Войнарович Анна Андріївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лимич Анна Андріївна
Ім'я при народженні Войнарович Анна Андріївна
Народилася 23 листопада 1954(1954-11-23) (69 років)
м.Здолбунів Рівненський район Рівненська область
Діяльність поетка
Сфера роботи поезія[1], журналістика[1] і редагування[1]
Alma mater Рівненський педагогічний інститут (1990)
Членство Національна спілка письменників України
Нагороди
Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті. (22 січня 2020)

Лимич (Войнарович) Анна Андріївна — (народилася 23 листопада 1954, м. Здолбунів, Ріненського району, Рівненської області) — поетеса, журналістка, членкиня Національної спілки письменників України (1996).

Життєпис[ред. | ред. код]

Навчалася в Здолбунівській середній школі № 5. У 1976 р закінчила навчання в Рівненському професійно-технічному торговельно-кулінарному училищі (тепер Рівненське Вище професійне училище ресторанного сервісу і торгівлі[2]), у 1990році в Рівненському педагогічному інституті (тепер Рівненський державний гуманітарний університет) на філологічному факультеті. А у 2012 р. — факультет довузівської та післядипломної освіти за напрямом «Психологія» Рівненського інституту слов'янознавства Київського славістичного університету. Працювала в Здолбунівському комбінаті громадського харчування кондитером, вчителювала, була редактором радіомовлення і багатотиражки «Машинобудівник» заводу «Рівнесільмаш» в смт Квасилів, редактором селищної газети «Голос Волині» і Рівненського районного тижневика «Слово і час». Саме на сторінках цих видань вперше побачили світ її перші поетичні твори. Свій творчий шлях Анна Войнарович розпочала у 70-х роках ХХ ст. у поетичних творах «Звон Хатыни», «Моя земля», «Будь вечен мир». Лауреатка першого конкурсу «Жінка року Рівненщини — 98» в галузі журналістики. А також лауреат літературної премії імені Валер'яна Поліщука. 2007 р.[3]за поетичні збірки «Світло для тебе» (1995), «Осіння кава» (2000), «Воскресіння» (2004), лауреат конкурсу на кращу книгу Х Всеукраїнського фестивалю української книги «Феодосія-2010». Дипломант літературно-мистецького конкурсу імені Івана Франка (2005), дипломант XIV Міжнародного літературно-краєзнавчого конкурсу імені Мирона Утриска (2005). У 2009 р. нагороджена Золотою медаллю української журналістики (2009)[4].

На теперішній час — прес-секретар родинної громадської організації «Фонд роду Лимич». Голова міської організації ВТ «Лемківщина», член Колегії ВТ «Лемківщина», член ВТ «Бойківщина ХХІ століття» і «Письменники Бойківщини», член Дубенської організації Чехів на Волині «Стромовка».

Творчість[ред. | ред. код]

Окремими виданнями вийшли:

  • Едемський сад. Поезія. — Рівне,1992.
  • Жили-були ліньки. Вірші для дітей. — Рівне,1993.
  • Світло для тебе. Поезія. — Рівне,1995.
  • Мишенята. — Рівне,1999.
  • Осіння кава. Поезія. — Рівне, 2000.
  • Небесная беседа. Стихи о любви. — Рівне, 2004.
  • Воскресіння. Поема. Вірші. — Рівне, 2004.
  • Абетка. Вірші. — Рівне, 2007.
  • Під мухомором. Вірші для дітей. — Рівне, 2008.
  • Шляхами янголів. Роман. — Рівне, 2008.
  • У подиху Сонця. Вірші. — Рівне, 2009.
  • ПроЛюбов. Лірика. — Рівне, 2014.
  • Мура-Гламура. Вірші для дітей. — Рівне, 2016.
  • Ельвіра в Країні Котів. Казка для дітей. — Рівне, 2016.
  • Про любовв. Жінка і Душа. Вибране. — Рівне, 2018.
  • Від чеського Kvasilova до Рівненської громади. — Рівне, 2022.[5]

Упорядник видань:

  • Квасилів: фрагменти історії. — Рівне, 2011.[6]
  • Высвобождение. Психотерапия. — Рівне, 2013.
  • Революція Гідності. Війна. Кн.-пам'ять. — Рівне, 2015.
  • Ми Рід Елеми. Родова Книга. — Рівне, 2018.[7]

Відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Czech National Authority Database
  2. ↑ Історія училища. Рівненське вище професійне училище ресторанного сервісу і торгівлі.
  3. ↑ Письменники – лауреати літературної премії імені Валер’яна Поліщука : до 30-річчя від дня заснування премії / Бібліографічні покажчики / Видання бібліотеки / РОУНБ (РДОБ) - Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека, Комунальний заклад Рівненської обласної ради. libr.rv.ua. Процитовано 22 січня 2023.
  4. ↑ Нагороджені. uju.rv.ua. Процитовано 22 січня 2023.
  5. ↑ У Рівному презентували третє історичне видання Анни Лимич про історію Квасилова | НСПУ (укр.). Процитовано 23 лютого 2023.
  6. ↑ Видавництво "Волинські обереги" : Том. 1. Процитовано 8 січня 2024.
  7. ↑ Мельникова, Віра (18 жовтня 2018). Ми - Рід Елеми - легендарно-історичний літопис роду Лимич презентували у Рівному. Процитовано 8 січня 2024.
  8. ↑ "Від чеського Kvasilova до Рівненської громади": рівненська письменниця Анна Лимич стала лавреаткою літпремії Самчука. 20 лютого 2023.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Анна Войнарович // Хрестоматія. Письменники Рівненщини - дітям / упоряд. та ред. Є. Шморгун. — Рівне : Азалія, 2005. — С. 317-323. — ISBN 966-8647-08-4.
  • Анна Лимич // Літературна Рівненщина: антологія. Вип. 2 / упоряд. Л. Рибенко. — Рівне : Письменницька робітня "Оповідач", 2010. — С. 226. — ISBN 978-966-2524-03-1.
  • Анна Лимич // Сучасні письменники Рівненщини: історія, біобібліографічні довідки, контакти / упор. Б.Боровець , А. Лимич, Л. Рибенко. — Рівне : Письменницька робітня "Оповідач", 2016. — С. 115-117. — ISBN 978-966-2524-05-5.
  • Мартинюк Л. Життя моє трива... : вручення літературної премії імені Івана Низового А. Лимич (Войнарович) // Вісті Рівненщини. — 2016. — № 3 (22 січня). — С. 16.
  • Шморгун Є. І. Войнарович Анна Андріївна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 5 : Вод — Гн. — 728 с. — ISBN 966-02-3355-8.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Войнарович_Анна_Андріївна&oldid=41416591