Баварія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Freistaat Bayern
Вільна держава Баварія
Прапор
Прапор		 Герб
Герб
Вільна держава Баварія на карті
Площа:   70 549 км²
Населення:   12,519 млн (2008-06-30) осіб
Густота населення:   177,5 осіб/км²
ISO 3166-2:   DE-BY
Прем'єр-міністр:   Хорст Зеехофер (ХСС)
Правляча партія:   коаліція із ХСС и СвДП
Розподіл голосів
у земельному зібранні:		   ХСС (CSU) 92
СДПН (SPD) 39
Вільні виборці (Freie Wähler) 20
Зелені (B90/Grüne) 19
ВДП (FDP) 16
Незалежні депутати 1
Останні вибори:   28 вересня 2008
Наступні вибори:   2013
Голосів у Бундесраті:   6
Сайт:   www.bayern.de
Цей термін має також інші значення. Докладніше — у статті Баварія (значення).

Бава́рія (нім. Bayern) — земля на південному сході Німеччини у басейні Дунаю.

Зміст

Загальний опис [ред.]

За площею (70600 кв. км) Баварія є найбільшою землею ФРН; за чисельністю населення (2005: 12,48 млн.) займає друге місце після Північного Рейну-Вестфалії. Столицею землі є місто Мюнхен, інші великі міста — Нюрнберг, Аугсбург, Вюрцбург, Регенсбург. На півночі земля межує з землями Гессен, Тюрингія та Саксонія, на заході з Баден-Вюртембергом, на сході з Чеською республікою, на сході та півдні з Австрією, а також через Боденське озеро із Швейцарією.

Вільна держава Баварія володіє лісовими угіддями на території австрійської федеральної землі Зальцбург (Заальфорсте в окрузі Прінцгау), які хоч і знаходяться під опікою Баварського управління державних лісів, проте не є територіальними складовими ФРН, на їх територію поширюється суверенітет Австрійської республіки.

Територіально Баварію традиційно розділяють на три частини — Франконія (сьогодні округи Верхня, Середня та Нижня Франконія), Швабія та Стара Баварія (адміністративні округи Верхній Пфальц, Верхня і Нижня Баварія). Основу населення складають три народності — баварці, франконці та шваби[1].

Релігія — 70% католики, 26% протестанти. Недавня історія — останній король Людвіг ІІІ відрікся від престолу в 1918, і Баварія оголосила себе республікою.

Географія [ред.]

Ландшафт [ред.]

Баварія знаходиться на півдні Німеччини і ландщафтно включає в себе:

Найнижча точка землі по відношенню до рівня моря (107 м над рівнем моря) знаходиться в Калі-на-Майні (Нижня Франконія) на кордоні з земелею Гессен. Найвищою точкою Баварії і одночасно Німеччини є гора Цугшпітце (2962 м над рівнем моря) на півдні землі біля містечка Гарміш-Партенкірхен.

Внутрішні води [ред.]

Найважливішою водною артерією Баварії є р. Дунай. Найбільшими притоками Дунаю, розглядаючи з заходу, є:

Праві притоки беруть свій початок в Альпах, тому і є більш повноводними, ніж ліві. Інн в місті впадання в Дунай (м. Пассау на кордоні з Австрією) несе набагато більше води, ніж сам Дунай. Лєх місцями є теж більш повноводнішим, ніж Дунай.

Клімат [ред.]

Клімат переходить з відносно врівноваженого на північному заході в континентальний на сході. Температура нижче 0 °C тримається протягом близько 100 днів. Вітри з заходу приносять близько 70 мм опадів, на північних схилах Альп — місцями до 180 мм.

Історія Баварії [ред.]

Докладніше: Історія Баварії

За часів правління Октавіана Августа центральна частина сьогоднішньої землі Баварії, тзв. Стара Баварія (нім. Altbayern), заселена тоді кельтськими племенами, стала частиною Римської імперії. Після розпаду імперії місцеве кельтське населення, що заначно романізувалося за часів римського правління, та мешкаючі на південь від течії Дунаю римляни поступово асимільовувалися з проникаючими з півночі на колишні римські території германцями і так з плином часу на цих територіях викристалізувалося плем'я баварців (баюварів, нім. Baier відповідно Bajuwaren). Про колишніх кельтських мешканців свідчать ще до сьогодні назви місцевостей, рік та водоймищ.

