Вартовий
.jpg)
Вартови́й (англ. guard, нім. Wachen, нім. Warten) — військовослужбовець зі складу варти, віднаряджений для виконання бойового завдання з метою охорони та оборони військових об'єктів, бойових прапорів та осіб, яких тримають на гауптвахті й у дисциплінарній частині (батальйоні).[1]
Тлумачення[ред. | ред. код]
Слово «вартовий» (від «ва́рта») — запозичення з німецької мови, можливо через польську (пол. warta), походить від дієслова нім. wahren «берегти».[2]
У розмовній мові «вартовим» називають також військовослужбовця, який «стоїть на варті», безпосередньо охороняє пост.[3] Проте Статут гарнізонної і вартової служб Збройних Сил України визначає, що озброєний «вартовий, який виконує бойове завдання щодо охорони та оборони дорученого йому поста», називається чатовим.[1]
Також у жіночому роді «вартова́» — назва приміщення для вартових.[3][4]
Вимоги[ред. | ред. код]
Кількість вартових у вартовому підрозділі залежить від кількості постів[5] та змін чатових. У варти з охорони штабів (пунктів управління) від бригади і вище, а також з охорони установ можуть призначатися вартові контрольно-пропускних пунктів.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Закон України «Про Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України». Архів оригіналу за 5 листопада 2018. Процитовано 8 листопада 2018.
- ↑ Етимологічний словник української мови, том. I.
- ↑ а б Вартовий // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Визначення терміна «Вартове приміщення» в документах на сайті Верховної Ради України. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 8 листопада 2018.
- ↑ Пост — це все доручене для охорони та оборони чатовому, а також місце або ділянка місцевості, на якій він виконує свої обов'язки.
Джерела[ред. | ред. код]
- Вартовий // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Посилання[ред. | ред. код]
- Стійчик // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1844. — 1000 екз.