Волошин Іван Іванович
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Волошин Іван Іванович | |
---|---|
Народився |
10 жовтня 1905 Київ, Російська імперія |
Помер |
15 серпня 1973 (67 років) Київ, Українська РСР, СРСР |
Діяльність | моряк, письменник, журналіст |
Alma mater | Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука |
Членство | Національна спілка письменників України |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
Іван Іванович Волошин (10 жовтня 1905, Київ — 15 серпня 1973, Київ) — український радянський письменник.
Біографія[ред. | ред. код]
Працював робітником на заводі, матросом, журналістом. Почав друкуватися 1925 року. У своїх творах висвітлював творчу працю громадян СРСР.
Вступив до КПРС у 1928 році. Нагороджений орденом «Знак Пошани».
Творчість[ред. | ред. код]
Збірки повістей, нарисів і оповідань[ред. | ред. код]
- «Самоцвіти» (1952)
- «Наддніпрянські висоти» (1953)
- «Дні художника» (1958)
- «Місячне срібло» (1961)
Романи[ред. | ред. код]
- «Художники» (1963)
- «Сашко Родень» (1966)
Твори[ред. | ред. код]
- «Сонце у росі» (1964)
- «Кришталеві вогні» (1974)
- Російський переклад — «Хрустальные огни» (1963).
Джерело[ред. | ред. код]
- Українська радянська енциклопедія [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про українського письменника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про особу Радянського Союзу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |