Хмельницький

Хмельницький
Герб Хмельницького Прапор Хмельницького
Хмельницька обласна державна адміністрація
Хмельницький на карті України
Основні дані
Прізвисько	Місто-базар, Місто над Бугом
Країна	Україна
Регіон	Хмельницька область
Район/міськрада	Хмельницька міськрада
Рада	Хмельницька міськрада
Код КОАТУУ	6810100000
Засноване	1431
Магдебурзьке право	XVI ст.
Статус міста	з 1795 року
Поділ міста	Центр, Виставка, Озерна, Південно-захід, Отрадний, Раково , Дубове, Книжківці, Гречани, Ружична, Лезневе, Дивокрай. (Тарабанівка, План, Болгари, Доси - умовні назви.)
Населення	▲ 263 656 (1 грудня 2011)
Агломерація	439 700
Площа	93,05 км²
Густота населення	3 000 осіб/км²
Поштові індекси	29000-499 (29000(Центр), 29006(Раково), 29009(Дубово), 29025(Гречани), 29027(Озерна))
Телефонний код	+380-382(2) [2, 3, 63, 64, 71, 74, 76, 700 — Локальні]
Координати	049.419 0026.97949°25′10″ пн. ш. 26°58′46″ сх. д.49.419444° пн. ш. 26.979444° сх. д. 49.419444, 26.979444
Висота над рівнем моря	295 м
Водойма	Південний Буг, Плоска, Кудрянка
Міста-побратими	США Модесто (США), Сілістра (Болгарія),  Молдова Бєльці (Молдова), Цеханув (Польща),  КНР Шицзячжуан (Китай), Сербія Бор,  ШвеціяКрамфорс (Швеція), Твер (Росія)
День міста	Остані вихідні Вересня
Відстань
Найближча залізнична станція	Хмельницький пасажирський, Гречани вантажний, Кам'янецький переїзд (зупинка), Раково (зупинка),
До Києва
- фізична	281 км
- залізницею	367 км
- автошляхами	306 км
Міська влада
Адреса	29000, м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 3, 76-50-86
Веб-сторінка	Міська рада Хмельницька
Міський голова	Мельник Сергій Іванович

Хмельни́цький (до 1954 року — Проску́рів) — адміністративний центр Хмельницької області і Хмельницького району, значний історичний (осередок Центрального Поділля) та сучасний економічний і культурний центр.

Назви іншими мовами: англійською — Khmelnytskyi, німецькою — Chmelnyzkyj, польською — Chmielnicki (Płoskirów), російською — Хмельницкий (Проскуров).

Населення 262 942 особи (1 лютого 2011).

Місто розташоване у центральному Поділлі, на берегах Південного Бугу, за 376 км (автомобільний шлях) від Києва. Залізничний вузол (станції Хмельницький, Гречани, Кам'янецький переїзд і Ракове). Через місто проходять автошляхи Чернівці — Старокостянтинів і Львів — Кіровоград — Донецьк (E50).

Відоме з 1431. Місто обласного значення з 1941.

Історія

Давня історія та перша згадка

Територія, на якій розташований Хмельницький, була заселена ще в давні часи. Дослідження виявили в околицях міста чимало археологічних пам'яток. Зокрема, на схід від мікрорайону Лезневе — поселення з матеріалами доби бронзи 2 тис. до н. е. та скіфського часу 7-3 ст. до. н. е., у мікрорайоні Озерна — багатошарове поселення з матеріалами раннього залізного віку І тис. до н. е., у мікрорайоні Дубове — поселення скіфського часу 7-3 ст. до. н. е., у мікрорайонах Гречани та Озерна — поселення черняхівської культури 3-4 ст. тощо. До наших днів збереглися кургани, які датуються археологами 7-3 ст. до. н. е. (скіфський час) — один у мікрорайоні Заріччя та два на південний схід від мікрорайону Ракове.

Владислав II Ягайло

Місто Хмельницький має майже 600-річну історію і веде свій родовід від невеличкого поселення Плоскирів або Плоскирівці. Дата заснування міста не відома, а от, що стосується першої згадки, то достовірно можна стверджувати про існування Плоскирова (Плоскировець) вже у першій половині XV ст. На той час Поділля стає ареною суперечки між литовськими князями та польським королівством, яка закінчилася на користь останніх. Частина Поділля, включаючи Побужжя, відійшла під владу Корони Польської. Польський король Владислав ІІ Ягайло в 1431 р. надає вірній шляхті привілеї на подільські володіння. Серед населених пунктів, що згадуються у документах королівської канцелярії від того року, знаходимо поселення під назвою Плоскирівці та відповідний до цього запис: 10 лютого 1431 року у місті Сопоті король Владислав ІІ Ягайло записав Янові Чанстуловському за 100 гривень право на володіння селами Голисин (нині село Олешин Хмельницького району) та Плоскирівці на річці Південний Буг у Летичівському повіті Подільської землі («… super villis Holissin et Ploskir о wcze super fluvio Boh iacentu in terra Podoliensi et districtum Latichoviensi sitas»).

Цю найдавнішу на сьогодні писемну згадку про Хмельницький введено в науковий обіг завдяки дослідженням, що провів київський історик Михайловський Віталій Миколайович.

У складі Королівства Ягеллонів, Османської імперії і Речі Посполитої

У роки королювання (1434—1444 рр.) Владислава ІІІ нова згадка — підтверджується право на володіння поселенням, яке вже названо як Ploskirow — Плоскирів.

Владислав ІІІ

Під час Визвольної війни українського народу у 1648—1654 роках під проводом Богдана Хмельницького Плоскирів та його околиці неодноразово опинялись в центрі протидії козацьких та польських військ. Містечко неодноразово переходило із рук у руки ворогуючих сторін, при цьому зазнавши великих руйнувань як від польських військ, так і від козацьких та повстанських загонів, в наслідок чого було повністю спустошене.

У 1672 році Плоскирів, як і все Поділля перейшло під владу Османської імперії. Плоскирів став центром окремої нації, що підпорядковувалася Меджибізькому санджаку Кам'янецького єйялету.

Плоскирів на середину 17 ст.

У 1699 турки залишають Поділля. Плоскирів знову переходить до Польщі, і повертається у володіння Замойських. Плоскирівське староство виявилося повністю спустошеним, у зв'язку з чим Замойські переселяють сюди селян із польської Мазовії і мазурського Поозер'я. Так у Плоскирові та навколишніх селах (Гречана, Заріччя, Шаравечка, які тепер є частинами міста) з'явилися «мазури», нащадки яких склали основу католицького населення згаданих пунктів.

Згідно з переписом у 1789 році у Плоскирові було 184 дворів єврейських, 96 міщан тяглових та 126 бобилів і піших, прибуток з міста сягав 24138 злотих. До староства належали села: Гречани, Шаровечка, Мацьківці, Заріччя, Олешин, Іванківці та Лезнів. Місто та староство перебували у володінні Замойських. Населення Плоскирова не перевищувало 2,5 тисяч осіб, в ньому був шпиталь для убогих, калік та безпритульних, діяли (на середину 1780-х років) ткацький цех, об'єднані цехи бондарів і ковалів, кушнірів і кравців, а також шевців.

У складі Російської імперії

5 липня 1795 була утворена Подільська губернія у складі Російської імперії і один з її повітів став називатися Проскурівським із центром у місті Проскурові. Саме в цьому імператорському указі про створення губернії вперше з'являється назва Проскурів. До речі, спеціального указу про перейменування Плоскирова в Проскурів не знайдено.

1806 року у Проскурові нараховується 487 будинків, із яких лише один кам'яний, крамниць та лавок — 68 дерев'яних та 7 кам'яних, млинів — 2, греко-російська церква, католицька каплиця та дві єврейські школи. Торги відбувалися щотижня, по п'ятницях та неділях, кількість ярмарків збільшилася до 14 на рік. Населення міста — 2022 мешканців.

Проскурів. 1867 рік

У 1870 році введено в дію залізничну лінію Жмеринка — Проскурів — Волочиськ. На східній околиці міста побудовано залізничну станцію та вокзал.

Прокладання залізниці сприяло інтенсивному розвитку міста. На межі XIX - ХХ ст. стають до ладу великі промислові підприємства (тютюнова фабрика, цукровий, чавуноливарний, цегельний, пивоварний заводи), споруджуються житлові будинки, крамниці, торгові лавки, прокладається бруківка, відкриваються нові учбові заклади (реальне училище та жіноча гімназія, комерційне училище), театр (1892 р.), бібліотека (1901 р.), прокладається телефонна мережа (1909 р.), з’являється електрика (1911 р.). Населення міста зростає майже у 5 разів і у 1909 р. становило 36 тисяч мешканців. Саме в цей період визначається основний напрямок в економічному розвитку міста – на початку ХХ ст. Проскурів стає найбільшим торговим центром Подільської губернії з річним торговим оборотом 5,5 млн. рублів. Лише із залізничної станції міста щорічно відправлялося 3,1 млн. пудів вантажів, а прибувало 6,9 млн. пудів. Торгівельні та кредитні установи міста обслуговували великий регіон. Особливо важливу роль Проскурів відігравав в експортній торгівлі зерном.

