Вулиця Інститутська (Хмельницький)

Вулиця Інститутська; Хмельницький
Місцевість	Південно-Західний мікрорайон
Загальні відомості
Дата початку забудови	1965 р.
Протяжність	1,1 км
поштові індекси	29016
Транспорт
Автобуси	11, 21, 22, 51
Тролейбуси	2А, 7А, 11А, 16, 17
Зупинки громадського транспорту	«Будинок побуту», «Університет»
Рух	Двосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Державні установи	Відділ управління соціального захисту населення Хмельницької міської ради
Навчальні заклади	Хмельницький національний університет, ПТУ № 4, ДНЗ № 26, ДНЗ № 28
Поштові відділення	Відділення поштового зв'язку № 16
Забудова	Багатоповерхова
Парки	Ботанічний сад Хмельницького університету
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	пошук у Nominatim
Мапа
Вулиця Інститутська у Вікісховищі

Ву́лиця Інститу́тська розташована у Південно-Західному мікрорайоні міста серед масиву багатоповерхової забудови, пролягає від вул. Кам'янецької до вул. Молодіжної.

Історія виникнення[ред. | ред. код]

Виникла у 1965 році під час забудови нового мікрорайону на південно-західній околиці міста як вулиця, що починалась від корпусів загальнотехнічного факультету Львівського поліграфічного інституту ім. І. Федорова (звідси й назва вулиці), який 1967 року став самостійним вишем — Технологічним інститутом побутового обслуговування (нині — Хмельницький національний університет).

Заклади освіти[ред. | ред. код]

Хмельницький національний університет[ред. | ред. код]

До 1962 р. Хмельницький був єдиним обласним центром України, який не мав жодного вищого навчального закладу. Водночас бурхливий розвиток промисловості міста й області вимагав притоку значної кількості інженерно-технічних кадрів. Цю проблему певною мірою могло розв'язати створення хоча б загальнотехнічного факультету від якогось існуючого інституту, що саме й ініціювали міські та обласні органи влади. 6 червня 1962 року ректор Українського поліграфічного інституту ім. Івана Федорова (Львів) В. Шпиця, виконуючи розпорядження міністра вищої та середньо-спеціальної освіти УРСР, підписав наказ з організації загальнотехнічного факультету від свого вишу у Хмельницькому. З цієї, на перший погляд, буденної події розпочинається історія розвитку й становлення першого вищого навчального закладу міста.

Спочатку факультет був розміщений у колишньому приміщенні міської друкарні, що розташовувалася в старому будинку на розі Театральної і Грушевського (нині на місці цього будинку — «Промінвестбанк»). Але, маючи на меті перспективу створення самостійного вишу, облвиконком вирішив в 1963 року для потреб факультету передати нещодавно побудований навчальний корпус школи-інтернату на вулиці Фрунзе (нині — Кам'янецька), 112. Саме цей триповерховий корпус на околиці міста став першим навчальним корпусом новоствореного вузу. На той час місце, де розташовувався факультет, справді було околицею Хмельницького. Південно-Західного мікрорайону ще не існувало — на його місці простягалися сади та поля радгоспу лікарських рослин. Зараз важко повірити, що там, де нині побудовані споруди студентського містечка і багатоповерхові будинки, колись квітували поля опійного маку, які нікого не цікавили.

У 1962 році на перший курс загальнотехнічного факультету було зараховано 250 студентів та ще 200 переведено на старші курси з інших вишів. Першим деканом призначили Семена Михайловича Ганжурова. В 1966 році факультет отримує статус філії Українського поліграфічного інституту, а з вересня 1967 року стає самостійним навчальним закладом — Хмельницьким технологічним інститутом побутового обслуговування (ХППО). В ньому діяло три факультети, загальна кількість студентів сягнула 1500 осіб, на 9 кафедрах працювало 65 викладачів і лаборантів. Першим ректором став той же С. Ганжуров.

У 1974 році ректором призначили Радомира Сіліна, який перебував на цій посаді 27 років і зробив вагомий внесок у розвиток інституту. ХТІПО перетворюється на багатопрофільний виш, проведена масштабна розбудова інституту (будують нові навчальні корпуси, гуртожитки, спорткомплекс, житлові будинки тощо), з 1994 р. інститут акредитований за IV рівнем і отримав статус Технологічного університету Поділля (ТУП). На початку 2002 р. тут було 11 106 студентів, понад 600 викладачів, серед яких 47 докторів наук і професорів та 319 кандидатів наук і доцентів, 8 факультетів, 32 спеціальності, 8 навчальних корпусів, 5 багатоповерхових гуртожитків.

Нова сторінка в історії вишу відкрилася наприкінці 2003 року — в грудні Технологічний університет Поділля отримав статус класичного та став державним університетом, а з серпня 2004 р. йому присвоєна найвища категорія. Відтепер він носить назву Хмельницький національний університет.

Інші заклади[ред. | ред. код]

Інститутська, 10. Вище професійне училище № 4^[1]
Інститутська, 14/4. Дошкільний навчальний заклад № 28 «Пролісок»^[2]
Інститутська, 19/3. Дошкільний навчальний заклад № 26 «Кульбабка»^[3]

Забудова[ред. | ред. код]

Забудовуватись вулиця почала у 1960-х роках на місці колишніх полів радгоспу лікарських рослин. Переважає багатоповерхова забудова. Є декілька магазинів.