Васько Гаврило Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Васько Гаврило Андрійович
При народженні Васько Гаврило Андрійович
Народження 1820(1820)
м. Короп, Чернігівський повіт
Смерть після 1887
Навчання Петербурзька AM
Діяльність художник
Напрямок живопис

CMNS: Васько Гаврило Андрійович у Вікісховищі

Васько Гаврило Андрійович (1820, м. Короп, Чернігівський повіт — після 1887) — український живописець, портретист, відомий педагог, викладач рисунка та живопису у Київському університеті (18471863).

До історії вітчизняного мистецтва цей художник увійшов як автор серії талановитих портретів сучасників, зокрема, Бориса та Василя з полтавської родини Томари, графів Кирила та Олексія Розумовських.

Біографія[ред. | ред. код]

На жаль, відомості про життя та творчість живописця досить обмежені.

Народився Гаврило Васько 1820 року в м. Короп на Чернігівщині. За походженням — з міщан, так званого «податного звания», представники якого не мали навіть права на державну службу. 1844 року закінчив Санкт-Петербурзьку академію мистецтв.

Старший брат Г. Васька — Іван Васьков (різнописання прізвищ дослідники пояснюють свавіллям імперських чиновників) народився 1814 року, навчався у Київському університеті. Опісля призначався вчителем малювання і чистописання до повітових училищ. 1857 року радою Санкт-Петербурзької академії мистецтв був удостоєний звання вчителя малювання в гімназіях. І. Васьков відомий як художник-портретист. Від 1859 року був призначений вчителем малювання і чистописання у Кам'янець-Подільську чоловічу гімназію, де працював понад чверть століття. Остання згадка про І. Васькова датується 1889 роком.

Викладацька діяльність[ред. | ред. код]

1847 року Тараса Шевченка запросили на посаду вчителя рисунка та завідувача живописного кабінету Київського університету, але через його арешт місце знову звільнилося. Цю посаду в університеті обійняв Г. Васько.

Г. Васько викладав у Київському університеті з 11 серпня 1847 року до 19 листопада 1863 року.

Г. Васько викладав і живопис. Його студенти копіювали живописні твори з університетської художньої колекції. Також на своїх заняттях художник давав загальні поняття з рисунка, живопису та креслення.

Окрім викладацької діяльності, Г. Васько займається комплектуванням та збереженням університетської художньої колекції. Також займався реставрацією живопису.

Працюючи викладачем рисунка в Київському університеті, Г. Васько за вислугу років «одержав звання титулярного радника зі старшинством з 1851 року», був нагороджений 1858 року пам'ятною бронзовою медаллю на андріївській стрічці для «ношення в петлиці» — на честь війни 1853–1856-х років, а також «удостоївся отримати» від Олександра ІІ діамантовий перстень за «Портрет імператора Миколи». Зі скасуванням у 1863 році викладання рисунка, живопису й архітектури в Київському університеті Г. Васько переходить учителем малювання в I київську гімназію.

Упродовж 16 років у Київському університеті викладав рисунок, живопис та креслення талановитий український художник Г. Васько. Його художня, педагогічна, музейна, реставраційна діяльність відіграли позитивну роль у розвитку української культури.

Портретист музею Тарновського[ред. | ред. код]

Для збірки Василя Тарновського в с. Качанівка Чернігівської губернії Г. Васько написав серію портретів історичних діячів України. Портрети козацьких гетьманів Гаврила Васька для Тарновського:

Визначні твори[ред. | ред. код]

  • Портрет Бориса Томари. 1847 р. Збірка НХМУ
  • Портрет Василя Томари. 1847 р. Збірка НХМУ
  • Портрет Черкес. 1860-ті. Чернігівський обласний художній музей
  • Одруження Марії з Йосипом. 1852 р. Рибінський державний історико-архітектурний і художній музей-заповідник

Посилання[ред. | ред. код]