Владіс-Еммерсон Іллой-Айєт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Владіс-Еммерсон Іллой-Айєт
Владіс-Еммерсон Іллой-Айєт
Владіс-Еммерсон Іллой-Айєт
Особисті дані
Народження 7 жовтня 1995(1995-10-07)[1] (28 років)
  Одеса, Україна
Зріст 195 см
Вага 90 кг
Громадянство Республіка Конго Республіка Конго
Україна Україна
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Росія «Урал»
Номер 4
Юнацькі клуби
2008—2012 Україна «Чорноморець»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2012—2014 Україна «Чорноморець» 0 (0)
2015 Україна «Карпати» (Л) 0 (0)
2015  Україна «Нива» (Т) 12 (0)
2015—2018 Україна «Олімпік» (Д) 40 (0)
2018—2020 Данія «Вайле» 11 (0)
2019  Гонконг R&F 2 (0)
2020  Росія «Армавір» 2 (0)
2021—2022 Росія «СКА-Хабаровськ» 47 (2)
2022— Росія «Урал» 35 (2)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2017— Республіка Конго Збірна Конго 3 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 24 квітня 2024.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 24 квітня 2024.

Владіс-Еммерсон Іллой-Айєт (або Владіс-Емерсон Іллой-Айет; нар. 7 жовтня 1995, Одеса, Україна) — український (до 2017 року) та конголезький футболіст, захисник російського клубу «Урал» і національної збірної Республіки Конго.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Вихованець СДЮШОР «Чорноморець» (Одеса). За молодіжну команду «Чорноморця» дебютував 2 березня 2012 року в домашній грі з «Іллічівцем». Виступав за юнацьку (U-19) та молодіжну (U-21) команди одеситів, проте пробитися до основної команди «Чорноморця» не зумів.

У лютому 2015 року після закінчення терміну контракту з одеським клубом[2] Іллой-Айєт провів тренувальні збори[3] і підписав контракт з львівськими «Карпатами»[4]. Вже наступного місяця гравець відправився в оренду до клубу «Нива» (Тернопіль)[4][5], за який провів у першій лізі 12 матчів[6].

В серпні 2015 року став гравцем донецького «Олімпіка»[7], в складі якого провів за три роки 40 матчів у прем'єр-лізі та 4 — в кубку України[6].

У червні 2018 року перейшов до данського «Вайле»[8]. Сума трансферу склала 265 тис. євро.

4 липня 2019 року на правах оренди перейшов до складу гонконзького клубу R&F[9]. За клуб зіграв 2 матчі у чемпіонаті Гонконгу й у січні 2020 року був відданий в оренду в російський «Армавір»[10] до кінця сезону 2019/20. 15 квітня «Армавір» знявся з ФНЛ у зв'язку з неможливістю пройти ліцензування на наступний сезон й Іллой-Айєт повернувся у Данію[11].

У 2021 році підписав контракт з російським клубом «СКА-Хабаровськ», який виступав у ФНЛ. Разом з клубом посів 4 місце, проте команда програла в стикових матчах й залишилася у другому за силою дивізіоні Росії на наступний сезон.

31 травня 2022 року підписав контракт з клубом російської Прем'єр-ліги — «Урал» (Єкатеринбург)[12].

Кар'єра в збірних[ред. | ред. код]

Владіс-Еммерсон викликався на збори юнацької (U-17, у 2012 році) та молодіжної (у 2015 році) збірних України, проте жодного разу не потрапляв до їхніх заявок на матч і не провів за них жодної гри[13][6].

22 серпня 2017 року вперше отримав виклик від тренера національної збірної Республіки Конго, Себастьяна Міньє, на матчі кваліфікації до чемпіонату світу 2018 року проти збірної Гани[14]. Дебютував за збірну 5 вересня, вийшовши у стартовому складі. На 43-й хвилині матчу відзначився дебютним голом, скориставшись гольовою передачею Фабріса Ондама й зробивши рахунок 1:2 на користь Гани. У перерві між таймами був замінений на Прінса Оніянге. Матч скінчився поразкою конголезців з рахунком 1:5[13].

Наступний матч за збірну зіграв більше, ніж через три роки, провівши 90 хвилин у програному (0:1) товариському матчі проти збірної Гамбії 16 листопада 2020 року[13]. Ще через три роки зіграв третю гру за Конго, яке цього разу поступилося Замбії з рахунком 2:4[13].

Сім'я[ред. | ред. код]

Батько, Мішель Іллой-Айєт — виходець із Конго, переїхав до Одеси наприкінці 1980-х років, станом на 2012 рік очолював громадську організацію «Співдружність африканських біженців і іммігрантів»[15].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Transfermarkt.de — 2000.
  2. Изменения в составе «Черноморца». Архів оригіналу за 22 лютого 2015. Процитовано 22 лютого 2015.
  3. Спаринг. «КАРПАТИ» – «ОЦЕЛУЛ» (Ґалаці) – 3:2 (Оновлено). Архів оригіналу за 22 лютого 2015. Процитовано 22 лютого 2015.
  4. а б Владис-Эммерсон Иллой-Айет: «Я в восторге от Сергея Ковальца». footboom.com. 23 березня 2015.
  5. Емерсон Іллой-Айет виступатиме у «Ниві». Нива Тернопіль. Процитовано 28 грудня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  6. а б в Congo – Emmersón – Profile with news, career statistics and history. int.soccerway.com (англ.). Soccerway. Процитовано 24 квітня 2024.
  7. Олимпик дозаявил трех игроков (рос.). Архів оригіналу за 2 вересня 2018. Процитовано 2 вересня 2018.
  8. Эммерсон стал игроком датского Вайле. SPORTARENA.com (ru-RU) . 12 червня 2018. Архів оригіналу за 2 вересня 2018. Процитовано 2 вересня 2018.
  9. 公告 | 华迪斯·艾玛臣租借加盟富力R&F. web.archive.org (кит.). 4 липня 2019. Архів оригіналу за 19 грудня 2021. Процитовано 19 липня 2022.
  10. Крістенсен, Ларс (22 січня 2020). Emmersón fortsætter på leje i FK Armavir. vejle-boldklub.dk (дан.). Архів оригіналу за 11 грудня 2022. Процитовано 19 липня 2022.
  11. Климко, Валентин (15 квітня 2020). Официально: ФК «Армавир» снимается с Олимп – Первенства ФНЛ по футболу. fcarmavir.ru (рос.). Архів оригіналу за 21 квітня 2020. Процитовано 19 липня 2022.
  12. ФК «Урал» усилился конголезским защитником из «СКА-Хабаровска». fc-ural.ru (рос.). 31 травня 2022. Процитовано 19 липня 2022.
  13. а б в г Émerson – National team. transfermarkt.com (англ.). Процитовано 24 квітня 2024.
  14. Эммерсон получил дебютный вызов в национальную сборную Конго. olimpik.com.ua (рос.). 22 серпня 2017. Архів оригіналу за 23 січня 2019. Процитовано 24 серпня 2017.
  15. Дмитрий Коваленко. Дети иммигрантов (рос.). Архів оригіналу за 22 лютого 2015. Процитовано 22 лютого 2015.

Посилання[ред. | ред. код]