Другий чинник, який сприяв бурхливому розвитку міста – розташування в Проскурові військових частин та створення великої військової залоги, що було обумовлено вигідним стратегічним розташуванням міста поблизу державного кордону. З 1875 р. в Проскурові розквартирувався 46-й піхотний Дніпровський полк, з 1889 р. - 35-й драгунський (уланський) Бєлгородський полк, з 1894 р. - 12-а гарматна бригада та 19-а кінно-гарматна бригада. На початку ХХ ст. Проскурів став місцем перебування штабів 12-ї кавалерійської та 12-ї піхотної дивізій, до складу яких входили вищезгадані полки. Для дислокування військових підрозділів у Проскурові були побудовані два військових містечка.

З початком Першої світової війни (серпень 1914 р.) Проскурів став прифронтовим містом. В цей час тут побувало чимало відомих воєначальників Російської армії, серед яких командуючий 8-ої армії Південно-Західного фронту, видатний полководець, генерал Олексій Брусілов.

Проскурів у визвольних змаганнях українців, прихід радянської влади

У період боротьби українського народу за розбудову незалежної держави у 1917-1921 роках Проскурів відігравав роль важливого опорного пункту Української Народної Республіки (УНР), а в 1919 - 1920 рр. перебував в центрі вищезгаданих подій. У місті тричі перебував Уряд УНР та Директорія (березень, листопад 1919 р., червень 1920 р.). Неодноразово у ці роки в Проскурові бували голова Центральної Ради Михайло Грушевський, голова Директорії, Головний Отаман Симон Петлюра, командуючий Українськими Січовими Стрільцями Євген Коновалець, відомі урядовці та політики УНР Сергій Остапенко, Борис Мартос, Ісаак Мазепа та інші. В 1919 р., як вояк армії УНР, в місті деякий час перебував майбутній письменник та поет Володимир Сосюра, про що він згадує в романі «Третя рота».

15 — 16 лютого 1919. Відбувся збройний виступ пробільшовицьки настроєних сил із метою захоплення влади в місті. Силами вірних Директорії військ (Запорізька бригада, 3-й Гайдамацький полк) повстання було придушене, після чого в єврейських кварталах Проскурова почався погром, який ініціював отаман Семесенко. Внаслідок кривавих подій — убито 390 чоловіків, 309 жінок, 76 дітей, поранено близько 500 осіб єврейської національності. За іншими даними загиблих було близько тисячі. До міста у зв'язку з погромом прибув головний отаман Симон Петлюра. За його наказом була роззброєна частина Семесенка і віддано розпорядження про створення спеціальної комісії для розслідування погрому. Після поразки українських військ на більшовицькому фронті, в березні державні установи УНР тимчасово переїхали до Проскурова. Тут відбулися державні наради УНР за участю членів Директорі, уряду, представників партій та громадських організацій. Саме в Проскурові відбулося останнє засідання Директорії у повному складі та відбулася зустріч з делегацією ЗУНР на чолі з Євгеном Петрушевичем. Уряд УНР та Директорія перебували в Проскурові ще двічі (у листопаді 1919 та червні 1920 року).

18 листопада 1920 у ході масованого наступу Червоної армії, кавалерійська бригада Григорія Котовського та 135-а стрілецька бригада М.Голубенка після бою з українськими частинами групи генерала-хорунжого Олександра Загродського заволоділа Проскуровом. На Поділлі та в місті остаточно встановлена радянська влада.

У перші роки радянської влади (у 1923 р.) Проскурів стає окружним центром. У місті розташувалися штаб та супутні підрозділи 1-го кінного корпусу Червоного козацтва, у який входили 1-а Запорізька дивізія Червоного козацтва (Проскурів) та 2-га Чернігівська дивізія Червоного козацтва (Старокостянтинів). Корпусом командували В.Примаков, О.Городовиков, М.Дьомичев та ін.

У вересні 1938 року в місті працювала знімальна група під керівництвом класика українського кіно Олександра Довженка, яка знімала тут епізоди кінострічки «Щорс»

Детальніше у статті Музей-панорама «Звільнення Проскурова»

Проскурів під час Другої Світової війни

Окупований Проскурів

8 липня 1941 року місто окупували німецькі війська, які здійснювали масові розстріли мешканців міста, однак з перших днів окупації і до останніх у місті активно діяли антифашистські підпільники. 25 березня 1944 року війска 1-го Українского фронту під командуваням Маршала СРСР Георгія Жукова звільнили місто від нацистських загарбників. Очевидцем визволення міста став англійський письменник Джеймс Олдрідж, який того часу був закордонним війсковим кореспондентом, у в своєму репортажі він передав враження від боїв за місто.

Хмельницький — обласний центр

15 березня 1941 місто стало центром Кам'янець-Подільської області; 16 січня 1954 — центр Хмельницької області, перейменоване на Хмельницький на честь Богдана Хмельницького. Значно збільшується площа міста, особливо після приєднання приміських сіл Заріччя та Гречани. Виникає ряд заводів всесоюзного значення — трансформаторних підстанцій, «Трактородеталь», радіотехнічний, термопластавтоматів, «Катіон», стають до ладу підприємства індустріально-будівельної, харчової та легкої промисловості. Зокрема, завод трансформаторних підстанцій стає провідним у СРСР із виробництва трансформаторів для залізничного транспорту, завод «Катіон» — одним із найбільших в країні виробником конденсаторів, радіозавод — єдиним в СРСР виробником авіаційної спецтехніки військового призначення.

Виникнення подібних підприємств перетворило місто Хмельницький на великий промисловий центр України. Значно зросло населення, засновано перший вуз — технологічний інститут (нині Хмельницький національний університет), прокладено перші тролейбусні лінії, розбудовано нові мікрорайони. До того ж місто стає важливим військово-стратегічним центром не лише регіону, а всієї країни. В 1956 р. до обласного центру на постійне місце дислокації прибуває 17-та гвардійська мотострілецька дивізія, а у 1961-64 рр. — підрозділи однієї з найпотужнішої у світі ракетної дивізії. Саме з цього часу поблизу Хмельницького та на території області розгортаються бойові позиції міжконтинентальних ракет. Значною подією, що доповнює військову сторінку історії міста, стало заснування у 1970 р. Хмельницького вищого артилерійського командного училища, на базі якого в 1990-х рр. створена єдина в державі Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького.

Хмельницький у незалежній Україні

В 1991 р. хмельничани підтримали проголошення незалежної України. Перейшовши на принципово інші умови господарювання, в місті зуміли зберегти поступальний розвиток міста, переорієнтувавшись на нову економічну модель. Хмельницький став на той час одним з найбільших у східній Європі торгівельних центрів — нині тут діє цілий ринковий комплекс, який займає площу понад 18 га і включає 24 самостійних речових ринків.

Релігія

Початок релігійного життя у Проскурові, його особливості XVII — XVIII ст.

Місто має майже 600-річну історію і веде свій родовід від невеличкого поселення Плоскирів або Плоскирівці. Дата заснування міста не відома, а от що стосується першої згадки, то достовірно можна стверджувати про існування Плоскирова (Плоскировець) уже у першій половині ХV ст. На той час Поділля було ареною суперечки між литовськими князями і польським королівством, яка закінчилася на користь останніх.

Згадки ХV ст. свідчать про те, що Плоскирів тривалий час був невеличким населеним пунктом. Наступні триста років (1493 — 1793) Плоскирів, перебуваючи під польською владою, отримав статус містечка і виконував функції центру плоскирівського староства. Тривала польська колонізація краю, непростими були відносини між українцями і поляками, особливо в релігійній сфері.

У ХVІІ-ХVІІІ ст. після Люблінської унії збільшилось число переселенців з центру Польщі, Мазовії, мазурського поозер'я, Жешувського, Люблінського, Калецького, Краківського воєводств. Заселення поляками краю тривало і у ХІХ-на початку ХХ ст.

У процесі колонізації активну роль відігравав римо-католицький костел. З часом поляки становили більшість правлячої державної, релігійної, господарської верхівки. Це призвело до того, що навіть частина українців за походженням стали називати себе поляками, прийняли католицьку віру, запроваджували польську мову, звичаї, побут, обрядовість. Проводилось масове окатоличення населення, закривалися православні церкви, а кількість костелів в краї неухильно збільшувалась. Так, якщо в ХІVст. Їх було 2, в ХV- 6, ХVІ-7, у ХVІІ-14, то у ХVІІІ ст. їх діяло вже 46. Серед них був і красень-костьол, що був розташований на місці сучасної школи № 1 нашого міста, але доля його склалася трагічно.

Римо-католицька церква мала велику кількість прекрасних костелів, які приваблювали до себе паству. Навпаки, занепад православних храмів та убогість духовенства не сприяли зростанню авторитету православ'я серед населення. Тому було видане розпорядження про будівництво соборів в містах приєднаного краю. На той час у Подільській губернії було лише два собори: Іоанно-Предтеченський в Кам'янці-Подільському і архієрейський в м. Барі. В краї починається справжній православний ренесанс, будуються монастирі, церкви, каплиці, серед них і Собор Різдва Богородиці — найдавніший православний храм нашого міста, що розташований на самому початку вулиці Соборної, від якого вона і отримала свою назву і продовжує називатися такі на далі.

