Династія Вей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вей
Династія Хань Flag
220 – 265 Династія Цзінь (265-420) Flag
Розташування Вей
Території Вей 262 року.
Столиця Лоян
Мови китайська
Форма правління монархія
імператор
 - 220226 Цао Пі
 - 226239 Цао Жуй
 - 239254 Цао Фан
 - 254260 Цао Мао
 - 260265 Цао Хуань
Історичний період період Саньго
 - Заснована 220
 - ліквідована 265
Населення
 -  близько 4 4 млн осіб осіб
Історія Китаю
Історія Китаю
Епоха неоліту
Три правителі і п'ять імператорів
Династія Ся
Династія Шан
Династія Чжоу
Східна Чжоу Період Чуньцю
Період Чжаньго
Династія Цінь
(Династія Чу) — смутний час
Династія Хань Західна Хань
Династія Сінь, Ван Ман
Східна Хань
Епоха трьох держав Династія Вей Династія Шу Династія У
Західна Цзінь
Шістнадцать варварських держав Східна Цзинь
Південні і Північні династії
Династія Суй
Династія Тан
Республіка Китай

Ве́й (кит.: піньїнь: wèi) — династія і держава в Китаї періоду Саньго. Існувала протягом 220265 років. Заснована китайським полководцем Цао Цао та його сином Цао Пі. Контролювала землі Півінчого і Центрального Китаю. В історичній літературі часто називається Цао-Вей (піньїнь: cáo-wèi) або Рання Вей (кит.: 前魏піньїнь: qián-wèi).

Короткі відомості[ред.ред. код]

Основи династії Вей були закладені Цао Цао, полководцем династії Хань. В часи занепаду останньої він, підтримуючи ханьського імператора Сяня, завоював провінцію Янь на території Шаньдунського півострова і переніс столицю з Лояну до міста Сю провінції Юй. 200 року в битві при Гуаньду Цао Цао розбив свого супперника — великого регіонального володаря Юань Шао і об'єднав під своїм командуванням весь Північний Китай, встановив власну резиденцію в місті Єчен провінції Цзі[1].

208 року Цао Цао став головним міністром династії Хань й від імені імператора розпочав підкорення регіональних володарів Південного Китаю. Під час походу на південь він зазнав поразки в битві при Чібі від коаліції військ Лю Бея та Сунь Цзюаня. Попри це, Цао Цао вдалося захопити центральнокитайську рівнину Гуаньчжун, за що імператор надав йому титул гуна Вей. Цао Цао продовжив завойовницькі походи і силами свого родича Сяхоу Юаня підкорив провінцію Лян. Після цього він розлучив імператора з імператрицею Фу, поставивши замість неї свою доньку. 216 року Цао Цао вдалося підкорити теократичну державу Чжан Лу в районі Ханьчжуна, за що його нагородили титулом вана Вей[1].

Цао Цао був названим сином двірцевого євнуха і початково не мав військово-політичної та економічної бази для створення нової династії Вей. Проте після переїзду до міста Сю він створив ряд великомасштабних військових поселень, які дали йому військо і провіант. Населення поселень формувалося за рахунок селян та солдат, зігнаних із підкорених земель, розбійників і безпритульних. Половина поселенців була зайнята в колективному сільському господарстві, а інша половина — в походах. Адміністрація Цао Цао укоплектовувалася, переважно, легістами з родин Сюнь, Ченьцюнь та Чжун, головним гаслом яких було «сильне господарство — сильна держава»[1].

220 року, після смерті Цао Цао, його син Цао Пі провів реформу набору чиновників до адміністрації. Планувалося залучити до неї якомога ширші верстви населення, проте в результаті головні чиновницькі місця отримали вихідці лише зі знатих сімей[1], зокрема Чжун Ю.

Імператори Вей[ред.ред. код]

Посмертне ім'я Особисте ім'я Період правління Девіз правління
Історично використовується форма Вей + посмерте ім'я, за виключенням імператора Цао Пі, для якого використовується особисте ім'я.
Вень-ді 文帝 Цао Пі 曹丕 220226
  • Хуанчу (黃初 Huángchū) 220226
Мін-ді 明帝 Цао Жуй 曹叡 226239
  • Тайхэ (太和 Tàihé) 227233
  • Цінлун (青龍 Qīnglóng) 233237
  • Цзінчу (景初 Jǐngchū) 237239
Ці-ван[2] 齊王 або Шаолін Лі-гун[3] 邵陵厲公 Цао Фан 曹芳 239254
  • Чженші (正始 Zhèngshǐ) 240249
  • Цзяпін (嘉平 Jiāpíng) 249254
Гаогуйсян-гун[4] 高貴鄉公 Цао Мао 曹髦 254260
  • Чженъюань (正元 Zhèngyuán) 254256
  • Ганьлу (甘露 Gānlù) 256260
Юань-ді 元帝 Цао Хуань >曹奐 260265
  • Цзін-юань (景元 Jǐngyuán) 260264
  • Сяньсі (咸熙 Xiánxī) 264265

Дивіться також[ред.ред. код]

  • Цао Цао — перший ван Вей (216220)
  • Цао Пі — перший імператор Вей (220226)
  • Чжан Ляо — полководець Цао Цао.
  • Сяхоу Дунь — полководець Цао Цао, двоюрідний брат Сяхоу Юаня.
  • Сяхоу Юань — полководець Цао Цао, двоюрідний брат Сяхоу Дуня.
  • Ван Бі — визначний філософ часів династії Вей, засновник вчення Сюань-сюе.
  • Лю Хуей — визначний математик.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г Династія Вей // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
  2. Після скинення Цао Фана у 254 році за ним був збережений титул Ці-ван, який він носив до інтронації (в 235—239 гг.)
  3. Після ліквідації Цао Вей всі уцілілі члени роду Цао були понижені у рангу. Цао Фан отримав титул Шаолін Лі-гун («суровий князь Шаоліна», який він носив до своєї смерті у 274 році.
  4. Цао Мао був убитий 260 року під час невдалої спроби скинення фактичного правителя Сима Чжао і посмертно понижений у рангу до князя Гаогуйсян.

Джерела та література[ред.ред. код]

  • Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — Київ: Либідь, 1997.
  • Династія Вей // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997. (яп.)