Вівсянка-снігурець велика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вівсянка-снігурець велика
Велика вісянка-снігурець (підвид M. v. ruficollis, Ямайка)
Велика вісянка-снігурець (підвид M. v. ruficollis, Ямайка)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Саякові (Thraupidae)
Рід: Чорна вівсянка (Melopyrrha)
Вид: Вівсянка-снігурець велика
Melopyrrha violacea
(Linnaeus, 1758)[2][3]
Ареал виду
Ареал виду
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Loxia violacea
Loxigilla violacea
Pyrrhulagra violacea
Посилання
Вікісховище: Melopyrrha violacea
Віківиди: Melopyrrha violacea
ITIS: 560891
NCBI: 200158
Fossilworks: 372078

Вівся́нка-снігуре́ць велика[4] (Melopyrrha violacea) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає на Карибах.

Підвиди[ред. | ред. код]

Велика вісянка-снігурець
Велика вісянка-снігурець

Виділяють п'ять підвидів:[5]

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Великі вівсянки-снігурці мешкають у Домініканській Республіці, на Гаїті, Ямайці, Багамських островах та на островах Теркс і Кайкос. Вони живуть у вологих і сухих тропічних лісах і чагарникових заростях та в садах. Зустрічаються на висоті до 2000 м над рівнем моря.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Melopyrrha violacea. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 6 квітня 2022.
  2. Linnaeus, Carl (1758). Systema Naturae per regna tria naturae, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis. Т. 1 (вид. 10th). Holmiae (Stockholm): Laurentii Salvii. с. 176. Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 6 квітня 2022.
  3. Catesby, Mark (1729–1732). The Natural History of Carolina, Florida and the Bahama Islands (English та French) . Т. 1. London: W. Innys and R. Manby. с. 40, Plate 40. Архів оригіналу за 6 квітня 2022. Процитовано 6 квітня 2022.
  4. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  5. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 06 квітня 2022.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Raffaele, Herbert; James Wiley, Orlando Garrido, Allan Keith & Janis Raffaele (2003) Birds of the West Indies, Christopher Helm, London.