Собор Різдва Богородиці

Свою історію Собор Різдва Богородиці веде з далекого ХVІІ ст. Існують відомості, що ще у 1670-х роках саме на цьому місці стояла невеличка дерев'яна церква. У ХVІІІ ст. вона була декілька разів перебудована, але продовжувала залишатись дерев'яною. За архівними матеріалами, а саме «Клировыми ведомостями о церкви Подольской губернии уездного города Проскурова за 1832 г.», черговий раз це сталося у 1781 р. Цей документ містить короткий опис храму. Церкву разом із дзвіницею і міцною огорожею було збудовано силами прихожан, вона мала один престол в ім'я Пресвятої Богородиці і причту по штату, типовому для маленьких церков провінційних містечок того часу: протоієрей — один, священик — один, диякон — один, дячок і пономар — один.

Костел Святої Анни

Колись вул. Примакова починалася від однієї з найкрасивіших споруд нашого міста — костелу Святої Анни, він був збудований на острові, що виник на місці злиття річок Плоскої і Південного Бугу. Цей географічний об'єкт показаний на двох найдавніших з відомих планів Проскурова, складених повітовим землеміром Дятловим 8 жовтня 1800 р. і подільським губернським землеміром Екстером, який з 1801 по 1806 рр. працював над географічним, гідрографічним, топографічним та економічним описом Подільської губернії. На планах також була вказана польська назва острова — Кемп. У цьому місці оселилися польські переселенці, які були тут посаджені в кінці ХVІІ ст. польським коронним гетьманом М. Замойським. Сталося це після того, як у 1699 р. турки залишили Поділля, і Плоскирів та навколишні землі повернулися у володіння панів Замойських.

Плоскирівське староство виявилося повністю спустошеним, у зв'язку з чим Замойські переселяють сюди селян із польської Мазовії і мазурського Поозер'я. За переказами, значна частина польських переселенців одержали землю на захід від Плоскирова на колишніх гречаних ланах, від чого їхнє поселення отримало назву Гречана, згодом село Гречани. Так у Плоскирові та навколишніх селах з'явилися так звані мазури, нащадки яких склали основу теперішнього католицького населення міста і збудували на місці старого замку-фортеці невеличкий дерев'яний римо-католицький костел. Детальний опис цього храму містить згадане вище «Описание Проскуровского городского костёла с его движимим и недвижимим имуществом и записую сумм, пожертвованных прихожанами в 1796 году». У 1801—1804 рр. на місці дерев'яного костелу на кошти летичівського землевласника Мацея (Матвія) Журовського (поляка, римо-католика) вимурували красивий кам'яний храм св. Анни. Після цієї події, за свідченням історика М.Орловського, для більш зручного сполучення між островом і «материковою» частиною міста була насипана земляна гребля — замість довгого моста, що існував раніше; саме цей міст показано на планах Дятлова і Екстера. Ще один римо-католицький храм у Проскурові був побудований у 1820 р. На початку ХХ ст. костел Святої Анни перебудували, зробивши його ще більш величнішим. У1936 р. його закрили і почали розбирати, а в 1938 р. те, що залишилося, висадили у повітря вибухівкою. У 1946 р. приміське село Гречани було приєднано до Проскурова.

Зміни в релігійному житті краю в кінці XVIII ст.

Після приєднання Поділля до Російської імперії в результаті поділів Польщі в 1793 р. сталися різкі зміни в релігійному житті. Експансія католицизму на схід була припинена, російський уряд всіляко підтримував православ'я як один з основних засобів зміцнення свого впливу в краї. З цією метою у 1795 р. імператорським указом була створена Подільська губернія, центром одного з повітів якої зазначено наше місто, назва якого змінилась на Проскурів. Вона дуже швидко прижилася, бо була співзвучна зі словом «проскура» — так іменують хлібець, котрий вживається у християнських обрядах. За цим самим указом створювалась самостійна єпархія ІІ розряду, що дістала назву «Брацлавська і Подільська» з центром в місті Барі.

Першим єпископом Брацлавським та Подільським був призначений член Синодальної контори, архімандрит Донського монастиря — Іоаннікій. Для того, щоб здійснювати більш ефективний нагляд у найвіддаленіших кутках просторої єпархії, за наполегливою вимогою єпископа були створені посередницькі центри на місцях, для чого у повітових містах, у свою чергу, були створені духовні правління. Ці правління в 1796 р. були відкриті в 13 містах Подільської губернії. Для зручності в управлінні єпархія була поділена на благочинні управління, округи, які очолювали благочинні. Проскурівське духовне правління, що спочатку знаходилось у Чорному Острові, 27 липня 1796 р. було переведене в м. Проскурів. Із заснуванням таких правлінь повітові міста перетворились у своєрідні центри духовного життя, де виникла необхідність привести до відповідного рівня храми.

Римо-католицька церква мала велику кількість прекрасних костелів, які приваблювали до себе паству. Навпаки, занепад православних храмів та убогість духовенства не сприяли зростанню авторитету православ'я серед населення. Тому було видане розпорядження про будівництво соборів в містах приєднаного краю. На той час у Подільській губернії було лише два собори: Іоанно-Предтеченський в Кам'янці-Подільському і архієрейський в м. Барі. В краї починається справжній православний ренесанс, будуються монастирі, церкви, каплиці, серед них і Собор Різдва Богородиці — найдавніший православний храм нашого міста.

Свято-Покровський Кафедральний собор

Свято-Покровський Кафедральний собор

Сьогодні наше місто неможливо уявити без величі Свято-Покровського кафедрального собору (Українська Православна Церква) — головного православного храму. Він знаходиться поблизу перехрестя вул. Володимирської з Кам'янецькою. У ХVІІІ — ХІХ ст. ця частина міста, де нині височить собор, вважалася окраїною Проскурова і в 1824 р. згідно з генеральним планом забудови міста була відведена під християнський цвинтар. Приблизно в ті ж роки в центрі цвинтаря побудували невелику церкву, освячену на честь Покрови Пресвятої Богородиці.

Синагога

Нещодавно в одному з найстаріших куточків міста — провулку Пекарському, відбулося відкриття відновленої синагоги. Вона була побудована у 1890 році, пережила багато лихоліть і збереглася до нашого часу. У 2009 році була реконструйована.

Ще одна Синагога знаходилася у прибузьких кварталах міста, в яких мешкало єврейське населення міста, сформувалася у XVIII-ХІХ ст. Серед одноповерхової скупченої забудови цих кварталів виділялася будівля Великої хоральної синагоги, яка первісно була дерев`яною (споруджена у XVIII ст.), а наприкінці ХІХ ст. перебудована на цегляну. У 1938 р. синагогу закрили, а після війни перетворили в спортивний зал товариства «Спартак». Наприкінці 1950-х років квартал навколо синагоги повністю перебудували: спорудили триповерховий учбовий корпус кооперативного технікуму, дещо пізніше до нього прибудували ще один корпус цього навчального закладу, гуртожиток та житловий будинок. Таким чином синагога опинилася у подвір`ї технікуму і була знесена у 1991 р. Тепер на її місці побудований спортивний зал кооперативного коледжу.

Римсько-Католицька парафія Христа Царя Всесвіту

костел Христа Царя Всесвіту (виставка)

Парафія Христа Царя Всесвіту вважається однією з найчисельніших парафій України. Навіть уявити важко, що 20 років тому не було цього чудового храму і не приходило стільки вірян.

На початку 90-х років ХХ ст. у м. Хмельницькому існувала лише парафія св. Анни у мікрорайоні Гречани. У зв'язку з політичною ситуацією в країні, люди почали шукати правду в Бозі. Тому сталось так, що маленька капличка на Гречанах не була в змозі приймати велику кількість прихожан. Бачачи цю ситуацію, о. Вітаултас Меркес — настоятель парафії св. Анни — звернувся до місцевої влади з проханням про купівлю земельної ділянки під будівництво нового храму, ближче до центра міста, оскільки церква св. Анни знаходилася на околиці міста, де було погано розвинуте транспортне сполучення.

Міська адміністрація розглянула прохання духовного отця і зрештою, у 1990 р. дала дозвіл на купівлю землі. А вже у січні 1991 року була зведена тимчасова капличка, під покровительством Христа Царя Всесвіту.

Паралельно розпочалось проєктування і власне саме будівництво великого храму, розрахованого на потреби обласного центру. Сьогодні ця грандіозна храмова споруда є окрасою міста. Але і зараз храм постійно удосконалюється.

На тереторії Костелу "Sursum Corda"

Також на території храму розташований Будинок святого отця Піо. Спочатку він використовувався для потреб парафії. Але згодом був переданий сестрам ордену Дочок Непорочного Серця Пресвятої Діви Марії, що служать при храмі. На сьогодні у будинку проживає 9 дітей сиріт, якими опікуються добрі сестри.

