Вей Янь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вей Янь
Gien-uk.jpg
Вей Янь збиває з коня Хуан Чжуна
1854, Утаґава Кунійосі
Інші імена Веньчан[1]
Народився ?
Помер 234

Вей Янь (кит.: 魏延піньїнь: wèi yán; ? — 234) — китайський військовик періоду Саньго. Генерал династії Шу.

Короткі відомості[ред.ред. код]

Вей Янь походив з селян командирства Іян[2]. Служив Лю Бею. Завдяки ратним подвигам вислужився з рядового солдата до офіцера. Супроводжував його під час відступу з провінції Цзін до країни Шу.

219 року, після призначення Лю Бея Ханьчжунським ваном, отримав замість Чжан Фея посаду голови комнадирства Ханьчжун . У зв'язку з інтронізацією Лю Бея і зансуванням династії Шу, став генералом півночі[3]. Користувався всебічною підтримкою монарха.

Після смерті Лю Бея в 223 році почав втрачати вплив при дворі Шу. Вступив у конфлікт із головним міністром Чжуге Ляном щодо тактики північних походів проти династії Вей. 234 року через сварку із генералом Ян І, наступником Чжуге Ляна, підняв збройне повстання. Загинув від каральних військ під проводом Ма Дая.

В китайському середньовічному «Романі троьх держав» постає як негативний персонаж, що постійно сперечається з Чжуге Ляном.

Примітки[ред.ред. код]

  1. кит.: 文長піньїнь: wéncháng.
  2. кит. 義陽郡. Сучасне місто Цзаоян провінції Хубей, КНР.
  3. кит.: 鎮北将軍піньїнь: zhènběi jiāngjūn, чженсі цзянцзюнь.

Джерела та література[ред.ред. код]