтер Елер
нім. Walther Oehler
Народився 3 січня 1888(1888-01-03)[1]
Lichterfelded, Штегліц-Целєндорфd, Берлін, Німецька імперія
Помер 6 липня 1968(1968-07-06)[1] (80 років)
Мюнхен, Баварія, ФРН
Діяльність поліціянт
Військове звання  Контр-адмірал
Нагороди
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Нагрудний знак морської артилерії
Нагрудний знак морської артилерії

Вальтер Елер (нім. Walther Oehler; 3 січня 1888, Берлін6 липня 1968, Мюнхен) — німецький військово-морський діяч, контрадмірал крігсмаріне (1 жовтня 1942). Кавалер Німецького хреста в золоті.

Біографія[ред. | ред. код]

1 серпня 1908 року вступив на флот. Пройшов підготовку у військово-морському училищі і на лінійному кораблі «Рейнланд». У жовтні 1913 року відряджений в Китай, командував батареєю в Циндао. 7 листопада 1914 року взятий в полон японцями. Після закінчення Першої світової війни повернувся до Німеччини і 28 серпня 1920 року був звільнений у відставку. 1 жовтня 1932 року знову вступив у ВМФ і був зарахований в інспекцію морської артилерії (20 квітня 1941 року переведений із запасу на дійсну службу). З 1 жовтня 1933 року — начальник курсу училища берегової артилерії, з 21 жовтня 1938 року — радник в інспекції поповнень в Кенігсберзі. З 7 вересня 1939 року — командир 5-го морського артилерійського депо-дивізіону. 14 вересня 1939 року переведений в фортецю Готенгафен, а 14 жовтня 1939 року призначений командиром групи зенітної артилерії у Вільгельмсгафені. З березня 1940 року очолював ділянки Нордернай, потім Гельголанд, Вільгельмсгафен і Везермюнде. З 26 травня 1940 року — командир 2-го морського зенітного полку, з 1 травня 1942 року — 2-ї морської зенітної бригади. З 14 грудня 1943 року — комендант берегових укріплень Бергена. 21 квітня 1944 року був важко поранений і в серпні 1944 року відрахований з посади. 31 січня 1945 року звільнений у відставку.

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Залесский К.А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — Москва : Яуза, Эксмо, 2005. — 638 с. — (Энциклопедия Третьего рейха) — 5000 прим. — ISBN 5-699-10354-6.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в TracesOfWar