Парафія може пишатися тим, що п'ятеро її вихованців стали на шлях священства, а семеро стали членами Згромадження Дочок Непорочного Серця Пресвятої Діви Марії (сестри-серцянки).

Щороку, вулицями міста Хмельницького проходять процесії: театралізована Хресна Дорога у Страсну П'ятницю (остання п'ятинця перед Паскою), на свято Божого Тіла (у червні) і на свято Пресвятої Діви Марії Розарієвої (7 жовтня).

Починаючи з 1999 року і до сьогодні відбуваються щорічні Дієцезіальні з'їзди молоді (24-25 серпня), на День Незалежності.

На фасаді храму є напис Kyrie eleison, який означає християнське молитовне звернення «Господи, помилуй» («Господи, спаси», «Спаси, Боже», звідки укр. спасибі). У цій формі молитва зустрічається у псалтирі (напр. Пс. 40:5, Пс. 40:11)

офіційний сайт парафії: www.christ-king.km.ua

Адміністративний поділ

Площа біля Філармонії на вул. Гагаріна(Кінна площа)

Хоча місто Хмельницький не має офіційного поділу на райони, але можна чітко визначити 10 мікрорайонів (Гречани, Дубово, Заріччя, Книжківці, Лезневе, Озерна, Південно-Західний, Ракове, Ружична, Центральний), а також декілька окремих масивів у цих мікрорайонах (Ближні та Дальні Гречани(«Восток»), Ближнє Ракове та ін.) та історичних частин міста (Новий План, Завалля, Старе Місто та ін.).

Історичні місцевості

Високе (район цегельного заводу) Виставка Гречани Дубове Завалля Заріччя Кам'янецький переїзд Книжківці Кудрянка (або Самець) Лезневе

Новий план (План) Озерна Південний Буг Південно-Західний Плоска Ракове Ружична Старе місто (старий базар) Старий аеропорт Фельштинський переїзд (Львівське шосе) Шаровечка

Вулиці міста

Вулиці Хмельницького — не лише транспорнтні шляхи, що з'єднують воєдино чвертьмільйонне місто, це, насамперед, історія міста, історія держав, суспільних систем, режимів, які довелося йому пережити, і що знайшло своє відображення в назвах вулиць. На карті Хмельницького зафіксовано більше 500 вулиць, провулків, проїздів та майданів. Історію вулиць міста та їхні назви.

Головна вулиця Хмельницького— Проскурівська.

Дивіться також: Категорія:Вулиці Хмельницького.

Географія

Клімат

Місто знаходиться в помірно-континентальному кліматі з теплим літом, м’якою зимою і достатньою кількістю опадів. Він сформувався під впливом різноманітних чинників. Головним з них є географічна широта, з якою пов’язана висота Сонця над горизонтом і величина сонячної радіації. Висота Сонця над горизонтом на території області в червні в полудень досягає 63-65°, в грудні – 16-18°, а в рівнодення – 39,5-41,5.° Тривалість дня змінюється від 8 до 16,5 години. Неоднакові показники висоти Сонця над горизонтом та зміни хмарності протягом року впливають на зміну сонячної радіації від 130 кал/см2 в грудні до 530 кал/см2 в червні, досягаючи за рік 101 ккал/см2.

Клімат Хмельницький
Показник	Січ	Лют	Бер	Кві	Тра	Чер	Лип	Сер	Вер	Жов	Лис	Гру	Рік
Середній максимум, °C	−3	−1	3	13	20	23	25	24	19	11	4	0	11
Середня температура, °C	−5	−4	0,6	9,9	15,5	18,0	19,5	19,1	14,9	7,8	2,0	−2,6	8,0
Середній мінімум, °C	−15	−9	−2	5	10	13	15	14	10	4	−1	−5	4
Норма опадів, мм	42	34	33	41	52	62	58	41	40	30	42	52	600
Джерело: http://www.meteoprog.ua/

Гідрологія міста

Умісті протікає річка Плоска вона є притокою Південого бугу, який теж протікає в місті. Плоска є не великою річкою яка має свій шлях з Заходу на схід і Протікає в Західній частині міста в районі Гречан і є окрасою парку. ім Чекмана, вона розтікається у вигляді каналів. Південний Буг — друга за величиною рiка краю, що впадає в Чорне море. Довжина її складає 792 км. Вiдiграє незмiнну роль у гiдроенергетицi, зрошеннi полiв, рибництвi. Бере початок на околицi с. Холодець, що у Волочиському районi. Тут було велике озеро, яке люди нарекли Матiр Божа. Хмельниччинi належить верхiв'я рiчки завдовжки 120 кiлометрiв.

Рiчка вiдiгравала i нинi вiдiграє виключну роль у народному господарствi, про що засвiдчує iсторичний Лiтопис про неї. Вона згадується у давнiх джерелах. Так, у стародавнiх грекiв вiдома пiд назвою Гiпанiс. У Лiтописах вiдома як Богь, Бьоугь, на картах XV—XVII столiть — Вод, Воп, в «Книге большому чертежу» — Бокг. Сучасна назва Буг походить iз балтослов'янського i означає «усуваюся з дороги, тiкаю, вигинаюся, нахиляюся додолу».

Економіка

До 1920 року в Проскурові була напівкустарна промисловість (харчова), сьогодні місто є промисловим центром.

На пiдприємствах виробляється чимала кількість промислової продукцiї України. Для розвитку промисловостi тут є сприятливi умови: достатня кiлькiсть трудових ресурсiв, нерудних копалин, сiльськогосподарської сировини. На їх основi сформувались галузi харчової, легкої, машинобудiвної промисловостi, виробництво будiвельних матерiалiв. Розвинутi також деревообробна, паливно-енергегична, хiмiчна та iншi галузi. Важливе мiсце серед галузей промисловостi займає машинобудування Воно має швидкi темпи розвитку i досить складну структуру. Пiдприємства цiєї галузi випускають верстати, ковальєько-пресове устаткування, трансформатори, дереворiзальнi iнструменти, плуги, сiльськогосподарськi машини, кабель, електротехнiчнi вироби. Найбiльшi пiдприємства областi — виробничi об'єднання «Укрелектроапарат», «Катiон», «Термопластавтомат», ковальсько-лресового устаткування, заводи трансформаторних пiдстанцiй, тракторних агрегатiв у Хмельницькому.

Промисловість

ЗАТ Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл»

Одним з основних факторів впливу на розвиток економіки сучасної держави є ефективна робота та інтенсивний розвиток промисловості спрямований на впровадження новітніх науково-практичних методів виробництва та управління підприємством.

Промислові підприємства нашого міста успішно працювали в напрямку подальшого нарощування темпів виробництва за рахунок технічного переоснащення, введення в дію нових виробничих потужностей, формування ефективної маркетингової політики, що дало можливість за 9 місяців 2007 року збільшити обсяги промислового виробництва у порівнянні з відповідним періодом минулого року на 18,7%, тоді як за 9 місяців 2006 року збільшення відбулося на 14,9%. За звітний період вироблено продукції на суму 1462,9 млн. грн., що на 351,2 млн. грн. більше, ніж за 9 місяців попереднього року.

У серпні 2007 року збільшили обсяг промислового виробництва 52,9% підприємств, скоротили — 41,4%, не працювали — 5,7% .

Збільшення обсягів виробництва за січень-вересень 2007 року спостерігалося за всіма видами промислової діяльності, у відповідному періоді 2006 року спостерігалося зниження у харчовій, целюлозно-паперовій та поліграфічній промисловості.

Найбільшу питому вагу в структурі промислового виробництва міста займають хімічна і нафтохімічна галузь — 28,1%, машинобудівна промисловість — 25,3%, харчова галузь — 19% та будівельна промисловість — 7,3%.

Хмельницький цукровий завод

Стабільно працюють та нарощують обсяги виробництва ВАТ «Укрелектроапарат», ТОВ «Хекро Пет ЛТД», ЗАТ «Маслосирбаза», ВАТ «Хмельницькзалізобетон», СП «Агро Поділля», ТОВ «Трансформатор сервіс», МПП «Схід», ВАТ «Хмельницький обласний пивзавод», КП «Комбінат будівельних матеріалів», ВАТ завод «Строммашина» та інші.

З початку 2007 року поступово почали нарощувати обсяги промислового виробництва ЗАТ «Кондфіл» та ВАТ завод «Нева», на яких в останні роки спостерігався спад виробництва.

У січні-серпні 2007 року промисловими підприємствами усіх галузей реалізовано промислової продукції (робіт, послуг) у відпускних цінах на 1643,7 млн. грн., це становить 33,1% до загального обсягу по області і збільшився на 394,6 млн. грн., у порівнянні із січнем-серпнем 2006 року. Обсяг реалізованої промислової продукції на одну особу по місту склав 6375,3 грн., що майже у 1,8 рази перевищує аналогічний показник по області (3637 грн.) та на 1507 грн. більше, ніж у відповідному періоді минулого року.

Темп приросту продуктивності праці по м. Хмельницькому за січень-серпень 2007 року склав 19,4%, за відповідний період 2006 року — 18,1%.