З 555 р. н. е. достеменно відомо про існування баварського племінного герцогства, яке за часів Меровінгів стало частиною імперії франків. Остаточним кінцем доби цього тзв. «старого герцогства» вважається 788 р. — рік перемоги імператора франків Карла Великого над баварським герцогом Тассіло ІІІ.

Занепад імперії Каролінгів зробив можливим відновлення самостійності баварських герцогів і початок доби тзв. «нового герцогства». Кінець панування Каролінгів характеризувався посиленням самостійності окремих територій їхньої імперії. Цьому процесу сприяло, починаючи з близько 862 р., і посилення зовнішньої загрози у вигляді нападів угрів. Початком «нового герцогства» вважають 907 р. — рік загибелі маркграфа Люїтпольда І Баварського в битві з угорцями під Прессбургом (сьогодні: Братислава). Саме сходження його сина Арнульфа І на герцогський престол пов"язують з відновленням самостійності баварськох герцогів в так званому «новому герцогстві». Після перемоги в битві на річці Лех розпочинається друга хвиля баварської екпансії на схід, в ході якої до герцогства приєднуються землі сьогоднішньої Нижньої Австрії, Істрії та Крайни (Словенії). Проте початок конфлікту з династією Оттоніанів веде знову до посилення залежності герцогства від німецької королівської корони. В 976 р. від Баварії на користь новоствореного герцогства Каринтії відокремлюється південно-східна частина. В той же час правлячий на східних теренах герцогства в Marcha Orientalis (Ostarrichi) рід Бабенбергів намагається все більше вести незалежну від баварських герцогів політику. Але починаючи з 1070 р., за часів правління Вельфів, влада баварських герцогів зазнає нового зеніту. Однак тривалий конфлікт між родами Штауфенів та Вельфів за владу на німецьких землях закінчується остаточно в 1180 р. перемогою Фрідріха І Барбаросси з роду Штауферів над Генріхом Левом з роду Вельфів і відокремленням від Баварського герцогства Штирії та маркграфства Істрії та остаточним занепадом «нового герцогства».

З 1180 по 1918 р. Баварське герцогство знаходиться під правлінням династії Віттельсбахів. В 1255—1503 рр. Баварія переживає період числених поділів на окремі герцогства. Протягом короткого періоду об'єднання за часів правління Людовика IV Баварця герцогство переживає новий зеніт слави, коли Людовік IV в 1328 р., перший з династії Вітельсбахів, одержує корону імператора Священної Римської імперії. Кінець періоду нескінчених поділів було покладено в 1506 р. династійним законом про першочерговість наслідництва за народженням (lex primogenitur).

Баварія відігравала основну роль в контрреформації, а баварські герцоги в результаті Тридцятилітньої війни змогли приєднати до своїх володінь додаткові території та здобули титул курфюрста. В 1620 р. війська Католицької Ліги під проводом баварського полководця Тіллі здобули важливу перемогу над протестантами в битві на Білій Горі під Прагою. В результаті цього війська під проводом Тіллі окупували Пфальц. В якості подяки за участь баварських військ на боці Католицької Ліги герцог Максиміліан І отримав в 1623 р. титул курфюрста, а в 1628 р. право приєднати до свого герцогства окупований ним Пфальц в якості контрибуції. Баварія часів абсолютизму була два рази протягом короткого часу окупована Австрією під час іспанської та австрійської династійних війн в результаті великодержавної політики Максиміліана ІІ та його сина Карла Альбрехта.


