Водяне пожежогасіння

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пожежники використовують водяне пожежогасіння

Водяне пожежогасіння  - це найбільш поширений спосіб гасіння, він полягає у використанні води, яку використовують для захисту від пожеж громадських будівель, спортивно-розважальних, торговельно-виставкових споруд, промислових підприємств, складських комплексів та інших об'єктів [1].

Вода це найдавніший спосіб гасіння пожеж. З давніх давен вода було основним засобом пожежогасіння. Вода в ході боротьби з пожежею є безпечною для людей, що знаходяться в приміщеннях, вона легко доступна і її запаси і відновлення з мережі зовнішнього водопостачання, пожежних резервуарів не є складним. Важливим моментом є те, що для розгортання системи не потрібні додаткові витрати на придбання таких вогнегасних речовин, як гази або порошки. Тому за статистикою, більшість всіх автоматичних пристроїв пожежогасіння в Україні реалізовані на водяних системах, які в більшості випадків успішно справляються з вогнем на початковій стадії за умови належного регулярного обслуговування та дбайливої експлуатації обладнання. [2] Водяні системи пожежогасіння поділяються на спринклерні та дренчерні. 

Дренчерний зрошувач (від англ. Drench - зрошувати) це зрошувач (розпилювач) із відкритим вихідним розпилювачем для систем автоматизованого пожежогасіння. Так яу дренчерні установки не містять теплові замки, такі системи запускаються в роботу при надходженні електронного сигналу від зовнішніх пристроїв виявлення вогнища загоряння тобто датчиків технологічного обладнання, пожежних сповіщувачів, а також від сполучних систем, наприклад сполучних систем трубопроводів, заповнених вогнегасною речовиною чи тросів з тепловими замками, призначених для автоматичного, і в той же час дистанційного включення в роботу дренчерних установок.

Спринклерний зрошувач це складова системи первинного пожежогасіння,  головка зрошення, вмонтована у спринклерну установку. Отвори спринклера закриті заглушками з легкоплавкого складу, такі склади розраховані на температури 72, 93, 141 або 182 ° С. При виникненні пожежі ці отвори самі відтинаються і починають зрошувати площу пожежі. Недоліком такої системи є порівняно велика затримка спрацювання, головки спринклера розкриваються приблизно через 2-3 хвилини після підвищення температури.

Водяне пожежогасіння використовують, як правило, для захисту приміщень та територій з підвищеною небезпекою виникнення пожежі, коли ефективне пожежогасіння може бути досягнуто лише у випадку одночасного зрошення суцільної площі, яка захищається від пожежі, наприклад для зрошення вертикальних поверхонь (протипожежних завіс в театрах, технологічних апаратів, резервуарів з нафтопродуктами і т. п. ) та створення суцільних водяних завіс, наприклад захисту отворів в спецобладнанні (або спецприміщеннях)[3].

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]