У місті Хмельницькому промислові підприємства усіх галузей успішно працюють над вдосконаленням своєї продукції до рівня європейських стандартів. На 11 промислових підприємствах впроваджено сертифікацію власної системи якості на відповідність державному стандарту ISO 9001 версії 2001 року. Це такі підприємства, як ВАТ «Укрелектроапарат», ДП «Новатор», ДП «Новатор» ПП «Вуд», ЗАТ «Маслосирбаза», ЗАТ «Інтерлит», ТОВ «Тін — Імпекс», ДП «Альма-Шкіргалантерея», ТОВ «Хекро Пет ЛТД», ВАТ «Хмельницькобленерго», ТОВ «Укрелком», ВАТ «Хмельницькзалізобетон». Підготовка до впровадження стандарту ISO 9001 в цей час^[Коли?] проводиться на ТОВ «Трансформатор сервіс», ВАТ «Хмельницький механічний завод» та ВАТ «Хмельницький обласний пивзавод».

Високий технічний рівень організації виробництва, надійність продукції в експлуатації, гнучкі ціни сприяють постійному зростанню інтересу до промислових підприємств міста з боку іноземних та вітчизняних споживачів.

Так, трансформаторні підстанції різних модифікацій, що виробляються на ВАТ «Укрелектроапарат» постачаються більш, ніж у 30 країн світу; різнопланова продукція ДП «Новатор» знана, як в місті, так і в 15 країнах ближнього та дальнього зарубіжжя; майже 60% загальних обсягів виробництва ВАТ «АК Адвіс» є експортні поставки; попитом користується продукція ВАТ «Хмельницькзалізобетон» — 30% якої реалізується по всій Україні. З найкращої сторони в місті та за його межами зарекомендувала себе продукція підприємств харчової промисловості. Майже 30% загальних обсягів виробництва ЗАТ «Хмельницька маслосирбаза» експортується в країни СНГ. Споживачі продукції з товарною маркою «Вершковий рай» задоволені якістю та ціновими показниками товару. Майже 74% продукції ТзОВ «Хмельницький комбінат хлібопродуктів» експортується у 7 країн СНГ. Живе пиво ВАТ «Хмельницький обласний пивзавод» отримало високу оцінку від жителів та гостей нашого міста.

Торгівля

Хмельницький речовий ринок після робочого дня

Місто Хмельницький відоме на всю Україну як місто торгівлі. Справа в тому, що саме тут розташований один з найбільших ринків Європи — хмельницький речовий ринок. Сюди приїздять люди не тільки зі всієї України, а й з Польщі, Білорусі, Молдови та інших найближчих країн-сусідів. Ринок відомий великими розмірами та низькими цінами. Щоправда зараз у такого ринку з'являється заміна — за містом побудували (але ще не відкрили) великий критий ринок, що складається з сотень торгових місць. Крім того, він побудований за найсучаснішими нормами торгових центрів та євростандартів. А щодо нашого діючого ринку — після появи більш сучасного ринку, він буде знесений, а на його місці будуть побудовані житлові будинки, школи та дитячі садки, проект котрих вже є у міській раді. Так що чекаємо на новий ринок. Також зароджується новий напрям торгівлі — інтернет-торгівля.

Головні торговельні центри Хмельницького:

• ТРЦ «ОАЗИС»
• ТЦ «Таврія В»
• ГТРЦ «Либідь Плаза»
• ТЦ «Променад Олександрівський»
• TЦ «Атріум»
• ТЦ «Пасаж»
• ТЦ ЦУМ
• ТЦ «Торгівельний Центр» (відомий, як Дитячій світ)
• ТCЦ «Дубово»
• ТЦ «Ріко»
• ТЦ «Тритон»
• ТЦ «Сіті Центр ХМ»
• ОК «Ультрамарин»
• ТЦ «Торговий Дім на Подільській» вул.Подільська,93

Ярмарки

У місті декілька раз в рік відбуваються ярмарки різних спрямувань. Частіше всього вони відбуваються на вул. Прибузькій під відкритим небом, початок має о 8-й год ранку але люди збираються, ще раніше. І за декілька годин скуповлюють все з прилавків і у великій кількості. Ще Ярмарок має досить багато розваг таких, як вистави музичних колективів Поділля, ігри, конкурси та ні.

• На вулиці Прибузькій відбуваються сільськогосподарські ярмарки. На ярмарку за рекомендованими цінами в широкому асортименті є представлені дари садів та ланів подільського краю: насіння, саджанці, ковбасні, хлібобулочні вироби, борошно, крупи, макаронні вироби, молочна продукція, риба та інші продовольчі товари.

• У Хмельницькій торгово-промисловій палаті проходять ярмарки інституційного розвитку. Цей ярмарок — подія для організацій, які займаються розвитком громадянського суспільства. Це місце, де користувачі знаходять собі надійних та професійних виконавців, де презентуються унікальні майстер-класи від відомих практиків у сфері інституційного розвитку, а також можна побачити презентації від провідних тренінгових провайдерів.

Ярмарок інституційного розвитку організовує Ресурсний центр ГУРТ в рамках проекту «Інвестуймо в інституційну спроможність громадянського суспільства», що реалізується в межах програми «Об'єднуємося заради реформ (UNITER)», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та виконується Pact, Inc.

McDonalds у Хмельницькому

Цікаво знати: МакДоналдс у Хмельницькому хотіли відкрити ще тоді, коли міським головою був Микола Приступа. Але керівники McDonalds, обрали для свого ресторану особливу ділянку - місце біля кінотеатру ім. Шевченка. Для будівництва було потрібно зруйнувати фонтани, які знаходяться праворуч від кінотеатру. Корпорація не отримала дозвіл на будівництво у зв'язку з тим, що сквер ім.Шевченка є природоохоронним об'єктом, і фонтани у тому числі.

Транспорт міста Хмельницького

Рух міського транспорту, який вже п'ять років курсує за звичною схемою, реорганізують у 2012 році.

Хмельницький тролейбус

Детальніше у статті Хмельницький тролейбус

Хмельницький тролейбус — діюча в обласному центрі місті Хмельницькому тролейбусна система України.

Власником тролейбусної мережі хмельницького тролейбуса є місто, забезпечення перевезення пасажирів здійснює КП «Електротранс» (чиннний, на кінець 2009 року, директор Володимир Ярославович Максимов).

Тролейбус у Хмельницькому є одним з пріоритетних видів громадського транспорту, що покриває як центр міста, так і віддалені від нього мікрорайони. Про його популярність свідчать цифри — за 11 місяців 2009 року перевезено 41 млн. пасажирів (майже все населення України), в тому числі 20,3 млн. платних категорій та 20,7 млн. безоплатних категорій.

Станом на 1 грудня 2010 року вартість одноразової поїздки (квиток) у хмельницькому тролейбусі становить 1 гривню).

Автобус

Понад 80 років тому вперше почали продавати квитки у автобусах. «Громадяни! Купуємо квитки, оплачуємо проїзд» — вперше прозвучало в Проскурові 7 листопада 1929 року, у день, коли в місті почався регулярний рух автобуса. З того часу минуло понад 80 років, а пасажири міського транспорту до тепер чують приблизно ту саму фразу.

Проскурівський трамвай

У 1899 році проскурівський купець Давид Волькович Ніренберг, перебуваючи за комерційними справами у Житомирі, зовсім випадково став свідком відкриття у цьому місті трамвайного руху. Ця подія справила на нашого купця незабутнє враження і він одразу загорівся ідеєю організації трамвайного сполучення у рідному Проскурові.

Але на той час про трамвай не могло бути і мови, тому що в місті не було ні електромережі, ні електростанції. Проте Ніренберг настільки захопився ідеєю, що помалу сам розробляє «План спорудження міської електричної залізниці» і, будучи впливовою людиною (купець займався доволі прибутковим бізнесом — оптовою торгівлею цукром і тютюновими виробами), почав підштовхувати міську владу до якнайшвидшої електрифікації Проскурова.

Нарешті, навесні 1910 року, міська дума оголосила конкурс на влаштування електрики в місті. У конкурсі взяли участь проекти від чотирьох приватних осіб, серед яких був і купець Ніренберг. На відміну від інших тільки в його проекті окремим пунктом зазначалося те, що після побудови електростанції і проведення по місту освітлення, він береться за спорудження у Проскурові трамвая. Був навіть намічений маршрут, за яким повинні були би прокласти трамвайні колії: Кам‘янецький переїзд (район філармонії) — вул. Кам‘янецька — вул. Олександрівська (нині Проскурівська) — поворот по Старобульварній (нині Свободи) — вул. Велика Вокзальна (нині Шевченка) — залізничний вокзал.

Проте у конкурсній боротьбі міська влада віддала перевагу проекту інженера Рабіновича, який передбачав побудову центральної електростанції, прокладання освітлювальної мережі та підключення всіх бажаючих електроспоживачів. Переміг звичайний прагматизм — адже Рабінович запропонував цілий ряд пільг на освітлення міських вулиць і для бюджетних установ (безкоштовно освітлювати будинок міської управи, міського саду, громадської бібліотеки та ін.). Про перспективу мати трамвай, під час голосування навіть ніхто і не згадав.