За часів Наполеона Баварія перебувала спочатку на боці Франції, що дозволило їй здобути значні земельні володіння в ході проведеної під егідою французів секуляризації, так, наприклад, Баварія змогла приєднати тимчасово до своїх володінь Зальцбург та Тіроль. В 1806 р. баварські герцоги одержали титул короля. Завдяки вчасній зміні сторін на користь противників Наполеона Баварія, як країна-переможець, змогла зберегти після Віденського конгресу 1814 р. значну частину приєднаних під час наполеонівських війн володінь. Вона хоч і мала змиритися з втратою Тіролю та правобережного рейнського Пфальцу, але отримала в якості компенсації франконські землі. Король Людовик І розбудував столицю Мюнхен в першій половіині XIX ст. до рівня великого культурного та наукового центру зі совоїм університетом.Людовик І відмовився від престолу під час весняних заворушень 1848 р., основною причиною була його афера з танцівницею Лолою Мартес. Його наступник Людовик ІІ ввійшов в історію перед усім завдяки будівництву дорогих палаців як, наприклад, Нойшванштайн, як казковий принц. В 1866 р. Баварія зазнала на боці Австрії поразки в війні з Прусією (Австро-Прусська війна). В 1871 р. Баварське королівство стало частиною новоствореної Німецької імперії, але зберегла своє право на власну пошту, залізницю та військо.

В 1918 р. династія Віттельсбахів в ході листопадових заворушень в Німеччині відмовилася від престолу. 8 листопада 1918 р. Баварське королівство було проголошено вільною (демократичною) державою. В ході загальнх заворушень соціалістичним угрупуванням вдалося на деякий час встановити в Мюнхені Баварську радянську республіку. В період Веймарської республіки Баварія стала сценою націонал-соціалістичного путчу 1923 р. В період 1933—1945 Баварія як адміністративна одиниця не мала в націонал-соціалістичній Німеччині майже ніякого значення. Під час другої світової війни такі баварські міста як Вюрцбург, Мюнхен та Нюрнберг зазнали значних руйнувань.

Після 1945 р. військова адміністрація союзників свідомо направляла потоки німецьких біженців з Судетської області та Сілезії на територію малозаселеної Баварії. В результаті таких дій кількість населення Баварії зросла протягом періоду 1945—1949 рр. на четвертину.

Після окупації американськими військами та від'єднання Рейнського Пфальцу Баварія ввійшла в 1949 р. до складу новоствореної Федеративної Республіки Німеччина як одна з федеральних земель. В повоєнні роки розпочався процес бурхливого економічного розвитку, який перетворив Баварію за декілька десятиліть з традиційно аграрної на індустріально-розвинуту землю.

Політичний устрій [ред.]

Головна стаття: Політичний устрій Баварії

В Баварському ландтазі представлені сьогодні три партії. За результатами виборів 21 серпня 2003 р. мандати були розділені такими чином:

Sitzverteilung Landtag Bayern ua.PNG

Розподіл мандатів відбувся на основі нвступних результатів виборів 2003:

Склад Баварського державного уряду

З 1962 р. ХСС постійно здобувала більшість на виборах до ландтагу. Міністром-президентом Баварії з 17 липня 1993 р. є Едмунд Штойбер. 7 жовтня 2003 р. Едмунд Штойбер був знову обраний міністром-президентом землі, а 14 жовтня призначений ним кабінет був підтверджений ландтагом.

На сьогоднішній час до складу Баварського державного уряду входять:

Адміністративний устрій [ред.]

Баварія має трирівневу структуру адміністративного устрою, яка включає в себе

  • урядові (адміністративні) округи (або ще: раєнції від пол. rajencja) — нім. Regierungsbezirke,
  • повіти та міста на правах повіту (вільні міста) — нім. Landkreise und kreisfreie Städte,
  • громади — нім. Gemeinden.

Урядові (адміністративні) округи [ред.]

Урядові округи (раєнції) є адміністративними органами, які становлять систему державної адміністрації землі і підпорядковуються безпосередньо земельному уряду. На чолі уряду округу стоїть президент округу (Regierungspräsident). Урядові округи об"єднують декілька повітів і міст на правах повіту, які в свою чергу об"єднують декілька громад. Уряди округів забезпечують здійснення безпосередньо на території округу завдань, що відносяться до компетенції земельного уряду та здійснюють його пердставництво в окрузі.

