Вулиця В'ячеслава Чорновола (Хмельницький)
| Вулиця В'ячеслава Чорновола Хмельницький | |
|---|---|
 | |
| Місцевість | Ракове, Тарабанівка, Новий План |
| Назва на честь | В'ячеслава Чорновола |
| Колишні назви | |
| дорога на Летичів, «Поштова дорога на Летичів», Табірна, Індустріальна | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 5,3 км |
| Координати | 49°23′44″ пн. ш. 27°04′05″ сх. д. / 49.39556° пн. ш. 27.06806° сх. д. |
| поштові індекси | 29006, 29010 |
| Транспорт | |
| Автобуси | № 2, 11, 51 |
| Тролейбуси | № 3, 7, 7А, 9, 13 |
| Маршрутні таксі | № 2а, 18, 23, 24, 25, 25А, 29, 32, 36, 49, 52[1]. |
| Зупинки громадського транспорту | «Спортшкола», «Вулиця Трудова», «Заготзерно», «АДВІС», «Укрелектроапарат», «Військовий шпиталь», «Вулиця Гальчевського» «Вулиця Східна», «Ветлікарня», «ПТУ-№24» |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Навчальні заклади | НВК № 9, Хмельницька санаторна школа-інтернат І-III ступенів № 2,[2] Хмельницький професійний торгово-кулінарний ліцей[3] |
| Медичні заклади | Госпіталь Західного оперативного командування, Хмельницька міська державна лікарня ветеринарної медицини |
| Заклади культури | Будинок культури ім. С. Петлюри |
| Підприємства | ВАТ «Хмельпиво», ВАТ «Хмельницькзалізобетон», АТ Машинобудівна компанія «АДВІС», ВАТ «Укрелектроапарат» |
| Парки | Парк «Ракове», старовинний парк на території ВАТ «Хмельпиво» |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
Ву́лиця В'ячесла́ва Чорново́ла пролягає вздовж залізниці, від мікрорайону Новий план № 2 (від перехрестя з вул. Маршала Красовського) до східної околиці міста (мікрорайон Ракове).
Історія[ред. | ред. код]
Вулиця існує з моменту виникнення поселення Плоскирів як заміська частина дороги на Летичів, яка з початку XIX століття мала назву «Поштова дорога на Летичів». У перші роки XX століття на виїзді з міста за хутором Раковий були засновані літні табори для військ проскурівського гарнізону, від чого вулиця отримала назву Табірна. Наприкінці 1950-х роках на вулиці розпочинається розбудова великих індустріальних підприємств (ремонтний завод перетворюється на завод «Трактородеталь» — нині машинобудівна компанія «АДВІС», будується підприємство всесоюзного значення — завод трансформаторних підстанцій, виникає завод залізобетонних конструкцій), і вже 1966 року вулицю перейменували на Індустріальну. В 2000 році за ініціативою керівника машинобудівної компанії «АДВІС» І. Дунця вул. Індустріальну перейменували на честь В'ячеслава Чорновола[4].
Чорновіл В'ячеслав Максимович (1938—2000) — український політ, діяч, журналіст, учасник дисидентського руху з середини 1960-х років. Як народний депутат, голова Руху та кандидат у Президенти України неодноразово відвідував Хмельницький, де мав зустрічі з представниками влади та народу.
Чорновола, 24. ВАТ «Хмельпиво». Одне з найстаріших підприємств міста. До наших днів збереглися промислові та службові споруди 1901 року, старовинний парк. У 1881 році в місті працювали три пивоварні, а вже у 1884 році лише один пивоварний завод, який незабаром взагалі припинив існування. В 1890-х роках Проскурів залишився без власної пивоварні. На цей факт звернув увагу доволі відомий на Поділлі пивовиробник Леон Генріхович Кляве (1846—1933). В 1898 році він подав заявку до міської думи з клопотанням про продаж йому земельної ділянки на Новому Плані № 2, навпроти вокзалу, для будівництва нового пивзаводу. Отримавши п'ять десятин землі, Кляве одразу розпочав будівництво підприємства, і вже наприкінці 1901 року завод випустив першу продукцію. Досить швидко пиво нового заводу здобуло визнання у споживачів, а в липні 1909 році на Всеросійській виставці пивоваріння у Санкт-Петербурзі завод Кляве був відзначений за найкращий ячмінний солод. У 1910-х роках на підприємстві працювало 46 робітників та вироблялося щорічно до 150 тис. відер пива. В радянські часи пивзавод був націоналізований і став головним підприємством галузі в області. 1993 року завод перетворено на ВАТ «Хмельпиво».