Залізничний транспорт

Детальніше у статті Хмельницький залізничний вокзал

У 1870 році в історії Проскурова відбулася знаменна подія, що істотно вплинула на подальший розвиток міста, — було завершене будівництво залізничної лінії Жмеринка — Проскурів — Волочиськ. Одночасно з розбудовою станції був споруджений вокзал, що одразу посів у житті проскурівчан визначне місце. Під час війни 1941-45 років станційні споруди (у тому числі вокзал) суттєво постраждали, у повоєнні роки постало питання про будівництво нового вокзалу. Таким чином у 1951-52 роках перший вокзал був знесений, а на його місці споруджено новий. У 1984 році відбулась чергова повна перебудова вокзалу.

На пероні залізничного вокзалу

Важливу роль у транспортній інфраструктурі міста відіграють залізничні зупинки, які розвантажують центральний вокзал від насичення людей. Люди з передмістя добираються на роботу у місто і виходять на залізничних зупинках, які розташованні уздовж залізничних колій, що проходять із Заходу на Схід.

Зупинки

• Гречани
• Кам'янецький переїзд
• Центральний Залізничний Вокзал
• Ракове

Аеропорт «Хмельницький»

Детальніше у статті Хмельницький (аеропорт)

Фактично авіапідприємство засновано і почало самостійну роботу 10 березня 1984 р. Хмельницьке регіональне відділення державної авіакомпанії «Авіалінії України» утворено Наказом Міністерства транспорту України № 448 від 26.11.1993 р. Хмельницьке авіапідприємство державної авіакомпанії «Авіалінії України» утворено Наказом Державного департаменту авіатранспорту України № 134 від 20.12.1994 р. згідно Указу Президента України № 790/84 від 21.12.1994 р.

Хмельницьке авіапідприємство «Поділля-Авіа» утворено згідно з рішенням Колегії Міністерства транспорту України № 84 від 18.03.1998 р.

ВАТ «Хмельницьке авіапідприємство» Поділля-Авіа "засновано Наказом Фонду Державного майна України № 11-АТ від 26.05.2000 р

Освіта

Вищі навчальні заклади

Університет Управління та Права

Академія Державної прикордонної служби України

Музичне училище ім. В. І. Заремби

Вищу освіту в Хмельницькому можна отримати в низці вищих навчальних закладів, в тому числі і спеціалізованих. У місті працюють виші III—IV рівнів акредитації та I—II рівнів акредитації, як державні (переважно), так і декілька приватних. Виші Хмельницького здебільшого окремі навчальні заклади, але є також і відгалуження (філіали) загальнодержавних.

Університети, академії та інститути

• Хмельницький інститут Міжрегіональної Академії управління персоналом;
• Університет Економіки та Підприємництва
• Хмельницький національний університет (колишній Технологічний інститут побутового обслуговування, згодом — Технологічний університет Поділля);
• Хмельницький Університет Управління та Права (колишній Хмельницький інститут регіонального управління та права);
• Хмельницький Економічний Університет;
• Хмельницький торговельно-економічний інститут;
• Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»;
• Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького;
• Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія;
• Хмельницький інститут конструювання і моделювання швейних виробів.

Вищі навчальні заклади І-ІІ рівнів акредитації та професійно-технічні училища

• Вище професійне училище № 4
• Хмельницький торгівельно-економічний коледж КНТЕУ
• Хмельницьке музичне училище ім. В. Заремби
• Хмельницький торгівельно-економічний коледж
• Хмельницький медичний коледж
• Хмельницький фінансово-економічний коледж економічного університету
• Хмельницький Політехнічний Коледж
• Хмельницький професійний будівельний ліцей
• Хмельницький професійний ліцей
• Хмельницький професійний ліцей харчової промисловості
• Хмельницький професійний ліцей сфери послуг
• Вище професійне училище № 11
• Хмельницький професійний ліцей електроніки
• Хмельницький професійний торгово-кулінарний ліцей
• Вище професійно-технічне училище № 25
• Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія

Середні навчальні заклади

• Хмельницький Технологічний багатопрофільний ліцей
• Хмельницький Обласний Ліцей

Культура

Хмельницький — значний культурний осередок Поділля і держави в цілому. Тут працюють 4 театри та обласна філармонія, кінотеарти, декілька музеїв, інші заклади культури. У місті також є Мистецьке об’єднання «Спалах» – Об’єднання творчих людей міста Хмельницького, поведінці яких невластива стереотипність та пасивність - вони потребують динамічного, різнопланового культурного життя і можливості впливати на нього. Засновниками об’єднання є: Михайло Тристан (бізнесмен), Ігор Лисий (бас-гітарист групи «Мотор’ролла» та давній друг руху «Не будь байдужим!») та Олександр Куркчі (художник).

Театри, музика і кіно

Театр ляльок

Хмельницька філармонія

Театри і музичні заклади міста:

• Обласний український музично-драматичний театр ім. Михайла Старицького;
• Хмельницький академічний обласний театр ляльок;
• обласна філармонія;
• моно-театр «Кут»

Щороку наприкінці серпня у Хмельницькому проходить театральний фестиваль. 2011 року на XII Міжнародний фестиваль моновистав «Відлуння-2011» приїхали колективи із України, Росії, Білорусі, Литви, Вірменії, Ізраїлю, Франції, Польщі, Німеччини, Киргизстану та Естонії. «Відлуння» є єдиним українським фестивалем, що проходить за підтримки ЮНЕСКО.

У Хмельницькому працюють (станом на початок 2011 року) 5 кінотеатрів:

• Мультиплекс «ОАЗИС». Чотирьох-зальний кінотеатр, який має зал для перегляду 3D «Альмодовар» (Dolby 3D) (Можливість бронювання на сайті).
• Кінотеатр «Планета», який має два зали, Синій та Прем'єрний 3D (Dolby 3D)
• кінотеатр імені Тараса Шевченка;
• Автомобільний кінотеатр «АВТО КІНО» за адресою: вул. Березнева 3 (недалеко від Тернопільскої вулиці)
• Кінотеатр «Раково»
• SuperXD  — принципово новий вид дозвілля в Хмельницькому. SuperXD — це:- унікальний, перший і єдиний в Україні кінотеатр з циліндричним екраном і технологією XD для повного відчуття реальності, що відбувається (відкриття — травень 2011);
• Атракціон «5D — 5 хвилин задоволення». (У ТРЦ «Оазис»)

За дивовижним збігом перший кінотеатр Хмельницького також мав назву «Оазис» та знаходився на місці філармонії.

У Хмельницькому також є ще два кінотеатри, які вже не працюють: «Сілістра» та кінотеатр у Гречанах.

Органний зал

Орган фірми Rieger Kloss, ор. 3628 призначався для концертного залу одного з російських міст, але на момент виготовлення зал для нього не був готовий. Народилась ініціатива встановити орган у Хмельницькій обласній філармонії, яка знаходиться у приміщенні колишнього драматичного театру і має достатньо великий і затишний глядацький зал. Після проведення акустичного обстеження виявилось, що великий зал має недостатній рівень реверберації, який не задовольняв фірму-виробника органа, і тому спеціалісти запропонували встановити орган у фойє філармонії, яке відрізнялось кращими акустичними властивостями. Будівельники розробили план перебудови фойє, за яким необхідно було розібрати частину балкона і в проміжках між колонами розмістити орган. З декількох запропонованих фірмою-виробником проектів був обраний проект з асиметричним розміщенням труб на проспекті. Він вимагав найменших перебудов і дозволяв зберегти зручні проходи у фойє.

Перший концерт на встановленому органі відбувся 14 березня 1991 року. Першим виконавцем був Володимир Кошуба, який приймав участь у роботі приймальної комісії. Цей орган став останнім, який був встановлений у Радянському Союзі і останнім органом фірми Rieger Kloss, який був встановлений на Україні орган має 3 мануали, 36 регістрів — по 9 у кожному мануалі і педалі, шлейфлади з механічним управлінням тонових клапанів, шлейфлади 3-го мануала з додатковим електричним управлінням для електричних копуляцій. Конструкція органа, розміщення труб, міхів, машини, трактури роблять інструмент дуже зручним для обслуговування та настроювання. Орган розміщений в спеціально відгородженій кімнаті, вхід в яку веде з невеликої службової кімнати для органіста, яка використовується як артистична. Основна кількість труб розміщена на другому ярусі цієї кімнати фактично на рівні балкона, що покращує розповсюдження звукових хвиль. Пульт управління знаходиться на невисокій сцені, яка достатня для виступів невеликого камерного оркестру та солістів.

Акустичні властивості органного залу роблять звук інструмента теплим і приємним, найбільше придатним для камерної музики. 5 мікстур, 4 язичкових регістра, широкі можливості копуляцій, наявність постійних і вільних комбінацій, інші виконавські можливості, при порівняно невеликій кількості регістрів, дозволяють, навіть вибагливому органісту, не відчувати виконавського дискомфорту. Найбільш приємним звуком відрізняється Gedackt у ІІ мануалі. Час затухання звукових хвиль знаходиться у межах 1,6-2,8 секунди, що є цілком достатнім.

