Давид Гросман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Давид Гроссман)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Давид Гросман
івр. דויד גרוסמן
Ім'я при народженні івр. דויד גרוסמן
Народився 25 січня 1954(1954-01-25)[1][2][…] (70 років)
Єрусалим[4][3]
Країна  Ізраїль[3][5]
Діяльність радіоведучий, сценарист, журналіст, дитячий письменник, прозаїк-романіст, письменник
Alma mater Єврейський університет і Hebrew University Secondary Schoold
Вчителі Eli Yassifd[6]
Знання мов іврит[7]
Членство Американська академія мистецтв і наук
Роки активності 1979 — тепер. час
Конфесія атеїзм
Нагороди
кавалер ордена Мистецтв та літератури хрест командора ордена за заслуги перед Федеративною Республікою Німеччиною

Newman Prized (1979)

премія Неллі Закс (1991)

Bernstein Prized (1993)

премія Сапіра (2001)

Премія Манеса Шпербераd (2002)

Премія імені Хаїма Нахмана Бялика (2004)

Ischia International Journalism Awardd (2007)

The EMET Prize for Art, Science and Cultured (2007)

премія Ганса і Софі Шолльd (2008)

Премія миру німецьких книгарів (2010)

премія Медічі за найкращий твір іноземною мовоюd (2011)

Велика премія мадам Фігаро за найкращий іноземний романd (2012)

Міжнародна Букерівська премія[d] (2017)

Премія Ізраїлю

Berman Literature Prized (2021)

премія Еразма (2022)

Премія Зееваd

ACUM awardd

Albatros Literaturpreisd

Q1733763?

Премія імені Бреннераd (2012)

IMDb ID 0343624

Давид Гросман (івр. דויד גרוסמן‎, Да́від Ґро́сман; нар. 25 січня 1954, Єрусалим) — ізраїльський письменник, драматург, публіцист і журналіст.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в Єрусалимі. Батько з Польщі. Мати народилася в Єрусалимі.

Давид Гросман служив в ізраїльській армії. Закінчив Єврейський університет, де вивчав філософію і театральне мистецтво. Працював ведучим на радіо Голос Ізраїлю.

У 2006 році його син Урі, що служив в ізраїльській армії, загинув у Другій Ліванській війні.

Творчість[ред. | ред. код]

Першу книгу опублікував в 1979 році. За свій перший роман «Посмішка козеня» (івр. חיוך הגדי‎), про життя в Юдеї та Самарії під ізраїльської владою, отримав Літературну премію прем'єр-міністра Ізраїлю. За мотивами роману був також знятий фільм. У 1986 році видав роман "Любов" про життя євреїв, які пережили Голокост. У 1987 році опублікував серію документальних статей «Жовтий час» (івр. הזמן הצהוב‎), засуджують окупацію Ізраїлем Західного берега річки Йордан, яка стала результатом поразки арабів у Шестиденній війні.

Детективно-пригодницький роман Гросмана «З ким би побігати» (2000) став бестселером (тираж у понад 150 тис примірників в Ізраїлі); на його основі також знято фільм. У 2003 році написав текст пісні «Шірат ха-стікер».

Нагороди[ред. | ред. код]

Переклади українською[ред. | ред. код]

  • Гроссман Давид. З ким би побігати. Перекладач з російської: Володимир Верховень. Харків: Фоліо. 2015. 348 стор. ISBN: 978-966-03-7572-7-

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Robert H. Cohn (7 жовтня 2015). Acclaimed Israeli author wins St. Louis Literary Award. St. Louis Jewish Light. Архів оригіналу за 10 листопада 2015. Процитовано 17 жовтня 2017.
  • David Grossman: "Writing against the Mechanism of Retaliation" [Архівовано 12 лютого 2013 у Archive.is], Qantara.de, 13-10-2010.
  • Institute for Translation of Hebrew Literature, David Grossman (bibliography with brief biography). Retrieved January 12, 2005.
  • Eli ESHED, "Is Naava Home? Naava's Not Home" נאווה [Архівовано 17 жовтня 2017 у Wayback Machine.] בבית? נאווה לא בבית] (Hebrew). Retrieved January 12, 2005.
  • Grossman's speech at the Rabin Memorial November 4, 2006 [1] [Архівовано 14 квітня 2010 у Wayback Machine.] Retrieved November 20, 2006.
  • internationales literaturfestival berlin https://web.archive.org/web/20081007232013/http://www.literaturfestival.com/bios1_3_6_989.html
  • Jonathan Shainin (Fall 2007). David Grossman, The Art of Fiction No. 194. The Paris Review. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 17 жовтня 2017.
  • David Grossman на сайті IMDb (англ.)
  • Публікації на C-SPAN
  • Johanna Baum, "A Literary Analysis of Tramatic Neurosis in Israeli Society: David Grossman's See Under: Love" [Архівовано 20 серпня 2008 у Wayback Machine.], Other Voices, vol. 2.1.