Чорновола, 31. ВАТ «Хмельницькзалізобетон»[5]. У 1956 році на основі промислово-будівельної бази, що була розташована вздовж залізниці на вулиці Заводській, був заснований завод з виробництва промислового залізобетону. В 1959 році територія заводу значно розширилася — до нього приєднали цех збірного залізобетону з бетонно-розчинним вузлом, складом цементу, арматурною та механічною майстернями на вулиці Індустріальній, 31. Саме за цією адресою розташувався адміністративний корпус заводу, який у 1970 році отримав назву «Завод залізобетонних і будівельних конструкцій». У 1994 році підприємство перейменовано на ВАТ «Хмельницькзалізобетон».
Чорновола, 88. АТ Машинобудівна компанія «АДВІС». У 1929 році на виїзді з міста у напрямку передмістя Ракове була організована Проскурівська машинно-тракторна станція (МТС), від якої й взяла початок нинішня машинобудівна компанія «АДВІС». При МТС діяла велика майстерня з ремонту двигунів, що дало можливість у 1949 році перетворити машинно-тракторну майстерню у ремонтний завод (капремонт тракторних та автомобільних двигунів). У 1958 році підприємство перейменовується на завод «Трактородеталь» і стає спеціалізованим підприємством-монополістом у СРСР з виготовлення деталей механізму газорозподілу до тракторних двигунів. У 1972 році «Трактородеталь» перейменовано на завод тракторних агрегатів. Того ж року при заводі створено галузеве конструкторське-технологічне бюро по пневмокомпресорах — головне в галузі компресоробудування. В 1974 році на підприємстві створені виробничі потужності та розпочато випуск пневмокомпресорів для двигунів. Таким чином Хмельницький стає провідним центром виробництва та конструювання тракторних компресорів у СРСР. У 1990 році завод тракторних агрегатів перетворено у машинобудівну компанію, якій надано назву «АДВІС» (тобто: Агрегати, Двигуни, Інструменти, Сервіс). Сьогодні це одне з найбільших машинобудівних підприємств області, яке виготовляє мінісільгосптехніку, кормозбиральні комбайни, традиційні агрегати до тракторних двигунів, пневмокомпресори тощо.
Чорновола, 120. ВАТ «Укрелектроапарат»[6]. У 1957 року було розпочато будівництво заводу трансформаторних підстанцій — підприємства електромашинобудування всесоюзного значення, а вже через два роки завод випустив першу продукцію. В 1975 році на базі заводу трансформаторних підстанцій створено Хмельницьке виробниче об'єднання «Укрелектроапарат», яке стало провідним у країні за виробництвом силових трансформаторів для залізничного транспорту і трансформаторних підстанцій. В 1976 році підприємство нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора.
Чорновола, 122. Госпіталь Західного оперативного командування
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Хмельницька міська рада. Рішення від 24.11.2011 р. № 1246 Про затвердження переліків міських автобусних маршрутів загального користування та маршрутів міського електричного транспорту м. Хмельницького з необхідною кількістю транспортних засобів на них. Архів оригіналу за 16 жовтня 2013. Процитовано 31 січня 2015.
- ↑ Хмельницька міська рада. Навчальні заклади міста Хмельницького. Архів оригіналу за 7 червня 2012. Процитовано 31 січня 2015.
- ↑ Хмельницька міська рада. Вищі навчальні заклади І-ІІ рівнів акредитації та професійно-технічні училища
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 27 квітня 2016. Процитовано 31 січня 2015.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ ВАТ «Хмельницькзалізобетон». Архів оригіналу за 2 березня 2010. Процитовано 31 січня 2015.
- ↑ ВАТ «Укрелектроапарат». Архів оригіналу за 19 березня 2011. Процитовано 31 січня 2015.
| |||||||||||||||||||||||