Останні роки орган обслуговує органний майстер з Білої Церкви Олег Диптан. Солісткою-органісткою філармонії є Наталія Молдован.

Мистецькі колективи міста

• Радує своєю творчістю Хмельницький муніципальний камерний хор. Керівник - Ігор Цмур.
• Місто пишається одним із найкращих дитячих танцювальних колективів України — ансамблем танцю «Подолянчик».
• Хмельницький муніципальний камерний хор
• Колектив “Козаки Поділля”
• Хмельницький симфонічний оркестр
• Колектив мажореток “Альфа”
• Театр “Дзеркало всесвіту”

Музеї

Хмельницький музей-студія фотомистецтва (на Проскурівській)

У Хмельницькому діють такі музеї:

• обласний краєзнавчий музей;
• обласний художній музей;
• Літературний музей;
• Музей історії міста Хмельницького;
• Кімната-музей Григорія Сковороди;
• Хмельницький музей-студія фотомистецтва (на Проскурівській)
• Музей споріднених міст Хмельницького;
• Музей-панорама «Звільнення Проскурова».

Готуються до відкриття: музей Холокосту та єврейської громади Хмельницького, музей «Хмельницький православний», музей фотографії.

Від 1980 до 1991 року в Хмельницькому існував також будинок-музей Георгія Верейського, зараз — лише постійно діюча експозиція творів художника у Художньому музеї.

Нині в місті з успіхом діє перша в Україні школа іконопису «Нікош».

Парки та сквери

Хмельницький не має великих парків, зате тут доволі багато невеликих парків і скверів. Особливість міста — доглянутість скверів і наявність в них об'єктів дозвілля.

Найбільші парки і сквери Хмельницького:

• Парк культури і відпочинку ім. Михайла Чекмана — центральний великий парк м. Хмельницького. Площа — 55,2745 га. При вході до парку є алея скульптур, зокрема вхід прикрашає велика підкова, на яку молодята вішають замок в знак міцного та вічного кохання в шлюбі. На території парку розташований маленький зоопарк, атракціони, місця для відпочинку.
• Парк імені Івана Франка — парк площею 2,12 га у центральній частині міста, біля залізничних колій. Є дитячий майданчик, у вихідні дні збираються художники. Центральної віссю є алея, що веде до пам'ятника Іванові Франку, встановленому за незалежності України.
• Піонерський сквер — невеликий сквер, фактично навпроти Парку ім. Франка. Центральний майданчик займає Меморіальний комплекс на честь воїнів-визволителів міста у ІІ Світовій війні.
• Сквер імені Тараса Шевченка — один із наймальовничих куточків Хмельницького, улюблене місце відпочинку багатьох хмельничан і гостей міста. Розташований у самому середмісті, поруч з Проскурівською. (Знаходиться на місті колишньої Хлібної площі.)

Дендропарк і на задньому плані пам'ятник воїнам Великої Вітчизняної Війни

• Дендропарк «Поділля» — площа — 30,5 га. Розташований у північно-східній частині міста. Вхід до парку — величний монументальний пам'ятник воїнам Великої Вітчизняної Війни.
• Парк «Заріччя» — парк площею 4,2 га. Розташований у одному із спальних мікрорайонів міста.
• Парк «Подільський»- З метою створення місць відпочинку для мешканців Південно-Західного мікрорайону, міською Радою в 1998 році прийнято рішення про створення та облаштування нового парку відпочинку. Він розташований по Львівському шосе загальною площею 6 га.
• Скейт-парк — Скейт парк знаходиться за Палацом творчості та юнацтва по вул. Свободи 2/1
• Урочище "Лезнівський Ліс" — Знаходиться на Північно Східній околиці міста. Займає досить велику тереторію. Досить популярне місце серед жителів міста.
• Острів любові — Це є острів і в одночас парк. Він знаходиться на р. Південий Буг біля ТЦ ОАЗИС. потрапити на острів можна у літку за допомогою човна, катамарана та ін., а у зимку по кризі.
• Парк Раково в одноіменому мікрорайоні Раково біля будинку культури ім. С. Петлюри, створений для військових і їхніх сімей, які проживали в даному районі.
• Ботанічний сад — Він належить Хмельницькому національному університету. На його території зібрано багато видів різних квітів, дерев та кущів.

Алея закоханих

«Алея закоханих» – це невеликий сквер біля міського РАЦСу. Одне з найулюбленіших місць молоді. Алея знаходиться на вул. Гагаріна раніше Старобульварна. Чудернацькі лавочки з романтичними експонатами і надписами. Алею відкрили у вересні 2009 року, в рамках відзначення 578 річниці Хмельницького. Самі ж лавочки подарували підприємства та установи міста. Ідея створення такої алеї виникла у заступника міського голови Хмельницького — Ірини Іванівни Ковальчук.

Аквапарк

Спорудити суперсучасний хмельницький аквапарк площею 25 тисяч кв. метрів планують протягом 3 років. Одночасно він зможе прийняти до 1000 відвідувачів.
Над проектом працюють будівельні групи зі Львова, Сімферополя та Хмельницького. Місце розташування майбутнього аквапарку - вулиця Тернопільська.
Хмельницький міський голова Сергій Мельник 30.03.2011 взяв участь у закладанні першого каменю аквапарку. Він висловив впевненість, що ця спортивно-оздоровча споруда зробить Хмельницький більш привабливим для туристів.

Бібліотеки

Перша бібліотека в Проскурові зявилася в 1901 році, внаслідок стрімкого розвитку міста. На сьогоднішній день працює 19 бібліотек в Хмельницькому, які забезпечують учнів, студентів і просто громадян усім спектром літератури який існує на сьогоднішній день.

Найбільші бібліотеки міста

• Бібліотека Хмельницького університету управління та права
• Хмельницька міська бібліотека № 3
• Хмельницька бібліотека-філіал № 4 міської бібліотеки для дітей
• Хмельницька обласна бібліотека для дітей імені Т. Г. Шевченка
• Хмельницька обласна бібліотека для юнацтва
• Хмельницька обласна науково-медична бібліотека
• Хмельницька обласна універсальна наукова бібліотека імені М. Островського
• Хмельницька центральна міська бібліотека
• Бібліотека Хмельницького національного Університету

Спорт

Хмельницькі спортсмени на змаганнях

У комунальній власності територіальної громади міста Хмельницького перебуває 3 міські дитячо-юнацькі спортивні школи, в яких культивуються 9 видів спорту. На утримання та організацію навчально-тренувальної роботи з міського бюджету виділено близько 3,6 млн. гривень у 2011 році. Спортивна база міста налічує 418 спортивних споруд і включає в себе 3 стадіони — «Поділля», стадіон ДЮСШ № 1, «Локомотив», 6 футбольних полів, 157 спортивних майданчиків, 24 стрілецьких тири, 5 басейнів (у тому числі один 25-ти метровий), 76 спортивних залів, 2 легкоатлетичні манежі, 31 майданчик з тренажерним обладнанням, 17 тенісних кортів, льодовий майданчик.

Фізичною культурою та спортом у Хмельницькому займаються понад 20 тис. чоловік, з них близько 9,5 тис. чоловік — в секціях ДЮСШ, школі вищої спортивної майстерності та спортивних клубах.

Засоби масової інформації

Преса

Преса, яка друкується в місті Хмельницькому.

• Газета «Проскурів»
• Газета «Голос України»
• Газета «Урядовий кур'єр»
• Газета «Молодь України»
• Щотижневик «Дзеркало тижня»
• Газета «Подільські вісті»
• Газета «Хмельниччина»
• Газета «Подільський кур'єр»
• Газета «Є Поділля»
• Газета «Місто»
• Газета "Діловий тижневик «Всім»
• Щотижневик «Моя газета +»

Телебачення

Телемовлення у Хмельницкому передає Хмельницька телевежа ХФКРРТ, що знаходиться на проспекті Миру, 43. Трансляція станом на 1.11.2011 іде у цифровому (DVB-T2) та аналоговому режимах. Аналогове мовлення планують вимкнути у 2013 році.

• Муніципальна телерадіо-компанія «Місто»
• Хмельницька обласна держтелерадіо-компанія «Поділля-центр»
• Регіональне представництво телеканалу ICTV
• Регіональне представництво «УНТК-Поділля» (телеканал Інтер)
• Телерадіокомпанія «АРТ» (FM)
• Національна телекомпанія України (Перший національний канал)
• ДП «Дитяче телевізійне агентство» (33 канал)

FM Радіостанції Хмельницького

FM Радіостанції відіграють велику роль в інформаційному житті міста. Це може бути не повний перелік FM Радіостанцій, тому що кожен день щось змінюється. Зникають або створюються нові FM Радіостанції.