Баварія поділена на сім урядових округів

Урядові округи Баварії
Урядовий округ центр AGS Скор. Площа Населення
(вер. 2005)		 нас./км²
Верхня Баварія Oberbayern Мюнхен 091 OB 17.529,63 км² 4.232.962 241
Нижня Баварія Niederbayern Ландсхут 092 NB 10.329,91 км² 1.197.631 116
Верхній Пфальц Oberpfalz Регенсбург 093 Opf. 9.691,03 км² 1.090.318 113
Верхня Франконія Oberfranken Байройт 094 Ofr. 7.231,00 км² 1.103.239 153
Середня Франконія Mittelfranken Ансбах 095 Mfr. 7.244,85 км² 1.708.841 236
Нижня Франконія Unterfranken Вюрцбург 096 Ufr. 8.530,99 км² 1.342.308 157
Швабія Schwaben Аугсбург 097 Schw. 9.992,03 км² 1.789.698 179
Баварія Bayern Мюнхен 70.549,11 км² 12.464.997 177

Територіям урядових округів, що становлять систему державної адміністрації, відповідають аналогічні округи (Bezirke) з такими ж назвами, які становлять третій рівень місцевого самоврядування над повітами (другий рівень) та громадами (перший рівень). Ці окуги мають своє виборне представництво (Bezirkstag), яке обирається кожні п"ять років. Округи, як і кожне самоврядне утворення, можуть мати сіій герб та прапор.

Повіти та міста на правах повіту [ред.]

Сім урядових округів Баварія діляться на 71 повіт та 25 міст на правах повіту

Повіти і міста на правах повіту
Повітове містечко Айхштет, 1999 р.
71 повіт Вільної держави Баварія:
  1. Айхах-Фрідберг (AIC)
  2. Альтьоттінг (AÖ)
  3. Амберг-Зульцбах (AS)
  4. Ансбах (AN)
  5. Ашаффенбург (AB)
  6. Аугсбург (Augsburg A)
  7. Бад-Кіссінген (KG)
  8. Бад-Тьольц-Вольфратсгаузен (TÖL)
  9. Бамберг (BA)
  10. Байройт (BT)
  11. Берхтесгаденська земля (BGL)
  12. Кам (CHA)
  13. Кобург (CO)
  14. Дахау (DAH)
  15. Деггендорф (DEG)
  16. Діллінген-на-Дунаї (DLG)
  17. Дінгольфінг-Ландау (DGF)
  18. Дунай-Ріс (DON)
  19. Еберсберг (EBE)
  20. Айхштетт (EI)
  21. Ердінг (ED)
  22. Ерланген-Гохштадт (ERH)
  23. Форхгайм (FO)
  24. Фрайзінг (FS)
  1. Фраюнг-Графенау (FRG)
  2. Фюрстенфельдбрук (FFB)
  3. Фюрт (FÜ)
  4. Гарміш-Партенкірхен (GAP)
  5. Гюнцбург (GZ)
  6. Гассберге (HAS)
  7. Гоф (HO)
  8. Кельгайм (KEH)
  9. Кітценген (KT)
  10. Кронах (KC)
  11. Кульмбах (KU)
  12. Ландсберг-на-Лєху (LL)
  13. Ландсгут (LA)
  14. Ліхтенфельс (LIF)
  15. Ліндау (Бодензее) (LI)
  16. Майн-Шпессарт (MSP)
  17. Місбах (MB)
  18. Мільтенберг (MIL)
  19. Мюльдорф-на-Інні (MÜ)
  20. Мюнхен (M)
  21. Нойбург-Шробенгаузен (ND)
  22. Ноймаркт-в-Верхньому-Пфальці (NM)
  23. Нойштадт-на-Айшу-Бад-Віндсгайм (NEA)
  24. Нойштадт-на-Вальднаабі (NEW)
  1. Ной-Ульм (NU)
  2. Нюрнберзька земля (LAU)
  3. Обер-Альгой (OA)
  4. Ост-Альгой (OAL)
  5. Пассау (PA)
  6. Пфаффенгофен-на-Ільмі (PAF)
  7. Реген (REG)
  8. Регенсбург (R)
  9. Рьон-Грабфельд (NES)
  10. Розенгайм (RO)
  11. Рот (RH)
  12. Ротталь-Інн (PAN)
  13. Швандорф (SAD)
  14. Швайнфурт t (SW)
  15. Штарнберг (STA)
  16. Штраубінг-Боген (SR)
  17. Тіршенройт (TIR)
  18. Траунштайн (TS)
  19. Унтер-Альгой (MN)
  20. Вальгайм-Шонгау (WM)
  21. Вайссенбург-Гунценгаузен (WUG)
  22. Вунзідель-в-Фіхтелі (WUN)
  23. Вюрцбург (WÜ)
25 міст на правах повіту в Баварії:
  1. Амберг (AM)
  2. Ансбах (AN)
  3. Ашаффенбург (AB)
  4. Аугсбург (A)
  5. Бамберг (BA)
  6. Байройт (BT)
  7. Кобург (CO)
  8. Ерланген (ER)
  9. Фюрт (FÜ)
  1. Гоф (HO)
  2. Інгольштадт (IN)
  3. Кауфбойрен (KF)
  4. Кемптен (KE)
  5. Ландсхут (LA)
  6. Меммінген (MM)
  7. Мюнхен (M)
  8. Нюрнберг (N)
  1. Пассау (PA)
  2. Регенсбург (R)
  3. Розенгайм (RO)
  4. Швабах (SC)
  5. Швайнфурт (SW)
  6. Штраубінг (SR)
  7. Вайден-в-Вехньому-Пфальці (WEN)
  8. Вюрцбург (WÜ)

