Кариби

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кариби

Кариби (англ. Caribbean; застаріла, помилкова назва — Вест-Індія від англ. West Indies, букв. «Західна Індія») — група островів в Атлантичному океані між Північною і Південною Америкою. Належить до Північної Америки.

Включає Багамські, Великі Антильські й Малі Антильські острови. Загальна площа близько 240 тис. км² (Великі Антильські — 216 260, Малі Антильські — 14 095 та Багамські — 14 535). Усі Антильські острови значно підіймаються над рівнем моря. Багамські ж острови утворені кораловими рифами. Найвищі гори розташовуються в західній частині Гаїті (2184 м), в східній частині Куби (2375 м) та в північній частині Ямайки (2341 м); східні береги Малих Антильських островів є рівнинами; гори круто спускаються в долини. Численні бухти островів є зручними гаванями. Куба, Віргінські та Багамські острови оточені величезними кораловими рифами, що підіймаються на поверхню моря та вкриті пальмами. Багато островів (особливо Малі Антильські) мають ознаки вулканічного походження.

Клімат[ред.ред. код]

Клімат Карибських островів доволі схожий. Спекотна та волога пора року — весна, починається в травні; у середині місяця випадає перший періодичний дощ, щоденно близько полудня. Після 14-денних дощів починається посушливе тропічне літо; спека пом'якшується морськими вітрами та східними пасатами, що дмуть впродовж цілого року; не зважаючи на спеку клімат — вологий, що сприяє розповсюдженню тут жовтих лихоманок й інших хвороб, властивих тропічним країнам. Чистіше повітря в горах. В липні дощі посилюється, особливо на В. Антильських островах, а на Малих найбільше опадів у серпні та жовтні; тоді ж відбуваються великі повені на річках; з серпня по жовтень бувають урагани, що часто призводять до великих спустошень. З кінця листопада починається зима (порівняно сухий час), що триває до травня — найкращої пори року у цих місцях.

Рослинний та тваринний світ[ред.ред. код]

Острови вкрито пишною американською рослинністю; у низинах — тропічні рослини, в горах — європейські фруктові дерева; величезні лугові простори (савани) розляглися на великих островах. Основний здобуток островів становлять продукти технічних рослин; ваніль дико росте в лісах Ямайки, агава — на Кубі та Багамських островах; на багатьох островах ростуть індиго, какао, кокосові пальми, тютюн, бавовна. Хлібне дерево пересаджене з Таїті на Ямайку. Із зернових рослин вирощують багато кукурудзи, пшениці — дуже мало. Основні продукти експорту — цукор і кава. Цукрову тростину, що росте на Карибських островах, було завезено сюди з Канарських островів іспанцями в XVI ст., а кавове дерево — голландцями та французами з Аравії.

До прибуття європейців на островах було дуже мало місцевих видів тварин: агуті, опосум та породи невеликих мавп; доволі багато скорпіонів, змій; в тихих водах живуть каймани. На Ямайці виловлюють черепах; птахи відрізняються блискучим пір'ям: папуги, колібрі. Усі домашні тварини перевезено з Європи, і тепер рогата худоба та коні частково здичавіли, подібно до того, як це сталося в саваннах Південної Америки.

Води карибського басейну наповнені життям. Коралові рифи дають притулок величезній кількості живих істот. Різноманітні види безхребетних, хрящеві й кістні риби. З великих хижаків тут мешкають різні види акул, зокрема акула-бик, акула тигрова, акула шовкова та карибська рифова акула.

Історичні відомості[ред.ред. код]

Центральна Америка та Кариби

Колумб 1492 року відкрив Багами, Кубу, Гаїті й Пуерто-Ріко; на цих островах, а також на Багамських і на Ямайці мешкали два різні племені, що розмовляли різними мовами: кариби — войовниче плем'я та араваки (arrowaks, Arawaks) — мирне. Карибів до кінця XIX століття лишилося небагато на берегах Південної Америки, куди їх переселили іспанці.

Іспанці заснували перші колонії на Кубі; з 1503 г. всі землі було розділено між європейцями, а туземців обернено в рабство та на початку XVII століття зовсім вимерли. З другої половини XVI століття острови зовсім занепали: жодне європейське судно не було спроможне перевозити товари, самі мешканці повинні були вести торгівлю тільки з Севільєю, а з 1720 р. — із Кадісом; значна кількість колоністів виселилася, все невеликі міста було знищено з метою припинення контрабандної торгівлі; з 1630 р. колонії зазнали пограбування флібустьєрів, що створили справжню державу розбійників. Зі створенням на карибах колоній інших європейських держав (з XVII ст. та особливо з половини XVIII ст.) карибські колонії почали знову розквітати.

Наприкінці XIX століття всі острови (за винятком Гаїті з сусідніми маленькими островами — 77 254 км²) були колоніями європейських держав:

Темношкірі мешканці з'явилися на островах за часів ввезення сюди африканських рабів (близько 1511 р.). У британських колоніях рабство було ліквідовано з 1834 р., на Гаїті рабство зникло з часів повстання негрів наприкінці XVIII ст., у данських колоніях — з 1847 року, у французьких — з 1848 року, потім — у голландських та іспанських колоніях.

Наразі більшу частину Карибських осторвів займають незалежні держави.

Джерела[ред.ред. код]

Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.


Земля Це незавершена стаття з географії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.