Вернер Грассманн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вернер Грассманн
нім. Werner Grassmann
Народився 9 березня 1888(1888-03-09)
Берлін
Помер 20 жовтня 1943(1943-10-20) (55 років)
Берлін
Військове звання  Віце-адмірал
Нагороди
Кавалер ордена Леопольда II
Кавалер ордена Леопольда II
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден Білого слона
Орден Білого слона
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу

Вернер Грассманн (нім. Werner Grassmann; 9 березня 1888, Берлін20 жовтня 1943, Берлін) — німецький військово-морський діяч, віце-адмірал крігсмаріне.

Біографія[ред. | ред. код]

3 квітня 1907 квітня вступив на флот кадетом. Пройшов підготовку на навчальному кораблі «Мольтке» і у військово-морському училищі. З 1 квітня 1911 року — вахтовий офіцер на важкому крейсері «Вікторія Луїза». Учасник Першої світової війни, артилерійський офіцер на легкому крейсері «Аугсбург» (1 квітня 1914 — 15 листопада 1917). 16 листопада 1917 року переведений в підводний флот, в червні-листопаді 1918 року — вахтовий офіцер на підводному човні U-141.

Після закінчення війни залишений на флоті. З 1 вересня 1920 року — 2-й офіцер Адмірал-штабу в штабі військово-морської станції «Остзе», з 13 березня 1922 року — офіцер Адмірал-штабу в штабі командувача наземними силами флоту на Балтиці (з перервою з липня 1922 по червень 1923). З 10 червня 1923 року — офіцер Адмірал-штабу в штабу командувача ВМС на Балтиці, з 15 жовтня 1923 року — в штабі командувача легкими силами флоту на Балтиці. 29 вересня 1924 року переведений референтом в Морське керівництво. З 4 жовтня 1927 року — 1-й артилерійський офіцер на лінійному кораблі «Сілезія». З 30 вересня 1929 року — на керівних постах в артилерійській випробувальній комісії. З 22 березня 1932 по 1 квітня 1933 року командував легким крейсером «Емден». З 6 квітня 1933 року — референт Морського керівництва, а 1 липня 1933 року очолив Кораблебудівний відділ. З 1 жовтня 1934 року — начальник артилерійського відділу. 26 вересня 1935 року призначений начальником училища корабельної артилерії. З 30 вересня 1937 по 22 січня 1939 року — інспектор морської артилерії і президент артилерійської випробувальної комісії. З 1 квітня по 30 червня 1939 року — начальник Конструкторського управління ОКМ.

23 серпня 1939 року очолив Командне управління ОКМ. 7 липня 1941 року призначений командувачем береговою обороною на Західній Балтиці, одночасно з 4 червня по 7 вересня 1941 року виконував обов'язки інспектора морської артилерії. 28 липня 1943 року пост був ліквідований, а сам Грассманн переведений в розпорядження головнокомандувача ВМС. 31 травня 1943 року вийшов у відставку.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Залесский К.А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. – М.: Эксмо, 2005. ISBN: 5-699-10354-6

Посилання[ред. | ред. код]