Громади [ред.]

Вільна держава Баварія складається з 2.056 політично самостійних громад (Gemeinde, Kommune) та 215 територій, що не належать до громад (gemeindefreie Gebiete).

За типами громади розподіляються по наступному (стан на 1 жовтня 2004 р.)

  • 25 міст на правах повіту (kreisfreie Städte)
  • 28 великих міст, що входять в склад повітів (große Kreisstädte)
  • 262 інші міста (Städte)
  • 383 тзв. маркти (Märkte)
  • 1.358 інших громад (sonstige Gemeinden)

З 2.031 громад, що входять в склад повітів, 991 громада є членом одієї з 314 асоціацій громад, 1.040 є самостійними громадами. (стан на 1 січня 2005 р.)

Найбільші міста [ред.]

Місто Населення на
31 грудня 2000		 Населення на
30 липня 2005
Мюнхен 1.210.223 1.254.300
Нюрнберг 488.400 497.254
Аугсбург 254.982 262.140
Вюрцбург 127.966 133.188
Регенсбург 125.676 129.175
Інгольштадт 115.722 120.575
Фюрт 110.477 113.076
Ерланген 100.778 102.745
Байройт 74.153 74.137
Бамберг 69.036 69.934
Ашаффенбург 67.592 68.798
Кемптен 61.389 61.507
Ландсхут 58.746 60.825
Розенгайм 58.908 60.049
Шванйфурт 54.325 54.351
Ной-Ульм 50.188 51.461
Пассау 50.536 50.506
Гоф 50.741 48.982

Регіони [ред.]

Основними історичними регіонами Баварії є
  1. Альгой
  2. Альтмюльталь
  3. Альпійське передгір’я
  4. Баварські Альпи
  5. Баварський ліс
  6. Хімгау
  7. Хімгауські Альпи
  8. Дунайський Моос
  1. Дунайський Рід
  2. Дунайський Ріс
  3. Фіхтель
  4. Франконія
  5. Франконська Височина
  6. Франконський Ліс
  7. Франконська Альба
  8. Франконська Швейцарія
  1. Гойбоден
  2. Гассберге
  3. Голлєдау
  4. Інн-Зальцах
  5. Лєх
  6. Верхня Баварія
  7. Оберланд
  8. Верхньопфальський Ліс
  1. Рьон
  2. Руперті
  3. Ньордлінський Ріс
  4. Зальцбурзькі Альпи
  5. Шпессарт
  6. Штайгерський Ліс

Кордони [ред.]

Баден-Вюртемберг 829 км
Гессен 262 км
Тюрингія 381 км
Саксонія 41 км
Чеська Республіка 357 км
Австрія 816 км
Боденське озеро 19 км — По Боденському озеру проходить кордон між Баварією і Швейцарією.


Панорама Альп в Баварії
Панорама Альп в Баварії

Господарство [ред.]

