Вибухова суміш C4

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Підготовка заряду C4

англ. C-4 — поширений в США різновид пластичних вибухових речовин. В українській мові назва зазвичай використовується у формах сі-чотири та сі-фор.

Історія[ред.ред. код]

Цей склад був розроблений в 1960-х, як поліпшення складу, що застосовувався в 2-ій світовій війні, складався з гексогену, мінеральної оливи і лецитину та схожого на пластичні вибухові речовини. C4 входить до групи з позначенням C, в яку також входять склади C2 і C3, що містять різні кількості гексогену.

Іноді стверджується, що позначення «C» означає композицію (composition), і назва складу є абревіатурою від Composition 4. Проте, це невірно, термін composition використовувався для будь-якого стабільного вибухового складу, і існувала вибухівка з назвами «Composition A» і «Composition B». Таким чином, правильна назва C4 виглядає як Композиція C4 (Composition C4).

Суміш була розроблена до 1950 року в Пікатіні арсенал (англ. Picatinny Arsenal) Карлом Г. Оттосоном (англ. Karl G. Ottoson), для заміни суміші C-3. Технологія промислового виробництва C4 була розроблена в 1956 році.

Властивості[ред.ред. код]

Вибухова суміш C-4 має світло-коричневий колір та консистенцію м'якої глини. Зберігає пластичність в діапазоні температур від −57 °C до +77 °C. Завдяки гарним властивостям суміш C-4 майже повністю витіснила решту сумішей C. В чистому вигляді не має запаху та не є токсичною, оскільки не містить арильних нітросполук. Однак при спалюванні виділяє отруйні випари.

До складу C-4 входять:

Оскільки отримана в такий спосіб суміш не матиме запаху, в її склад додається хімічна мітка (наприклад, 2,3-диметил-2,3-динитробутан) для визначення типу вибухової речовини і його походження.

C4 проводиться шляхом змішування гексогену з розчином решти компонентів у відповідному розчиннику. Потім розчинник випаровується, а суміш висушується.

Склад C4 широко відомий своєю пластичністю. Він може заповнювати щілини в будівлях і конструкціях і приймати будь-яку бажану форму. Крім того, C4 відомий своєю надійністю і стабільністю. Чутливість до удару — 48 см (тротил 90-100 см) для вантажу 2 кг. Надійним способом викликати вибух є застосування електродетонатора чи капсюля-детонатора.

Бризантність суміші дорівнює 116% тринітротолуолу. Може бути зім'ята вручну до щільності 1,58—1,60 г/c³. Швидкість детонації дорівнює 8050 м/с при кімнатній температурі.

Використання[ред.ред. код]

Використовується як звичайна промислова вибухівка, в деяких випадках, під водою, а також як вибуховий заряд в деяких ракетах.

Джерела інформації[ред.ред. код]

  • Basil T. Fedoroff, Oliver E. Sheffield (1966). «Composition C-4» ((англ.)). Encyclopedia of Explosives and Related Items. 3. US Army Research and Development Command//Warheads, Energetics and Combat Support Center. pp. 485-486.