Верховень Володимир Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Верховень
Ім'я при народженні Володимир Миколайович Верховень
Народився 13 вересня 1958(1958-09-13) (65 років)
Уплатне, Близнюківський район, Харківська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Національність українець
Діяльність поет, перекладач, журналіст
Членство Національна спілка письменників України

Володимир Миколайович Верховень (13 вересня 1958, с. Уплатне, Близнюківський район, Харківська область) — український поет, перекладач та журналіст, член Національної спілки письменників України з 1992 року.

Життєпис[ред. | ред. код]

Навчався в середній школі смт Сахновщина. У 1980 р. закінчив філологічний факультет Харківського педагогічного інституту. Після служби в армії деякий час працював кореспондентом районної газети в Золочеві, потім у Харкові: журналістом, редактором у видавництві «Прапор», консультантом-перекладачем інформаційної фірми «Край». З 1994 року працює головним редактором видавничо-поліграфічної фірми «Майдан». Публікуватися почав з 1977 р.

Творчий доробок[ред. | ред. код]

Найбільш значні твори: збірки «Лелече колесо» (1990), «На цвинтарі слова» (1992), «Топитокуподзвін» (1996), «З полум'я і полину» (1999), «Абетка у віршах» (2001), «Абетка для малят про звірів та звірят» (2017), «Маляткова абетка» (2018).

Деякі вірші Володимира Верховеня покладено на музику.

Переклади

Основні напрямки[ред. | ред. код]

Провідні теми творчості: історичне минуле й сучасне України, місце і роль поета в суспільстві, пейзажна та інтимна лірика.

Відзнаки[ред. | ред. код]

Лауреат літературної премії імені П.Василенка та премії Харківського міськвиконкому імені О. Олеся.

Джерело[ред. | ред. код]