№	Радіостанція	Частота MHz	Потужн. Вт
1	Ера FM	100.6	500
2	Люкс FM	101.2	1000
3	РУС.РАДІО	101.7	1000
4	РЕТРО	102.1	1000
5	МЕЛОДІЯ	102.5	1000
6	НАШЕ РАДІО	103.1	1000
7	KISS FM	103.6	1000
8	ПОДІЛЛЯ	104.6	1000
9	ОКЕЙ	105.4	1000
10	Радіо Дача	106.0	800
11	Хіт FM	106.7	500
12	Радіо Рокс	107.1	1000
13	ЄВРОПА+	104.0	100

Архітектурне обличчя

Хмельницькому притаманне чітке планування. І хоча традиційно в літературі архітектуру міста особливо не відзначають, у Хмельницькому є достатньо стара і цікава забудова — перш за все в історичному центрі, зокрема, на вулиці Проскурівській. Будинки Хмельницього (Проскурова) ХІХ — поч. ХХ століть — переважно взірці так званого цегляного стилю, у житловій забудові Проскурова є й адаптації столичних архітектурних стилів, зокрема модерну, а культовим спорудам Проскурова притаманні риси поширеного в Російській імперії провінційного класицизму.

Сучасний Хмельницький має дуже оригінальні скульптури та монументи, що виконані батьком та сином Миколою і Богданом Мазурами, заслуженими скульпторами України.

Пам'ятники Хмельницького

У сучасному Хмельницькому встановлено понад 2 десятки пам'ятників, меморіалів та пам'ятних знаків. Місто не має грандіозних пам'ятників архітектури. Проте, варто приділити увагу забудові вулиці Проскурівської, зокрема будівлі «Укртелекому», Ляльковому театру, будівлі кінотеатру «Планета», будинкам міської та обласної ради, обласному воєнкомату, будинку урочистих подій, будівлі «Укртелекому» на вулиці Театральній. Також ми маємо єдиний на всю Україну пам'ятник «Ангел Скорботи». Пам'ятник Жертвам репресій у місті Хмельницькому. Наше місто пережило важкі часи у ХХ столітті — знищено десятки пам'ятників архітектури минулого.

Відомі люди

У місті народилися:

• Андропов Володимир — народний артист Росії, диригент, художній керівник опери Великого театру в Москві;
• Борима Трохим — професор, доктор медичних наук, акушер-гінеколог;
• Вайсер Володимир Зельманович — Герой Радянського Союзу, танкіст, загинув під час відвоювання України у німецько-фашистських загарбників;
• Валевська Наталія Олександрівна — українська співачка;
• Верейський Георгій Семенович — народний художник РРФСР, дійсний член Академії мистецтв СРСР, майстер міського пейзажу і портретного живопису;
• Вигодовський Павло (справжнє прізвище Дунцов) — єдиний декабрист, який мав селянське походження;
• Герчунов Альберто — класик аргентинської літератури;
• Гірник Павло Миколайович — український поет;
• Голеншин Олексій Олегович — Видатний хмельницький громадсько-політичний діяч;
• Грига Анатолій — доктор технічних наук, професор, інженер-механік, визнаний фахівець у галузі лопасних машин;
• Дейген Михайло Федорович — фізик-теоретик, член-кореспондент Академії наук УРСР;
• Дюран Аріель (Хая Кауфман) — американська письменниця, авторка (разом з чоловіком Уіллом Дюраном) всесвітньовідомої 11-ти томної «Історії цивілізації»;
• Жулкевський Іван Станіславович — актор, народний артист України;
• Зеньковський Василь — філософ, психолог та церковний діяч, міністр сповідань Української Держави у 1918 р.;
• Зіневич Анатолій Володимирович — генерал-лейтенант, перший заступник міністра оборони Нагірно-Карабаської Республіки та заступник міністра оборони Вірменії;
• Кашпіровський Анатолій Михайлович — кандидат медичних наук, психотерапевт та гіпнотизер, що прославився телесеансами гіпнозу, які транслювались на Центральному телебаченні СРСР;
• Місевич Кость — бандурист, засновник кобзарської школи ХХ ст., діяч української революції 1917-20 рр. та руху опору в складі УПА;
• Мішаков Михайло — музикант;
• Мічковський Вадим — шоумен, гуморист, відомий як «Дядя Жора»;
• Молотай Анатолій — народний артист України, художній керівник, головний диригент Президентського оркестру України;
• Нагорний Сергій Вікторович — спортсмен-веслувальник, заслужений майстер спорту, Олімпійський чемпіон 1976 р.;
• Павловський Михайло — доктор технічних наук, доктор економічних наук, академік, заслужений діяч науки і техніки України, народний депутат України;
• Педан Олександр — шоумен та гуморист;
• Пономарьов Олександр — народний артист України;
• Приходнюк Олег Михайлович (1941 —2004) — український археолог, доктор історичних наук, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки;
• Руцький Олександр Володимирович — льотчик, генерал-майор, Герой Радянського Союзу, учасник війні в Афганістані, згодом — Депутат РСФСР та віце-президент Росії;
• Серафим (Костянтин Свежевський) — православний церковний діяч Південної Америки, архієпископ Каракаській та Венесуельський, а також Бразильський;
• Сима Мирон — художник;
• Ткачук Галина Сергіївна (*27 серпня 1985, м. Хмельницький) — українська поетеса, прозаїк. Магістр літературознавства.
• Федоров Святослав Миколайович — лікар-офтальмолог, академік, засновник науково-технічного комплексу «Мікрохірургія ока»;
• Шайда Віктор — співак, лауреат Міжнародного фестивалю мистецтв «Слов'янський базар 2000» (2 премія);
• Щерба Григорій — мінералог, академік, доктор геологічних наук,
• Шершун Богдан Миколайович, гравець збірної України з футболу та ФК «Дніпро», володар Кубка УЄФА
• Марсель гурт — Гурт Марсель був створений в 2005 році в Хмельницькому і складається виключно з хмельниччан. Хлопці грають музику у стилі hard core and funk і є досить відомими на сьогоднішній день, як і в Україні так і за її межами.
• Мотор'ролла — український рок-гурт з міста Хмельницького. Створений у 1994 році. У 1995 та 1997 роках гурт ставав лауреатом фестивалю «Червона Рута»
• Безодня (гурт) — український альтернативний рок-гурт з Хмельницького.
• STANZA  — рок гурт з Хмельницького, який грає у стилі modern rock, nu melodic hard.
• Atlanta  — Рок гурт з Хмельницького.
• Шестаков Лев  —Герой Радянського союзу, льотчик, який приймав участь в операції по звільненню Хмельницького.
• Орловський Михайло — перший дослідник історії міста.
• Dj Юлия Солнечная (Юлія Ляпіна) —кар'єра Юлії, як діджея почалася в 2004 році, коли вона вступила у хмельницьку діджейску школу Back 2 School.

У Проскурові на військовій службі перебував письменник Олександр Іванович Купрін.

У місті після війни жила, закінчила школу співачка Олена Антонівна Камбурова.

Галерея

• 

  вул.Проскурівська

• 

  Готель "Поділля"

• 

  Обласна держадміністрація

• 

  р. Плоска в парку 500-ліття Хмельницкого

• 

  вул. Подільська

• 
• 

  Панорама частини міста

• 

  Панорама жилого масиву "Виставка"

• 
• 

Література

• Петров М. Сенсація. Хмельницькому більше аніж 500 років // Подільські вісті. — 1993. — 20 серпня.
• Есюнин Сергей. Так сколько же нашому областному центру лет? Минимум — 539! // Моя газета +. — 2003. — 25 вересня. — С. 1.
• Петров М. Б., Яков'юк О. П. Плоскирів — старовинне містечко Поділля XV—XVIII ст. // Матеріали IX Подільської історико-краєзнавчої конференції. — Кам'янець-Подільський, 2004. — С. 419—430.
• Єсюнін С. М. Нові сторінки історії міста Хмельницького // Там само. — С. 431—436.
• Єсюнін Сергій. Вулиці Хмельницького. — Тернопіль, 2005. — 122 с. — (Вулиці міст України).
• Єсюнін Сергій. Місто Хмельницький: історія, події, факти. — Хмельницький, 2008. — 124 с.
• Єсюнін Сергій. Прогулянка Проскуровим. — Хмельницький, 2008. — 180 с.
• Про перейменування міста Проскурова в місто Хмельницький, Кам'янець-Подільської області в Хмельницьку область: Указ Президії Верховної Ради Української РСР // Прапор Жовтня. — 1954. — 18 січня. — С. 1.
• Цимбалюк Михайло. За п'ятнадцять років Хмельницький постаршав на 63 роки

Посилання

• Хмельницький, історія міста, сьогодення і т.д. — Хмельницький портал
• Хмельницький, інформація для мешканців та гостей міста, форум, каталог підприємств — Хмельницький
• [2] 

інформаційний портал

• Хронологічна таблиця на сайті Хмельницької міської влади
• Інформація про місто, панорами міста та карта міста
• Стаття «Хмельницький» в Електронній Єврейській Енциклопедії (рос.)

Розважально-iнформацiйнi портали та технiчний розвиток мiста Хмельницького

• Форум про електронні товари, побутову техніку,компьютери та iгровi пристрої мiста Хмельницького