Баварія вважається сьогодні економічно розвинутою і багатою землею ФРН. За декілька останніх десятиліть Баварія перетворилася з традиційної аграрної землі (на початку 50 рр. ХХ століття аграрний сектор давав четвертину валового продукту землі) на регіон високо розвинутих технологій. «Laptop und Lederhose» — «лептоп та шкіряні штани» — так тепер характеризують Баварію, натякаючи на короткі шкіряні штани, невід"ємну частину традиційного баварського строю, як свідчення вірності давнім селянським традиціям, та на лептоп як символ економічної міцності і інвестицій в технології майбутнього.

Найбільш економічно розвинутою частиною Баварії є агломерація навколо столиці землі Мюнхена. Тут представлені підприємства різних галузей: автобудування (BMW, MAN, Knorr-Bremse), сектора ІТ (Siemens, Infineon, Microsoft) медіа-концерни та видавництва (Premiere, Kabel Deutschland, Burda Verlag), оборонної промисловісті (EADS, Krauss-Maffei), сфери послуг та туристики (історичні пам"ятники, музеї, біргартени, Октоберфест, конгреси та виставки). Іншими великими господарськими центрами на півдні Бавірії є міста Аугсбург та Інгольштадт, а також «баварський хімічний трикутник» — концентрація великих хімічних підприємств на південному сході землі між озером Хімзее та річками Інн та Зальцах.

На півночі землі центральніим економічним регіоном є агломерація навколо трьох міст — Нюрнберга, Фюрта та Ерлангена. Окрім того дуже добре виглядає економічна ситуація в регіоні між Ашаффенбургом та Вюрцбургом-Швайнфуртом на північному заході землі. Рівень безробіття тримається там, наприклад, нижче середнього по всій землі.

Деякі прикордонні регіони землі, щоправда, є залежними від дотації з земельного бюджету. Причною того є з одного боку конкурентні переваги у сусідніх країнах (наприклад нижчий рівень заробітної плати та оподаткування), з іншого боку — слабо розвинута інфраструктура в цих регіонах. Наочним прикладом тут є регіон Баварського лісу на кордоні з Чехією, який за часів холодної війни мав надзвичайно низьку інвестиціїну привабливість через своє узбічне розташування в особливій прикордонній зоні (кордон з НДР та ЧСФР). Одночасно з падінням «залізної завіси» на кордоні з ЧСФР в 1990 р. та об"єднанням Німеччини було відмінено дотації для регіонів, розтащованих в особливій прикордонній зоні, а інвестиційні умови в межуючій з цією частиною Баварії Чеській республіці, яка з 2004 р. є повноправним членом ЄС, часто виявляються привабливішими для німецьких підприємств.

З огляду на розвиток туризму особливо привабливими є окрім столиці землі Мюнхена регіони навколо великих озер (Хімзее, Бодензее, Кьонігзее) та туристичні райони в Альпах.

Рівень безробіття в липні 2006 р. становив 6,1%. Індекс ВВП на душу населення, розрахованого за паритетом купівельної спроможності, становить 128,2 по відношенню до середньоєвропейського (ЄС-25: 100).

На території землі розташовані три атомні електростанції, окрім того в Гархінгу недалеко від Мюнхена знаходиться експерементально-дослідний реактор.

Культура [ред.]

Університети [ред.]

Аугсбурзький університет
Університет ім. Отто Фрідріха в Бамбергу
Байройтський університет
Католицький університет Айхштадт-Інгольшдатд
Університет Фрідріха і Александра в Нюрнберзі і Ерлангені
Університет Людовика та Максиміліана в Мюнхені
Мюнхенський технічний університет
Український вільний університет в Мюнхені
Університет Бундесверу в Мюнхені
Пассауський університет
Регенсьбурзький університет
Баварський університет Юліуса і Максиміліана в Вюрцбурзі

Література [ред.]

Див. також [ред.]

Посилання [ред.]

Примітки [ред.]

  1. ↑ Офіційний сайт Федеральної землі Баварія (нім., англ., рос.)
Герб Баварії
Flag of Germany.svg

Отримано з http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Баварія&oldid=12669971